Винаходи та наукові відкриття, які зробили жінки: гайд виставкою «Наука – це вона»
Інтерактивна виставка «Наука – це вона» розпочала роботу в київській творчій майстерні Kooperativ. Тут представлені портрети українських вчених, написані в межах однойменного освітнього арт-проєкту, та експонати, присвячені винаходам жінок-науковиць із різних країн світу.
Ініціатором першого в Україні арт-проєкту, який поєднав мистецтво та науку, став благодійний освітній проєкт STEM is FEM за підтримки ООН Жінки в Україні та Дитячого фонду ООН в Україні (ЮНІСЕФ).
За словами організаторів, проєкт має на меті привернути увагу громадськості до науки «з жіночим обличчям», розбити стереотипні уявлення про те, що робота в STEM – це «чоловіча» справа.
Відвідувачі інтерактивної виставки дізнаються, які українські вчені працюють у таких високотехнологічних галузях науки, як математика, генетика, інформатика, нейробіологія та інші, а також зможуть дізнатися імена винахідниць, що запатентували відкриття перископу, пожежної драбини, сигнальної ракети та інших речей.
«Наука – це вона» – чому ця виставка важлива?
В арт-проєкті «Наука – це вона» взяли участь п’ять українських ілюстраторів, які створили 12 портретів науковиць.
Разом із тим школяркам зі всієї України було запропоновано написати есеї про наукові здобутки героїнь проєкту. Усього в конкурсі есеїв взяли участь понад 500 дівчат із різних куточків країни, а відвідувачі можуть ознайомитися з роботами переможниць.
«Протягом десятиріч жінки були «сірими кардиналами» від науки. Незважаючи на всі стереотипи та обмеження, їм належить низка важливих розробок та відкриттів. На виставці «Наука – це вона» можна побачити, як винаходи жінок змінили наше сучасне життя. Завдяки інтерактивним експонатам, у форматі edutainment: експозиційний дизайн – поле експертизи нашої команди. Яка, до речі, теж складається із закоханих у свою справу жінок», – зазначила Юліана П’яних, культурна стратегиня Агенції культурного менеджменту Port.agency.
Сергій Токарєв, засновик компанії з підтримки стартапів в Україні Roosh.Tech, поділився власними спостереженнями за специфікою української ІТ-сфери: у ній жінок значно менше, ніж чоловіків, але разом із цим найталановитіші інженери – саме жінки:
«Я став замислюватися, чому так. І в мене виникла гіпотеза. Якщо жінка вже доклала зусиль та пробилася в технічну професію через бар’єри соціуму, які кричать, що це «не жіноча справа», то їй, загартованій, легше стати суперталановитою».
Чиї розробки представлені на виставці?
Окремо зупинимося на особистостях винахідниць. Одна з них – американка Сара Метеро, яка у 1945 році запатентувала перископ. До неї вже були спроби розробити пристрій для спостереження, проте саме вона удосконалила його конструкцію так, що він став зручним для використання на військових човнах.
Конструкція, яку запропонувала Сара, складалася з труби та двох розгорнутих під кутом 45° дзеркал. У США використання таких перископів почалося з 1861-1865 років, коли ними оснастили підводні човни. У Першу світову війну перископи слугували солдатам у ще один незвичний спосіб: закріплені на рушницях, вони давали змогу вести спостереження за ворогом.
Зацікавить гостей виставки й постать Сари «Табіти» Беббіт – винахідниці циркулярної пилки та зубних протезів. Офіційно патенти на свої здобутки вона не оформлювала через релігійні упередження, але на практиці удосконалила конструкцію дворучної пилки, яку активно використовували для виробництва дошок і брусу. Жінка запропонувала модель циркулярної пилки з круглим лезом, яка значно економила зусилля робочих. З її запровадженням стало можливо досягти масового випуску пиломатеріалів.
Наостанок розповімо про ще один експонат – відеосистему домашньої безпеки. Її «мати» – Марі Ван Бріттан Браун, американська медсестра та новаторка. Цей винахід вона зробила в тандемі з чоловіком, техніком-електронщиком.
Жінці часто доводилося залишатися самій вдома, і вона побоювалася за свою безпеку, адже рівень злочинності у США у 1960-ті роки постійно зростав.
Марі запропонувала систему відеоспостереження, у якій використовували камеру, встановлену біля вхідних дверей, яка постійно рухалася вгору та вниз. Спостерігати за дверима можна було завдяки зображенню на моніторі, встановленому в спальні.
Ці та інші інтерактивні експонати всі охочі можуть побачити на власні очі, відвідавши виставку на даху Kooperativ. Вхід вільний та можливий за попередньою реєстрацією.
Експозиція працює до 24 червня.