Спецпроєкти

Довженко-Центр планує запустити онлайн-кінотеатр вже в січні. Які фільми можна буде подивитися?


Кіноархів «Довженко-Центр» повідомив, що відкриває онлайн-кінотеатр. Запуск запланований вже на січень цього року.

Деякі фільми будуть безкоштовними, а середня вартість перегляду стрічки – 90 грн.

«Гроші, які ви сплачуєте за перегляд, це підтримка Центру у скрутний час і внесок у наступні оцифровки», – зазначили в Довженко-Центрі.

Які фільми можна буде подивитися в онлайн-кінотеатрі

Ось частина стрічок, які вже анонсували в Довженко-Центрі:

«Документи епохи», автор-монтажер Леонід Могилевський (1928)

Фільм ВУФКУ, який об’єднав рідкісну кінохроніку історії України від Першої світової війни до кінця 1920-х років. Появою стрічка завдячує розпорядженню Наркомосу УСРР про створення монтажного фільму до річниці Жовтневої революції. Могилевський, переглянувши 100 годин архівних кадрів, змонтував їх в годину картини, яка й отримала назву «Документи епохи». Попри ідеологічну ангажованість, фільм вважають цінним візуальним свідченням найбільш драматичних сторінок української історії ХХ ст.

«Нариси радянського міста», реж. Дмитро Дальський (1929)

Другий фільм Дальського, який був учнівською роботою – першим став агітаційний «Звіт Харківської міськради». «Нариси радянського міста» – документальна присвята тодішньому життю Харкова, зокрема його архітектурі.

«Навесні», реж. Михайло Кауфман (1929)

Режисерський дебют Кауфмана, присвячений українській столиці. У документальній стрічці режисер вперше використав принцип «прихованої камери». У 2018 року Довженко-Центр видав книгу «Михайло Кауфман: українська дилогія» про фільми «Навесні» та «Небувалий похід». До книги додали ексклюзивні DVD з відреставрованими стрічками.

«Людина з кіноапаратом», реж. Дзиґа Вертов (1929)

Український радянський німий документальний фільм від режисера – брата Михайла Кауфмана. Кауфман був оператором стрічки: його ідеєю було зняти фільм кінокамерою-кінооком як хроніку одного дня з життя великого міста. У 2014-му «Людина з кіноапаратом» стала найвизначнішою документальною стрічкою всіх часів згідно з рейтингом Британського кіноінституту (BFI).

«Пригоди полтинника», реж. Аксель Лундін (1929)

Стрічку зняли за мотивами оповідань «Федько Халамидник« і «Бабусин подарунок» Володимира Винниченка, а сценарій до фільму написав Микола Бажан. У фільмі, як і в першоджерелах, приділяють увагу нерівності різних суспільних прошарків. Деякі ролі зіграли діти-сироти.

«Земля», реж. Олександр Довженко (1930)

Вперше «Землю» показали на київських екранах 8 квітня 1930 року – та вона була в прокаті всього дев’ять днів. Стрічку зняли з показів після розгромного відгуку Дем’яна Бєдного, якого називали придворним поетом Сталіна. Фільм вважається одним з найголовніших у творчості Довженка. У 2012-му «Землю» відреставрували на замовлення Довженко-Центру, а новий музичний супровід для стрічки створив український етно-хаос гурт «ДахаБраха».

«Оберіг», реж. Микола Рашеєв (1991)

Містична драма, знята в кінці існування СРСР, розповідає про двох братів з польського села, які шукають кращого життя в Києві. Один з них поступово починає перетворюватися на вурдалака. Стрічка стала останньою в фільмографії Рашеєва.

Також Центр анонсував такі стрічки, як «Укразія» і «Тарас Шевченко» (вже оцифровані) і спробу домовитися про показ фільму «Липневі грози». Крім цього, представники кіноархіву намагаються отримати копію анімації «Сонечко і снігових чоловічків» українською.

Довженко-Центр цьогоріч відціфрував українськомовну версію «Чумацького шляху» – класику української анімації Володимира Гончарова. Версія з перших хвилин відрізняється від російської, з якої вирізали згадку про сало, цибулю й українську страву саламаху та наголосили «на Україні».

Фото в матеріалі: Вікіпедія, ВУФКУ, Газета День, Довженко-Центр, Docudays.UA

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь