Відстояти власні кордони та не скотитися в агресію – що таке асертивність
Як зрозуміти, що людина сильна духом? Вона точно не буде робити те, що їй не хочеться та говоритиме про те, що їй не подобається. Не переступати через себе та вміти відмовляти – чудові риси. Але невже відстоювання власних кордонів – це завжди про грубість? І якщо не хочеш скотитися в хамство, то не варто відмовляти людям?
У цій статті ми поговоримо про асертивність. Це вміння відстояти власну думку, не порушуючи моральних прав інших. Тобто, як можна сказати, що з тобою так не варто чинити, не перетворившись на грубіяна.
Пасивний, агресивний, асертивний
Спочатку оцініть свій стиль спілкування. Перший крок до того, щоб стати асертивним – перевірте те, як ви озвучуєте свої думки та почуття. Ви використовуєте пасивний чи агресивний стиль?
Якщо у вас пасивний стиль, ви можете дозволити потребам інших бути вищими за ваші. Агресивний стиль, навпаки, порушує права інших. Це дуже відрізняється від асертивності.
Психотерапевтка Аннемарі Фелан говорить, що за асертивної комунікації «немає жодного знущання, залякування, просто чітке висловлювання своїх бажань чи потреб».
Якщо ваш стиль пасивний, ви можете здатися сором’язливим або надмірно легковажним. Ви схильні уникати конфліктів. Чому це проблема? Так ви дозволяєте зрозуміти, що ваші думки та почуття не такі важливі, як думки інших людей. Тобто коли ви занадто пасивні, то даєте іншим право ігнорувати ваші бажання та потреби.
Якщо ваш стиль агресивний, ви можете бути як хуліган, який ігнорує потреби, почуття та думки інших. Ви можете здаватися самозакоханим або зверхнім. Дуже агресивні люди принижують і залякують інших. Вам може здатися, що агресивність дає вам те, чого ви хочете. Однак вона підриває довіру та взаємоповагу. Інші можуть образитися та уникати вас.
Бути асертивним – ось здоровий стиль спілкування. Саме асертивність надає багато переваг. Це допомагає утримати людей від того, щоб скористатися вами. Це також може допомогти вам навчитися поважати моральні права інших та не бути зверхнім.
Як коректно відмовити?
Психологиня Еллен Хендріксен вважає, що часом люди не відмовляють, тому що самі бояться дістати відмову в майбутньому.
А дехто автоматично відповідає «так», навіть не замислюючись, яких втрат може зазнати.
Іноді ми не хочемо псувати стосунки з колегами чи рідними та беремо на себе справи, через які пропускаємо зустріч із друзями, шкільну виставу доньки чи такий бажаний відпочинок за фільмом. Така поведінка може викликати внутрішній конфлікт та сформувати переконання, що ваші особисті потреби – другорядні.
Ось кілька підказок щодо того, як відмовити
Продумайте, що скажете. Психотерапевтка Аннемарі Фелан радить підготувати план відповіді наперед. Це допоможе припинити автоматично погоджуватись.
Не поспішайте з відповіддю. Попросіть у співрозмовника час подумати про його прохання. Ви можете сказати, що вам потрібно звіритися зі своїми планами. Але обов’язково поверніться до людини, якщо обіцяли їй це. Навіть якщо ваша відповідь буде негативною.
Подякуйте за пропозицію. Письменниця Регіна Бретт у своїй книзі «Бог ніколи не моргає» також дала чудову пораду, як відмовитися від того, що вам не хочеться робити. Авторка радить спершу подякувати за пропозицію, висловити, наскільки це важливо для вас, а тоді відмовити.
Наприклад, сусіди просять вас стати організатором ремонту в під’їзді. Але у вас зовсім немає на це часу. Тоді ви можете сказати: «Мені дуже приємно, що ви вважаєте мене найкращим кандидатом на цю роль, і я б із радістю взявся за це. Але в мене так багато роботи, що зовсім не можу виділити час для такої важливої справи».
Пам’ятайте про свої права. Як запевняють психологи, кожен має право відмовити без пояснення, якщо чогось не хоче. Тому необов’язково придумувати якусь відмазку, ви можете просто відповісти так: «ні, я не можу».
Тренуйте навичку відмовляти. Для практики влаштовуйте собі експозиції. Почніть із малого. Навчіться відмовляти баристі, який пропонує купити більшу порцію кави або консультанту, що дуже наполегливо радить взяти ще одну річ зі знижкою. Не виправдовуйтесь за свої слова, ви маєте повне право сказати «мені це не потрібно» і все.
Як розв’язати конфлікт?
Конфліктна ситуація – це не про крики та скандали. Це лише про зіткнення протилежних поглядів. І захистити свої інтереси не ображаючи іншу людину можливо.
«Пам’ятайте, що агресивність та асертивність – це різні речі. Остання полягає в тому, щоб висловлювати свої потреби чи запити з повагою та в особистих межах», – пояснює Ешлі Едельштейн, сімейна психотерапевтка.
Для обох конфліктних сторін важливий кінцевий результат. Про це варто пам’ятати. Тому для конструктивного діалогу важливо подбати, щоб людина почула ваше повідомлення, а не тон, яким ви його сказали.
Письменник Стівен Кові у своїй книзі «7 звичок надзвичайно ефективних людей» для розв’язання конфліктів радить використовувати «я-речення». Тобто говорити про свої відчуття, а не оцінювати людину. «Мені складно справлятися з такою кількістю роботи, я втрачаю свою продуктивність» замість «Ви не цінуєте мене як працівника та скидаєте на мене всю важку роботу».
Складніше розв’язати конфлікт, коли інша сторона вдається до емоцій та підвищує голос. У такому разі спочатку потрібно зупинити людину, яка кричить. Для цього ви можете просто рішуче сказати «стоп», «зупиніться». Тоді поясніть опоненту, що для вас важливо те, про що він зараз говорить, але ви не бажаєте продовжувати розмову в такому тоні. Скажіть про свої почуття відразу, можливо, вас це ображає або вам ніяково.
Коли людина заспокоїться, запропонуйте обговорити те, що вас хвилює, спокійно. Адже для вас обох важливим є розв’язання ситуації.
Отже, пам’ятайте, що асертивність – це щось між внутрішньою силою та ввічливістю. Асертивна людина здатна протистояти зовнішньому тиску так, щоб не образити свого опонента, не вдаватися до емоцій та не влаштувати скандал. Тож замість того, щоб звинувачувати людину, говоріть про власні почуття та пропонуйте конструктивні шляхи розв’язання вашої ситуації.
