Cпецпроєкти

Як розпізнати фейкові новини? Пояснюємо на прикладах


1080

У межах дослідження, оприлюдненого «Інтерньюз Україна», було визначено рівень обізнаности українців про фейки.

Опитаним запропонували прочитати три короткі новини й визначити, де правда, а де вигадка. Як показали результати тесту, тільки 10% респондентів упоралися із завданням. Цікаво, що водночас абсолютна більшість українців упевнена у своїй здатності відрізняти в новинах правду від брехні. На це запитання 75% респондентів відповіли категоричним «Так!». 

Розповідаємо, які інструменти використовують для створення фейків, а також як відрізнити правдиві новини від дезінформації.

Як створюють фейкові новини?

Спочатку розберімося, які саме типи публікацій і прийоми використовуються для створення фейків. Зрозумівши принципи, за якими нас намагаються дезінформувати, ми зможемо бути уважнішими до токсичного контенту.

Пропаганда. Вона є в нашому житті щодня та має єдину мету – керувати громадською думкою.

Заклики до емоцій. Інформація такого типу викликає глибокі та сильні реакції (захоплення, гнів, сум, розчарування, страх), що допомагає усунути здатність до критичного мислення.

Упереджені новини. Це однобічне трактування інформації та особиста інтерпретація подій. Коли ви бачите, що автор явно схиляє вас до свого ставлення, це привід замислитися. Професійні та чесні журналісти мають просто висвітлювати події без оцінки або ж оцінювати їх із різних боків.

Теорії змови. Такі теорії відхиляють думки авторитетних експертів, а аргументи, які спростовують змову, розглядаються як додатковий доказ змови.

Клікбейти. Це привабливі сенсаційні заголовки для залучення уваги, часто з використанням емодзі. Контент зазвичай не відповідає назві.

Псевдонаука. Чарівні ліки, антивакцинація, лікування онкології содою та інші абсурдні речі видають за реальні наукові дослідження з перебільшеними або помилковими твердженнями.

Сатира. Гумористична інформація свідомо подається в серйозному форматі, завдяки чому деякі люди, на жаль, сприймають її за істину.

Напівправда. Такий прийом поєднує фактичний, фейковий, помилковий або частково помилковий контент.

Фальшивки. Це повністю сфабрикований контент, що поширюється навмисно. Є така «партизанська» тактика, надзвичайно поширена в маркетингу та політиці: публікувати коментарі та відгуки нібито від справжніх людей, а насправді – від ботів.

Фінансово-політичний тиск. Усім відомо, що найбільше брешуть політики. Проплачені канали та спонсоровані медіа не можуть погано говорити про тих, хто платить їм гроші.

Приклад і наслідки дезінформації

На жаль, деякі сфабриковані новини можуть з’являтися й на авторитетних ресурсах. The New York Times показав свого часу наочний приклад того, як неперевірена інформація легко стає вірусною.

Користувач Twitter Ерік Такер із Техасу сфотографував кілька автобусів поблизу протестної акції під час американських виборів, стверджуючи, що все було підлаштовано, та додаючи хештег «#fakeprotests». Історію підхопили численні новинні видання. Однак претензія виявилася помилковою.

Подальше журналістське розслідування довело, що автобуси були найняті компанією Tableau Software на конференцію. Вони ніколи не перевозили протестувальників і не мали нічого спільного з політикою. Проте історією в соцмережах поділилися тисячі користувачів. До з’ясування справжніх обставин шкоду вже було заподіяно.

10 правил фактчекінгу

Щоб захиститися від фейк-епідемії, важливо відстежувати найдрібніші деталі:

Будьте уважні до заголовків. Фейкові новини часто мають яскраві назви, написані великими літерами зі знаками оклику. Якщо заголовок здається вам неймовірним, найімовірніше, так воно і є.

Придивляйтеся до адреси URL. Обов’язково перевіряйте назву ЗМІ: для розкрутки чуток часто створюють копії відомих сторінок або сайтів. Від оригіналів вони можуть відрізнятися кількома літерами у вебадресі або доменом – такі деталі легко не помітити.

Перевіряйте джерела та не плутайте факти з коментарями. Переконайтеся, що новину розмістило видання, якому ви довіряєте. Якщо матеріал написаний невідомою організацією, почитайте про неї в розділах «Редакція» або «Про нас».

Перевірте, кого цитують автори повідомлення. У якісному журналістському матеріалі має бути щонайменше два джерела: інформаційні агентства та свідки подій. У новині згадують організації, політиків, публічних особистостей? Тоді варто зайти на їхні сайти або профілі в соцмережах. Зазвичай офіційні рішення або коментарі публікуються і там. Має насторожити, якщо всі джерела інформації анонімні, не вказані взагалі або ховаються під фразами «стало відомо».

Стежте за помилками. Багато фейкових сайтів допускають грубі помилки в орфографії та пунктуації.

Уважно придивляйтеся до фото- та відеоконтенту. Фейкові новини містять підроблені фотографії та ролики зазвичай скандального змісту. Іноді фото можуть бути справжніми, але вирваними з контексту – неактуальними, зробленими в іншому місці тощо. Наприклад, бойові дії в Сирії, Іраку чи деінде часто намагаються видати за події на Донбасі. Для визначення правдивости картинки в інтернеті потрібно не більш ніж кілька секунд. Якщо ви користуєтеся браузером Google Chrome, досить лише клікнути на підозрілий малюнок правою кнопкою миші й вибрати пункт «Знайти це зображення в Google».

Звертайте увагу на дати. Йдеться як про дату публікації, так і про дату, що озвучується в новині. Багато фейкових матеріалів не мають дати публікації та пишуть про події, які ніколи не відбувалися.

Шукайте аналогічну новину в інших виданнях. Якщо такої новини немає більше ніде й автори на жодне джерело не посилаються, найімовірніше, ця інформація фейкова.

Обережно з жартами! Звертайте увагу на тон написання матеріалу – можливо, це тільки гумор. В епоху Twitter і Facebook кожен може стати комедіантом або вважати себе таким. І це призводить до плутанини. Дивіться на нижній колонтитул сайту. Багато ресурсів мають застереження про те, що є сатиричними або щось на кшталт цього.

Будьте пильними. Навіть перевірені джерела можуть помилятися. Ставтеся критично до того, що читаєте, і діліться тільки перевіреною інформацією. Факти, на відміну від фейків, рідше стають вірусними. Брехня поширюється швидше.

Вивчайте англійську. Журналісти деяких ЗМІ (зокрема, російських), знаючи про низький рівень знання англійської в постсоціалістичних країнах, посилаються у своїх новинах на західні ЗМІ. Спираючись у своєму матеріалі, до прикладу, на авторитетну європейську газету, автори подають абсолютно іншу (їм вигідну) інформацію. Тож потрібно перевірити правдивість цього повідомлення безпосередньо на інтернет-сторінках першоджерел, а для цього, ясна річ, потрібно володіти іноземною.

Корисні ресурси, щоб перевірити фейкові новини

В Україні та світі є спеціальні сайти для перевірки повідомлень, публічних заяв, текстів, зображень тощо. Нижче перелік найбільш авторитетних із них:

• FactCheck.org;
• StopFake.org;
• VoxUkraine.org;
• Storyful.com;
• EXIFdata.com;
• dostup.pravda.com.ua;
• data.gov.ua;
• ProZorro;
• Texty.org.ua.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь
 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: