Спецпроєкти

Стартапери-факапери. П’ять історій від підприємців, які падали і вставали


Кожен підприємець проходить різні стадії розвитку та має власний життєвий цикл — від бажання почати власну справу, пошуку власної ідеї, виходу в “нуль” — до масштабування, втрат і закриття бізнесу. Всього на шляху підприємця таких етапів 24. Безумовно, кожен із них може пройти без проблем, а може супроводжуватися факапами.

Чи погано помилятися? Команда національного проєкту з розвитку підприємництва Дія.Бізнес впевнена, що факапити — це нормально. Тому що з кризи ми виходимо з новим досвідом, сильнішими і готовими до нових викликів.

До Міжнародного дня мікро, малих і середніх підприємств ми зібрали п’ять факап-історій від підприємців, що поділяють нашу думку.

Нія Нікель, співвласниця салону краси “Притон краси” та коктейль-бару Zbirka

У 2014 році ми відкривали наш перший салон краси на Подолі. З партнеркою ми хотіли створити гарну локацію в центрі Києва та побудувати культуру різноманіття в команді, а отримали недобросовісного орендаря, регулярні візити колекторів і конфлікти в колективі.

У чому полягали факапи?

Насамперед це оренда приміщення. Не маючи досвіду, ми орієнтувались на доступність до центру, площу та зовнішній вигляд локації, і зовсім не вивчили легальність документів. Ми уклали договір на оренду, але не знали, що власник живе в Криму. Власник також приховав інформацію, що взяв приміщення в кредит, який через ріст долара вирішив не платити. Як результат — майже щотижня ми отримували повідомлення від колекторів і мали не надто приємні розмови.

Інша історія — це сусіди. Часто в будинках з нежилими приміщеннями є група сусідів, які проти будь-яких студій чи офісів у їхньому під’їзді. Якщо вони радикальні, то вас чекатиме хоровод перевірок. Перед орендою завжди радимо обійти сусідів та розпитати, як вони ставляться до того чи іншого бізнесу. Але тоді, коли ми вперше відкривали студію, ми про це не думали.

Нам довелося з’їхати, але після цього склали власний чеклист, яким ділимося з іншими підприємцями:

Приміщення під певну діяльність має відповідати цій діяльності. Звертайте увагу на інфраструктуру приміщення: перевірте з електриком навантаження на електричну систему, перевірте напір води, чи є обігрів взимку, яка вартість комунальних, чи не топить водою приміщення навесні.

Познайомтеся з сусідами, розпитайте про минулих орендарів. Запитайте, чи не проти вони, якщо ви станете їхніми “сусідами”.

Знайдіть колишніх орендарів і розпитайте їх про причини з’їзду, які були нюанси в приміщенні.
Обов’язково потрібно скласти договір на оренду майна спільно з юристом, з обов’язковою сплатою податку на приміщення. Перевірте заздалегідь, чи платить власник податки за приміщення (адже саме це буде головним при вирішенні спорів через суд). Якщо власник не сплачує податки, то для держави це приміщення не здається в оренду, а отже, і ви в ньому незаконно перебуваєте.

Зберігайте всі чеки та перевіряйте своєчасність оплати комунальних, якщо платить власник, а не ви.

Юрій Заятров, учасник і співзасновник Event Team агентства у сфері подієвого маркетингу для B2B та B2C

Наша команда має досвід в івент-сфері понад 7 років, а як компанія ми були створені всередині 2019 року. Нашою характерною особливістю є гнучкість у комунікації із замовником: можемо бути підрядником івент-агенції або зробити івент «під ключ». А наш косяк можна описати українською приказкою «скупий платить двічі».

У чому полягав факап?

На старті власної справи ми вели проєкти на фрілансі, отримували дрібні замовлення та хапалися за будь-які можливості. Одного разу в нас замовили створити новорічну фотозону. Ми мали виготовити металеву конструкцію з неоновими елементами за індивідуальними розмірами замовника.

Ми знали, що перед Новим роком у Києві виготовити щось нереально — всі замовлення розписані ще в жовтні. Тому ми пішли на хитрощі і знайшли виробництво в іншому регіоні. Перед очима вже була картина успіху: як ми зекономили на матеріалах, збільшили дохідну частину і виконали все вчасно.

Але, як у мемах “очікування-реальність”, історія складалась по-іншому: у підрядників у регіоні не було одного із матеріалів, тож довелося купувати його та шукати способи доставити і попутно вирішувати логістичні проблеми.

Ми не врахували незаплановані витрати і форсмажори і переоцінили час виконання робіт.

Як все було?

По-перше, ми хотіли здешевити виробництво і не купувати матеріали в Києві. Але все одно матеріал довелося купувати і доставляти зі столиці.

По-друге, у нас почалися проблеми з поштовим сервісом. Спершу не врахували, що не всі відділення приймають габаритний вантаж, і витратили цілий день, щоб передати його пошті. Ще через два дні виявилося, що посилку забули промаркувати і вона припадала пилюкою десь на складах. Ми безперервно спілкувалися з поштовим сервісом і вирішили проблему, але витратили ще три дорогоцінних дні. Три дні, Карл!

Оскільки часу залишилося обмаль, ми форсували процес виробництва і почали шукати можливість доставки попутним вантажем — був ризик, що наша фотозона приїде не вчасно, а це тягне за собою зрив замовлення. Але все закінчилося добре, замовник був задоволений, а наші косяки лишилися “за кадром”.

До речі, ще один косяк виявився на локації — габарити конструкції не дозволяли занести її в залу святкування. Хоча це була не наша помилка, цей нюанс ми також врахували на майбутнє.

Які висновки зробили для себе?

  • Працюйте з перевіреними підрядниками.
  • Плануйте свою роботу із урахуванням специфіки бізнесу (сезонне завантаження, погодні умови тощо).
  • Оцінюйте час, затрачений на проєкт та кінцевий фінрезультат.
  • Не женіться за всім і відразу, вибирайте проєкти зважено.Оцінюйте детально можливі ризики, витрати та доходи, щоб у фіналі на вас не очікувало розчарування.
  • Робіть запас у термінах на вирішення непередбачуваних ситуацій.
  • Цінуйте свій час та нерви, зберігайте спокій та «холодний» розум.
  • Комунікабельність як запорука вирішення складних ситуацій.
    Експериментуйте.

Катерина Годлевська, співвласниця доставки суші Love&Sushi та кондитерської Love&Сake

Спільно з партнерами 2 роки тому ми створили кондитерську з власним виробництвом на індивідуальне замовлення Love&Сake. Пів року тому ми вирішили запустити ще один проєкт із доставкою суші. І вибрали спільну з нашим першим проєктом назву Love&Sushi.

У чому полягає факап?

Ми створили сервіс доставки суші, але виявилось, що у нашому місті вже є доставка суші з такою самою назвою. Люди не розрізняли нас і не читали умови доставки.

Наш факап полягав у тому, що ми не перевірили ринок. Були впевнені, що таку назву матимемо тільки ми. Зараз готуємо документи на торгову марку, як і наші конкуренти, і чекаємо, хто перший отримає документи на назву.

Віктор Сесюк, власник компанії з переробки техногенних відходів

Одного разу я помітив обурливу, на мій погляд, ситуацію в обслуговуванні. І вона стала початком мого стартапу. У мою ідею повірив інвестор і вклав 50 000 $, але проєкт заглух.

Що я зробив не так?

Я розробив мобільний додаток за 15000$, де кожен може моделювати сценарій обслуговування. За задумом ви могли прийти в ресторан і бути Людовиком XIV або Смурфиком — все, що створить ваша уява. Головна моя помилка в тому, що я був упевнений: я другий Цукерберг. Моя ідея була настільки інноваційною, що засліпила мене повністю. Я розумів, що ми можемо продавати іграшки, квіти, всі товари в світі, навіть приватні танці. Ринок в моїх очах був колосальним.

Але все пішло за іншим сценарієм — коли я пітчив ідею додатку адміністраторам в ресторанах, вони не розуміли, хто буде виконувати замовлення. Я гадав, що ідею зрозуміють власники, але марно — жоден аргумент не спрацював навіть на власників бізнесу.

Помилка в тому, що я йшов напролом — без розрахунків, досліджень і виваженої стратегії. Та не міг донести свою ідею. Я думав, що аналіз ринку, маркетинг і всі науки стартапів — це для слабких проєктів. Я вірив, що, окрім мене та інвестора, ідея зацікавить ще 95% людей навколо. Мене неможливо було зневірити в тому, що я створив революційну технологію.

Тому я сліпо рухався далі.

Оскільки я не мав досвіду в стартапах, вирішив пропустити етапи аналізу та тестування, і одразу перейшов до зйомки відеокліпу за 10 000$, який повинен був продемонструвати можливості сервісу (до речі, потім я зняв відео за 500$, і воно можливо було навіть кращим). За моїм задумом двох роликів мало б вистачити для зростання, початкового залучення користувачів і пошуку інвестора для масштабування проєкту. Я думав, що додаток стане вірусним, ресторани нарешті побачать переваги для себе і захочуть долучитися до проєкту.

Але реальність була іншою — ми залучили 5 компаній, але гроші закінчилися і проєкт заглух.

Що тепер?

Через рік мене знайшла команда, яка шукала крутий проєкт для свого портфоліо. Вони підтримали мою ідею, але сказали, що потрібно почати все з початку. У мене з’явилася посмішка, як у фільмах, коли головний герой у фіналі побитий та нескорений, але починає перемагати.

Що я зрозумів? Кілька рекомендацій для початківців.

  • Мій досвід навчив мене починати з аналізу та опрацювання стратегії. Вивчіть ринок — ідея може бути геніальною, але чи готовий ринок сприйняти ії?
  • Знайдіть хитрий шлях “зайти з городу”, але напевно. Що б не писали в «книгах успіху», бізнес нахрапом не береться. Цю фортецю беруть виважені стратегії.
  • У вас обмежена кількість помилок, які дорівнюють вашому бюджету. Помилок у мене було більше. Але я отримав колосальний досвід.
  • Не думайте, що ви обраний і все зможете сам, шукайте в команду тих, хто має досвід (навіть якщо він негативний). І тоді побудуєте команду, яка не перестає вчитися, боротися і перемагати!

Кирило Соляр, засновник і керівник одеського креативного агентства Solar Digital

Solar Digital спеціалізується на створенні індивідуальних веб-проєктів і дизайн-послугах. Ми відповідально ставимося до завдань клієнтів, але через перфекціонізм факапимо з дедлайнами внутрішніх проєктів.

Є відома фраза, яка розповсюджується на багатьох, хто працює у сервісному бізнесі — «Чоботар без чобіт». Причин тому кілька.

По-перше — гіпер відповідальність команди. Коли робиш щось для себе — хочеться це зробити якнайкраще. Таке емоційне очікування блокує творчий потенціал і призводить до того, що проєкт створюється довше звичайного. Так було при створенні нашого сайту — ми його робили 13 місяців, він вийшов супер сучасним, але ми все одно незадоволені (бо ми ж можемо ще краще!). Схожий факап був й при створенні брендингу для одеського наземного метро — рісерч та створення концепції логотипу зайняв супер багато часу — 4 місяці. В роботі з клієнтами такого собі ніколи не дозволиш, чи не так?

По-друге — відсутність «фактора клієнта». Дуже комфортно працювати, коли є обов’язки та відповідальність перед клієнтом. Але у внутрішніх проєктах такого дедлайну нема, тож час непідконтрольно розтягувався.

Ще про внутрішній факап. У нас є традиція, щороку, 31-го грудня ми випускаємо наш внутрішній журнал, The Solar Times. 2020 рік не був винятком. Запланували завдання вчасно, але через завантаженість клієнтськими проєктами, ми почали робити його в останній момент. Ми переносили дедлайн 4 рази, і навіть у лютому журнал так і не був готовий. Це повний факап.

А з зовсім нового: вирішили зробити для всієї команди світшоти та футболки. Завдання буцімто просте: знайти підрядника та замовити. Але ми хотіли створити щось особливе. Через це випуск футболок та світшотів затягувався. З десяток разів переробляли стиль графіки, а коли вже замовили та отримали, нам зовсім не сподобалась якість виробів. Ми все переробили та встигли вчасно, і на тімбілдінгу вся команда Solar Digital була у новеньких футболках.

Цього року ми навчились справлятись з такими блокерами та суттєво підвищили ефективність роботи над внутрішніми проєктами. Все дуже просто. Слід відноситись до таких проєктів як і до клієнтських: виділяти на них плановий час, одразу планувати календарний дедлайн.

Наприклад, при створенні нового соціального проєкту у цьому році ми одразу зафіксували дедлайн — виконати усі роботи до 23 квітня. Магія — робота одразу пошла дуже продуктивно, ми затратили часу сильно менше ніж раніше.

Отже наші висновки такі:
Лімітувати кількість годин і задавати календарний дедлайн виконання робіт, навіть якщо це внутрішній проєкт.
Вводити внутрішнього клієнта — дизайнер здає роботу креативному директору, копірайтер — проджект-менеджеру, тощо.
Не завищувати очікування. Треба просто розслабитися та робити так, як вмієш, і все буде добре.

Щоб факапи були не такими болісними, користуйтеся послугою безкоштовного консалтингу від Дія.Бізнес. На порталі доступно понад 65 видів консультацій із напрямків маркетингу, продажів, оподаткування, експорту, фінансів, командоутворення.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь