Що таке емпатія та чи можна її навчитись
Можна багато разів чути якесь слово, але так і не запам’ятати, що саме воно означає. Наприклад, значення слова емпатія. У цьому матеріалі з’ясовуємо, що таке емпатія, які бувають її види та чим вона відрізняється від співчуття чи співпереживання. Чи можна навчитись бути емпатичним і що це означає. Які висновки про емпатію вже зробили різні дослідники. А також тест – усе це в одному матеріалі.
Що таке емпатія
Емпатія – це реакції на чужі переживання. Емпатія – це здатність розуміти почуття інших та співпереживати. Вона, до речі, стосується не тільки людей, але і тварин. Люди реагують на благальні вирази мордочок собак, коли ті щось просять.
Переважно, коли люди говорять про будь-які реакції на переживання інших людей, то вони мають на увазі поняття емпатія. Вікіпедія пише, що слово «емпатія» походить від римського «patho», що означає глибоке, сильне, чутливе почуття (відчуття), близьке до страждання, а префікс «еm» означає спрямований (скерований) усередину.
Емпатія види. У психології розрізняють три види емпатії: когнітивну, емоційну та соматичну.
Когнітивна емпатія – інтелектуальний процес пізнання іншої людини. Охоплює аналіз особистісних якостей, усвідомлення внутрішнього світу іншої людини.
Емоційна емпатія – реакція афективного типу. Вона заснована на механізмах проєкції та наслідування реакцій іншої людини, а також передбачає готовність відгукнутися на почуття та душевні хвилювання. Емоційна емпатія – це коли хтось починає плакати у відповідь на сльози іншої людини, або сміятись не від того, що самому смішно, а від того, що всі поряд сміються.
Соматична емпатія – фізіологічні реакції у відповідь на чиєсь переживання. Наприклад, помітивши, що в когось сильно колотить серце під час спроби поцілувати вас, у вас можуть з’явитися «метелики» в животі. Або ще прикладом сильної соматичної реакції є, коли самка, яка не народжувала, починає продукувати молоко, бо прийняла покинутих цуценят як своїх дітей.
Отже, ми вже з’ясували значення слова емпатія, а які ж бувають приклади, прояви цього психологічного терміну.
Емпатія приклад
Американський психолог доктор Едвард Тронік провів, мабуть, найбільш згадуване дослідження про емпатію. Воно показало, що навіть діти 8–10 місяців уже розрізняють емоції батьків та реагують на раптову зміну обличчя. Експеримент із «кам’яним обличчям» (Still face) проілюстрував, що малюки краще взаємодіють з емоційними дорослими, ніж із тими, лице яких не виказує жодних емоцій. А це і є перші прояви емпатії.
Цікаво, що розвивати емпатію у дітей – можливо і навіть необхідно. Попри те, що дитина народжується з певною кількістю нейронів у мозку, які беруть участь у формуванні емпатії, а це у тому числі дзеркальні нейрони, які відповідають за навчання через повторення дій за іншими, емпатія потребує моделювання. Тому формувати емпатію має родина. Як? Проявляти емоції, не стримувати їх і не приховувати.
Можна спробувати відгородити дитину від сліз, злості чи інших «негативних» емоцій, проте це точно не піде їй на користь. Чим більше людських почуттів удома бачитиме малюк, тим це краще це позначиться на емоційному інтелекті. Мова не йде про те, що дитина має бачити, як ви сваритесь або з’ясовуєте стосунки. Але дитина в родині повинна бачити всю гамму людських почуттів і приміряти їх на себе. Наприклад: коли хтось із близьких плаче, природно, дитина має захотіти заспокоїти – точно так, як ви заспокоювали її, коли він/вона розбив/-ла колінко. Коли хтось із родини злиться, варто пояснювати, чому так відбувається і що такі почуття теж бувають.
Роль родини в емоційному вихованні дітей замінити не може ніхто. Якщо дитина стає уважною до проявів емоцій, то це розвиває її як особистість. Через співпереживання дитина отримує навички кращої регуляції власних емоцій, що особливо корисно і цінно, коли згодом дитина перебуватиме у стресових обставинах. Це зумовлює ще одну властивість емпатії – вона сприяє розвитку більш здорової та осмисленої поведінки.
Канадські вчені пропонують три стратегії для батьків, які хочуть розвивати емпатію у своїх дітей.
Моделювати, як цінувати почуття інших. Коли ви дивитесь разом мультик або читаєте книжку, то можна почати моделювати, як би вчинили герої, якби вони були розсерджені або пригнічені.
З’єднувати почуття, думки та поведінку. Варто говорити про емоції більше. Коли ви говорите про почуття, пов’язуйте поведінку з почуттями дітей, щоб вони розуміли причини і наслідки.
Створити клімат емпатії. Треба створювати успішні кейси застосування емпатії. Коли діти бачать користь від того, що вони проявляють емпатію.
Вище ми з’ясували, що таке емпатія і її види. А що ж із прикладами по кожному із видів? Пропонуємо розібратись на такому складному почутті, як виникнення закоханості.
Як проявляється емпатія, приклади про закоханість
Коли ми тільки знайомимось із людиною, спочатку, звісно, реагуємо на зовнішність. Але після того, як зовнішність умовно пройшла нашу модерацію і ми ніби свайпнули вправо (як у Tinder) за кольором очей, ямочками на щоках, прикольними шкарпетками… починаємо пізнавати внутрішній світ людини.
Якраз оцей механізм, коли ми порівнюємо цю людину із усіма попередніми своїми досвідами, оцінюємо якісь вчинки, аналызуємо реакції людини на наші слова – є когнітивною емпатією. Нам цікаво зрозуміти хід думок іншої людини, ми обдумуємо чому він сказав чи зробив саме так, а не інакше. Наші думки зайняті однією і тією ж людиною, якої раніше не було в нашому житті. І якщо ми отримуємо задоволення від власних висновків, то закохуємось сильніше. А якщо наші висновки про людину не дуже тішать, то і виникає розчарування, закоханість переходить в іншу гамму почуттів і цікавість до людини втрачається.
Коли ми під час перших побачень бачимо, що партнеру/-ці небайдуже до нас самих, то починаємо проявляти таку ж дбайливість. Наприклад, хтось запитав у вас чи ви не змерзли, при цьому взяв за холодні руки та подихав на них. Якщо у вас виникає бажання зробити те саме або у будь-який інший спосіб проявити турботу, то це афективна емпатія.
Це механізм, коли у відповідь на прояв якогось почуття з боку іншої людини ви ніби «заражаєтесь» і починаєте відчувати те саме або навпаки протилежне – залежно від того, подобається вам вияв емоцій іншої людини чи навпаки не подобається. Якщо увага іншої людини вас дратує, то в нас простий висновок – вам не подобається ця людина. І чим раніше ви їй про це скажете, тим простіше буде вам обом.
Соматичну емпатію під час закоханості пояснити дуже просто. Наприклад, у вас поцілунок, який переростає в прелюдію, то фізіологічні реакції у обох і є соматичною емпатією. Проблемка, якщо хтось один відчуває бажання і бачить фізіологічні прояви, а інший – ні.
Симпатія емпатія
Якщо ми бачимо, що людина неприязна до нас, «холодна», ми швидко втрачаємо до неї цікавість. А якщо помічаємо постійні прояви уваги та при цьому самі симпатизуємо до людини, то так виникає дружба, закоханість або взаємна приязнь. Головне розібратись для себе самого/-ї, що із цих стосунків найкраще описує ваші взаємини із іншою людиною.
Емпатія і симпатія насправді схожі між собою. Не суто як слова, а і як процеси. Якщо людина вам симпатична, то і реагувати на її емоції ви будете. Якщо вам байдуже на людину, то реакцій не буде. Наприклад, якщо якась небайдужа вам людина заплаче, то скоріш за все ви захочете її втішити – це співчуття. Якщо вам цікаво дізнатись причину – це симпатія. Якщо при цьому у вас теж навертаються сльози, – це емпатія – ви починаєте переймати чужі емоції на себе.
Емпатія тест
Пропонуємо пройти Емпатія тест безкоштовно на нашому сайті, аби визначити свій рівень. Це допоможе розібратись у собі та відповісти на питання, чи достатньо ви стабільні в емоційному плані та в плані емпатії.
Пройшовши цей тест на емпатію онлайн, можна побачити, на скільки відсотків ви емпатичні й прочитати, що це означає.
Емпатія та спілкування
Чому важливо вміти проявляти емпатію, розуміти почуття інших, ставити себе на місце іншої людини? Це може бути корисним скілом у спілкуванні за різних обставин. Не тільки в особистих стосунках із друзями, близькими, родичами тощо. Емпатія дуже важлива складова і професійних якостей людини.
Емпатія в спілкуванні з колегами відкриває для вас нові можливості. Саме завдяки вмінню співпереживати, розуміти емоції інших людей можна створити довірливу атмосферу в колективі. Коли колеги діляться своїми професійними знаннями і передають корисний досвід один одному.
У групі людей, де більшість емпатичні, пануватиме атмосфера взаємодопомоги та взаємовиручки. Така команда однозначно показуватиме кращі показники ефективності. Це не означає, що треба перетинати особисті кордони та лізти з особистими питаннями про все на світі, але проявляти цікавість до емоцій колег завжди краще, ніж не проявляти.
Також важливу роль емпатія відіграє у вибудуванні власної комунікаційної стратегії. У спілкуванні з людьми варто частіше проявляти цікавість і співпереживати. Холоднокровних недолюблюють. Тому емпатія та комунікація як частинки одного механізму, який покликаний працювати на вашу репутацію.
Якщо ви все ще думаєте, чи достатньо емпатичні, або навпаки хочете знизити рівень переживань про інших людей, то цікавим буде і дослідження, про яке ми писали раніше. За його результатами вчені з’ясували, що деякі ворони емпатичніші за деяких людей.
