Спецпроєкти

«Вдяглася як повія»: що таке слатшеймінг і як із ним боротися


Жартики про бабусь біля під’їзду, які називають усіх дівчат у коротких спідницях повіями – це своєрідний стереотипний показ слатшеймінгу. Що це за термін, чому йому не місце у 21 столітті та як феміністки намагаються змінити конотацію слова «повія» – у матеріалі.

Що таке слатшеймінг

Слатшеймінг (від англ. slut – повія, shaming — соромити) визначається як стигматизація на підставі зовнішності, сексуальної доступності та фактичної або передбачуваної сексуальної поведінки й насамперед спрямований на жінок і дівчаток. 

Ця стигматизація (навішування ярликів) відображається в певних соціальних санкціях: ідеться про розпускання чуток, відверті образи, цькування, агресію, сексуальне насильство тощо. 

За прикладом далеко ходити не треба: згадаємо недавню ситуацію з помічницею заступника міністра освіти Ігоря Гарбарука Христиною Тишкун. Кілька днів у мережі обговорювали її сукню, намагаючись вирішити, наскільки на ній відвертий розріз, а щодо самої Тишкун лунали знецінювальні коментарі. 

Так, можна казати про дрес-код і відповідність вбрання заходу, для якого його вибирають, та не забуваймо про не менш важливу проблему – оцінку жінки з огляду того, як вона вдягається. 

Навіть якщо вона має дві вищі освіти, працює над винаходом ліків проти раку та відкриває соціально відповідальний бізнес – варто лише викласти світлину у спідньому, і про всі досягнення відразу забувають або нівелюють їх. А якщо жінка наважиться зізнатися, що практикує вільні стосунки й не бачить нічого поганого у відвертій сексуальності, можна бути впевненими – вона натрапить на море хейту, можливо, навіть від своїх близьких.

Стикаються з осудом через «відверте вбрання» або «невідповідну поведінку» і дівчата-підлітки. Згідно з дослідженнями, тільки в соцмережах більше ніж 18% молодих дівчат зазнавали слатшеймінгу, а 25% ставали жертвами чуток про свою сексуальну поведінку та вподобання. Звісно, кібербулінг має свої негативні наслідки: ймовірно, можна буде зіткнутися з підвищенням тривожності, проблемами в навчанні, соромом за свої вчинки, думками про суїцид, зловживанням психоактивними речовинами.

Дорослі жінки також потерпають від наслідків слатшеймінгу: щонайменше подібні засудження можуть руйнувати самооцінку. Якщо йдеться про цілеспрямоване цькування за, наприклад, відверті фото, наслідки можуть бути значно гіршими.

Причини слатшеймінгу

Досі заведено вважати жінку сексуальним об’єктом, який «дає», а не «бере», тобто апріорі є пасивним. Відверта сексуальність може розцінюватися як агресивна позиція та незалежність, тож це стає причиною осуду. 

До того ж досі навіть частково оголене тіло асоціюється із чимось непристойним, а не природним, тому багато хто не хоче навіть намагатися розгледіти за привабливою сексуальною зовнішністю живу людину – зі своїми цілями, переконаннями, захопленнями тощо.

Парадокс – від жінок насправді чекають, що вони матимуть сексуальний вигляд. Водночас існує неписана межа сексуальності, яка для багатьох різна. Якщо сексуальність «переходить межу», починається осуд – за надто коротку спідницю, зависокі підбори, розпусний погляд чи поведінку. 

У суспільстві все ще побутує думка, що контролювати вбрання жінки й намагатися його скоригувати через осуд – це нормально. І хоча надворі 21 століття, як бачимо, сексуальне насильство досі виправдовують фразами на кшталт «сама винна» і «треба було скромніше вдягатися».

Феміністки і слатшеймінг

Зі словом «повія» відбувається історія, подібна до слова «квір» – раніше останнє було образливим, пізніше перетворилося на нейтральне. Так само феміністки намагаються зняти з «повії» образливу конотацію та підкоригувати термін. 

У канадському Торонто започаткований рух «Парад повій». Його поява була своєрідною відповіддю на випадок, коли поліціянт міста заявив студенткам, що ті можуть уникнути сексуального насильства, якщо не вдягатимуться «як повії». 

Рух «Парад повій» фактично приймає ярлик слатшеймінгу, намагаючись зробити термін щонайменше нейтральним, а також звернути увагу на те, що у злочині завжди винен насильник, а не жертва – незважаючи на те, у що остання була одягнена.

Крім того, активістки намагаються позбавити образу жінки асоціацій із пасивністю. Наприклад, комедіантки Крістіна Гатчінсон та Корін Фішер зробили подкаст із назвою «Хлопці, яких ми ви***ли, антислатшеймінговий подкаст» (Guys We F****d, The Anti-slut shaming podcast). Він став доволі популярним і зібрав понад 200 000 слухачів на кожен епізод на SoundCloud. В інтерв’ю виданню The Huffington Post Гатчінсон сказала таке: «Ми хочемо, щоб людям було комфортніше у власному тілі. Ми тільки-но отримали повідомлення від дівчини з індійського Нью-Делі, яка любить подкаст за те, що він дає їй відчути себе в гармонії з власною сексуальністю та насолоджуватися сексом. І це зробило мене такою щасливою».

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Теги:
Ми в Телеграмі
підписуйтесь