Книги від ведучих Odesa.Live, які подарують справжнє натхнення
Ведучі Odesa.Live розповіли про свої улюблені книжки і чому саме вони можуть порадити їх будь-якому фанату літератури.
Руслана Орленко, ведуча проекту «Місто прокидається» на телеканалі Odesa.Live
Щоб прочитати книгу Айн Ренд «Атлант розправив плечі», я готувалася 3 роки. Починала її знову і знову, але внутрішньо була не готова.
Моя п’ята спроба зануритися в світ, де віра в себе і свої сили здатна перебудовувати міста і країни? увінчалася успіхом. Знайомство з надзвичайними персонами, гострими діалогами та силою «йти наперекір громадській думці і слідувати своїм цілям» змінило мене назавжди.
Я подивилася на свій шлях з іншого боку, побачила, де є мої бажання, а де нав’язані суспільством. Відчула впевненість у власних переконаннях і прагненнях в житті. Книга допомогла мені розправити свої власні і прийняти важливе рішення – не боятися йти вперед до своїх мрій.
Книга «Трансерфінг реальності» Вадима Зеланда – це фундамент, на якому почали будуватися мої знання про підсвідомість. Вона допомогла мені усвідомити, чому в нашому житті трапляються ті чи інші речі і як ми можемо впливати на хід подій.
Я дізналася про базові принципи в житті. Наприклад, чи було у вас таке, коли сильно чогось хочеш, і нічого не виходить, а варто перехотіти, так бажання здійснюється магічним чином? Це принцип знецінення мрій.
Колись я мріяла стати телеведучою. Я так сильно цього хотіла, що кожна моя спроба відкидала мене все далі від моєї мрії. Але потім я змінила своє ставлення. Я звикла до думки, що я вже там працюю, і нічого в цьому немає надприроднього. Я перестала ідеалізувати свою мрію, як щось недосяжне, що стоїть на п’єдесталі. І тоді моє бажання здійснилося.
Книга Елізабет Гілберт «Їж, молися, кохай» – як легкий літній дощ серед спекотного літа. Вона занурила мене в неймовірний світ пізнання себе, вивчення миру і натхнення.
Я насолоджувалася кожною сторінкою. Разом з головною героїнею я і плакала, і раділа. А головне – разом з нею я сильніше повірила в себе. Коли закінчується одна історія, завжди починається інша. Головне очистити свій простір, свої думки і душу, щоб відкрити двері назустріч новому. І завжди прислухатися до себе, щоб ніколи не йти проти свого серця.
У 21 столітті нам ледве вистачає часу, аби поснідати, не кажучи вже про самовдосконалення. Тому кожен вибирає для себе комфортний варіант: книги, тренінги, коучі, індивідуальні консультації з успішними людьми.
Я також завжди знаходжусь в русі. Багато чого читаю та слухаю, що інколи і не пам’ятаю звідки дізналась ту чи іншу інформацію. Найкраще, що може упорядкувати мої думки, – книга. Тому рекомендую потрохи, але все ж таки приділяти увагу читанню. Для тих, кому складно почати, є дієва рекомендація – щодня виділяти час на читання. Нехай це буде 10 хвилин в день. За тиждень – 20 хвилин. Ще за тиждень – 30. Згодом ви зможете визначити найбільш оптимальну кількість часу, яку готові приділяти читанню.
Аліна Пістол, ведуча проекту «Великі Новини» на телеканалі Odesa.Live
Мій беззаперечний особистий лідер і, з вашого дозволу, справжня Біблія Життя – книга Дейла Карнегі «Як припинити хвилюватися і почати жити». Це моя наполеглива рекомендація, бо я твердо впевнена у тому, що цю книгу має прочитати абсолютно кожен.
Речі, про які говорить Карнегі, історії, які він розповідає та наводить як приклад, надихають. В деякі моменти, читаючи цей твір, я буквально плакала. Настільки легко і просто зрозумів саме життя автор і переклав це на сторінки своєї книги, яка примушує глибоко замислитися над власним життям. Це не може не захоплювати.
Роман «Шантарам» та його продовження «Тінь гори» від Грегорі Робертса – це не просто книга, це і є саме життя. У цій книзі є все, з чого воно складається: любов, пристрасть, дружба, відданість, зрада та біль.
Почуття відтворені настільки майстерно, що дочитавши книгу ти розумієш, наскільки життя різнобарвне, непередбачуване та головне – прекрасне! Саме у цьому творі можна побачити яким воно є з різних боків, і може бути. А ще ця книга – справжня подорож до Індії. Цю країну автор розкриває яскравою, неповторною, непередбачуваною, різнобарвною та неймовірною, як і саме життя.
Щойно закінчила читати «Прокрастинацію» Джейн Бурки та Ленори Юен. Ця книга стала для мене справжнім відкриттям.
«Прокрастинація» вчить нас не лише не відкладати на потім дрібні, неприємні, іноді неважливі справи, а зрозуміти що відкладаємо на потім, на завтра, до понеділка, до «після свят» ми лише наше життя. Автори наводять прекрасні приклади, як припинити робити це і розпочати жити тут та зараз негайно. Ще вони допомагають розібратися у головному: як ви до цього прийшли і що тепер можна з цим зробити.
Олександра Корінь, ведуча програми «Новини» на телеканалі Odesa.Live
Книга «Найбагатша людина в Вавилоні» Джорджа С. Клейтона допомогла мені переоцінити своє ставлення до фінансів\. З її допомогою можна краще зрозуміти, куди «втікає» зарплата/дохід і правильніше розставити пріоритети: можна розбагатіти або навчитися відкладати і зібрати кругленьку суму.
Книга нобелівської лауреатки «У війни не жіноче обличчя» Світлани Алексієвич важка. Відразу попереджаю – це непросте чтиво. Але обов’язкове для того, щоб зрозуміти, в який чудовий час ми сьогодні живемо. Щоб розуміти справжні цінності і ніколи не підчепити вірус нацизму чи тоталітаризму та назавжди змінитися. Адже для того, щоб почати жити, іноді потрібно зважитися на велику внутрішню роботу. А ця книга може змінити вас за одну ніч.
«Казус Кукоцого» Людмили Улицької. Просто моя улюблена книга. Роман про життя людей. До того цікавий, що я читала його на ходу, йдучи по вулиці і врізаючись в стовпи. Повне занурення в хитросплетіння людських доль, характерів. Вона написана так, що вам знову захочеться читати запоєм, де завгодно, чекаючи на можливість швидше відкрити книгу. Ви не пригадаєте навіть про телефон!
Коли я вперше для себе відкрила авторку, й забула, що від художньої літератури можна отримувати стільки задоволення, залишаючи все на світі, аби лиш сторінки не закінчувалися…
Той випадок, коли товста книга не лякає, а, навпаки, обіцяє довгі години великої насолоди для книгомана.
Як каже мій улюблений письменник і поет Дмитро Биков: «Це досить поширена помилка, що читання для всіх і читати повинен кожен… Це для розумних, обдарованих, для особливих. Ми ж не думаємо, що живопис для всіх, що в музиці зобов’язаний розбиратися будь хто? Ми думаємо: раз вивчився грамоті, то і вміє читати. Та нічого подібного, це вимагає особливих інтерпретаторскій здібностей, особливої емпатії, уміння вникати в чужий стан, зчитувати натяки, дотримуватися ритму авторської думки… Є маса людей, які артистично звертаються з викруткою або геніально розбираються в програмуванні. Я ж не зазіхаю на унікальність цих умінь? Я чесно поважаю чужий талант і розраховую на взаємність».
