Від «дочок» російських видавництв до заборони ввозу книжок: як війна змінила український книжковий ринок
«У нас немає і не буде книжок російською», – у відповідь на питання покупців голосно говорить консультантка однієї з популярної мережі книжкових. Та довгий час саме друкована продукція з рф чи російськомовна література переважала на українському ринку. Її донедавна можна було знайти на поличках супермаркетів чи на сайтах книгарень. Втім, ситуація змінюється: попит на російськомовні книжки падає, і українці масово віддають їх на макулатуру. Попри війну українські видавництва продовжують працювати, і літературу українською активно купують.
bit.ua розповідає, яким був український книжковий ринок до 2014 року, як змінився після початку війни та повномасштабного вторгнення у 2022-му і які прогнози на майбутнє.
Навала російської літератури і попит на неї. Довоєнні роки
До 2014-го року за неофіційними даними в Україні понад 80% книжок були надруковані російською чи завезені з рф.
З початком війни, анексії Криму та окупації частин Донецької і Луганської областей українці почали частіше відмовлятися від російської продукції, зокрема книг.
У 2016-му році обмеження на ввезення книг з рф запровадили вже офіційно: до України заборонили завозити книжки з антиукраїнським змістом. Визначала літературу як заборонену чи дозволену Експертна рада при Держкомтелерадіо.
У книжкових поменшало російської і російськомовної продукції: за даними Книжкової палати України, у 2013-му українські видавництва в Україні надрукували 27% своїх книжок російською, а у 2018 таких було лише 14%.
Втім, росліт все одно залишалася на українському ринку і поступово підсилювала свої позиції.
Книжкова барахолка на Почайній, Київ
У 2018 році вартість привезених з рф книжок становила 3,4 млн доларів – у кілька разів менше, ніж до війни, та все одно це свідчило про укріплення росії на українському книжковому ринку.
Також законно відкривалися доньки відомих видавництв: наприклад, у 2019-му з’явилася «Альпіна Паблішер» – дочірня компанія російської видавничої групи «Альпіна».
У видавництві заявили, що спеціалізуватимуться на книжках з бізнесу та економіки, гуманітарних і природничих наук, особистої ефективності, психології, культури, творчості та виховання дітей.
Офіційним дистриб‘ютором і партнером «Альпiна Паблiшер» у тому ж 2019-му стала українська компанія Yakaboo.
Останній пост у фб дочірнього російського видавництва датується 23 лютого 2022 року. Видавництво «Альпіна» у своєму інстаграмі наприкінці лютого опублікувало абстрактний пост, який закінчувався словами «Миру – мир», – і жодного спогаду про повномасштабну війну та її засудження, як і в соцмережах «дочки».
Зараз на сайтах Yakaboo та «Книгарні Є» немає жодної книжки «Альпіна Паблішер». Загалом кількість книжок російською в продажу суттєво зменшилася (хоча, наприклад, у застосунку Yakaboo ще можна знайти не заборонену росліт).
Позиція цих двома найбільшими українськими онлайн-книгарнями кардинально змінилася за останній рік. Це видно на прикладі позбування від росліт, особливо в порівнянні з ситуаціями кількарічної давнини.
Також для прикладу згадаємо, що у 2020-му на сторінці «Книгарні Є» з’явилося оголошення про плани збільшити обсяг російськомовної літератури. У книгарні пояснювали, що з самого заснування намагалися популяризувати українську мову і книжки нею, але в Україні 50-70% в обороті великих книготорговельних структур складає саме російська книга.
Також перераховувалися інші причини: більша маржа (різниця між купівельною і продажною ціною) росліт, підтримка самою росією просування своїх книжок в Україні тощо.
До цього оголошення «Книгарня Є засуджувала свого прямого конкурента Yakaboo за продаж літератури російських видавництв і зокрема співпрацю зі згаданою вище «Альпiною Паблiшер». Після початку повномасштабної війни про продовження співпраці з видавництвами країни-агресора, їхніми «дочками» і збільшення кількості російськомовних книжок, звісно, не йдеться. Зараз на сайтах книжкових немає росліт.
Після 24 лютого
Ввіз і розповсюдження росліт законодавчо закріпилося завдяки Держкомтелерадіо після початку повномасштабної війни. З 2022 року заборонений імпорт й продаж книг з фр, білорусі та тимчасово окупованих частин.
Також у школах змінилася програма з літератури: частину творів російських письменників з неї виключили. Серед тих, кого залишили у програмі – Микола Гоголь, Володимир Короленко, Михайло Булгаков, Анатолій Кузнецов, Ілля Ільф і Євген Петров.
Керівник управління загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти та науки України Юрій Кононенко пояснив, чому цих письменників продовжуватимуть вивчати:
«… Письменники, які писали російською мовою, але творчість яких була тісно пов’язана з Україною, тобто, або вони народилися в Україні, або довгий час жили в Україні, або відображали в своїх творах українську тематику, їх творчість буде залишатися в навчальних програмах».
Щодо виходу нових книжок – ситуація значно ускладнилася, але поки не є критичною. Видання «Читомо» проаналізувало стан українського книговидавництва після 24 лютого. Попри повномасштабне вторгнення, більша частина видавництв працюють: 85,9% продовжують роботу, частково зберігають діяльність – 14,1%. Ситуація значно покращилася порівняно з квітнем цього року: тоді працювало 39% видавництв.
Внаслідок обстрілів були пошкоджені офіси та склади деяких видавництв. Більшість пошкоджених приміщень у Харкові. Також є постраждалі склади на Київщині.
Зараз українські видавництва друкують книжки за кордоном: у Польщі, Латвії, Німеччині, Молдові, Нідерландах. Це спосіб обійти проблеми з друком в Україні, але є й мінуси: друкувати літературу в інших країнах дорожче, а також є проблеми з доставкою.
