Спецпроєкти

Жертва, рятівник, переслідувач: як визначити, хто ти у трикутнику Карпмана та як з нього вийти


Трикутник Карпмана також називають драматичним трикутником. І попри високу емоційну зарядженість у таких взаємодіях між людьми, він може як допомагати, так і заважати нормальним щасливим стосункам.

Пояснюємо, як ми потрапляємо в такі взаємозв’язки та чи може це стати проблемою.

Уперше трикутник Карпмана описав класик трансактного аналізу Стівен Карпман у 1968 році.

Суть трикутника в тому, що стосунки розігруються з трьох позицій: жертва, агресор (часто називають переслідувачем) і рятівник. Учасники трикутника періодично міняються ролями, але всі вони грають і маніпулюють почуттями інших. 

Жертва

Постійно інертна, відчуває несправедливість, образу, розпач, власне безсилля. Вимагає уваги, допомоги, часто плаче, заздрить і ревнує. Все її життя – суцільне страждання. 

Переслідувач

Постійно напружений і роздратований, теж бачить у житті суцільні проблеми, сприймає світ й оточення як ворогів. Постійно критикує, контролює, намагається підлаштувати під себе. 

Рятівник

Відчуває жалість і співчуття щодо жертви та злість до переслідувача. Прагне втішити жертву, зарадити їй, допомогти й підставити плече. І водночас хоче покарати агресора. Утім, його незамінність і потрібність – ілюзія та спроба самоствердитися. 

Як працює драматичний трикутник?

Варто зазначити, що на місці жертви, агресора й рятівника не обов’язково мусить бути одна особа. Часто це групи людей або групи людей на противагу одній особі.

Агресор не дає спокою жертві, змушує її плакати, страждати, критикує. Жертва мучиться, втомлюється і скаржиться. Рятівник завжди готовий втішати, розрадити й допомогти. Учасники періодично міняються ролями.

Такі розігрування можуть тривати роками, і найголовніше те, що кожен  учасник залежить від іншого. Якщо хтось із трійки припинить маніпуляції зі своєї позиції і не захоче займати іншу – трикутник приречений. 

Для чого ми розігруємо трикутник Карпмана?

Усі ми вдаємося до маніпуляцій задля власної вигоди: жертва хоче мати підтримку й увагу, і замість того, щоб просто попросити, вдає із себе жертву. Переслідувач захищається агресивною поведінкою, рятівник хоче відчувати себе потрібним, і для цього знає такий спосіб реалізації потреби. 

 

Як вийти з драматичного трикутника?

Якщо ви жертва:

  • припиніть скаржитися на життя;
  • годі чекати порятунку – відповідальність за ваше життя, проблеми та класні речі також цілковито на ваших плечах;
  • ви можете зробити інший вибір, якщо це вас не влаштовує;
  • ви маєте право не відповідати чиїмось очікуванням;
  • припиніть постійно себе картати та звинувачувати.

Якщо ви агресор:

    • досить звинувачувати інших у своїх проблемах;
    • якщо вам щось не до душі, просто не майте із цим справу;
    • розв’язуйте суперечки та конфлікти мирним шляхом;
  • не самостверджуйтеся завдяки тим, хто слабший.

Якщо ви рятівник:

  • не втручайтеся і не давайте порад, якщо вас не просять;
  • не давайте обіцянок, які вам важко виконати;
  • годі чекати похвали та подяки;
  • припиніть думати, що ви все знаєте краще за інших.

Усвідомлення власної позиції – уже великий крок до змін.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь