Спецпроєкти

Мрії здійснюються за кермом: водійки BlaBlaCar — про свій досвід спільних поїздок

У сучасному світі разом з потребами суспільства розвивається й бізнес. Однією з найважливіших тенденцій є інклюзивність, яка охоплює всі сфери життя і є особливо актуальною для України. BlaBlaCar в Україні активно користуються 2 мільйони користувачів, з яких 55 тисяч — водійки. Ці жінки від 18 до 83 років (саме таким є вік найстаршої водійки на BlaBlaCar) об’єднують навколо себе людей, розширюють свої можливості та просто люблять кермувати. 

bit.ua поговорив із кількома найактивнішими водійками сервісу про любов до автівок, стереотипи щодо жінок за кермом, вибір попутників та про те, як важливо почуватися комфортно та безпечно під час поїздок.

Матеріал підготували за підтримки BlaBlaCar — провідної світової платформи для спільних поїздок, яка щороку дозволяє 26 мільйонам активних користувачів знаходити спільні поїздки у 21 країні. Технологія платформи знаходить водіїв із вільними місцями та пасажирів, які прямують у тому ж напрямку, щоб вони могли розділити витрати на поїздку. Крім того, BlaBlaCar поєднує карпулінг із автобусними рейсами від понад 2500 операторів, пропонуючи широкий вибір доступних і сталих рішень для подорожей, і все це в одному застосунку.

Альона 

23 роки, Київ. Зареєстрована на платформі з 2022 року, за цей час зробила більше 10-и поїздок, наразі проживає в Німеччині

Я люблю водити машину

Я люблю водити машину, ця любов була прищеплена моїм дідусем і татом. Коли мені виповнилося 18, я пішла складати іспити наступного ж дня. Автошкола далася мені легко — настільки я цим горіла. Я склала всі іспити з першого разу, отримала права й одразу почала їздити. 

Мабуть, єдиною перешкодою на моєму шляху було упереджене ставлення до жінок за кермом — навіть у моїй родині, що досить кумедно. Але це ніколи не відбивало мого бажання й любові до кермування, як би важко не було на початку.

Мені так хотілося бути такою ж крутою, як вона, і водити машину.

Дитиною я обожнювала дивитися ралі та фристайл-водіння. Поміж усіх цих чемпіонів та змагань була лише одна жінка у 80-х, і вона мала автівку, яку спеціально для неї розробив концерн Audi. Ця водійка ставала чемпіонкою три роки поспіль, хоча її спочатку навіть не хотіли допускати до змагань, і для мене це було таке захоплення… Можливо, трохи дивно — ідеалізувати людину, яку ніколи не зустрічала, — але мені так хотілося бути такою ж крутою, як вона, і водити машину.

Я за кермом, я їду!

Мені не було страшно ні їздити в місті, ні за містом, ні паркуватися. Навпаки, я так хотіла водити, що я кожну можливість хапала за хвоста й казала: «Я за кермом, я їду!», «Давай, куди ми їдемо? Я тебе зараз відвезу кудись!».

Я ніколи не користувалася BlaBlaCar як пасажирка, зате як водійка публікую там свої поїздки вже пару років поспіль. Зазвичай обираю спільні поїздки, коли їду на довгі відстані. Тоді й мені веселіше, бо маю підтримку у виснажливій дорозі, і з людьми можна поспілкуватися, а я люблю нові знайомства.

З довгими поїздками й пошуком попутників за кордоном спочатку було страшно. Ти ніколи не знаєш завчасно, з ким їдеш, і це може бути повний метч або місметч — як пощастить. Перед тим, як погоджуватися, чи брати людину, я завжди продивляюсь її профіль. Наприклад, мені дуже важливо, чи людина палить, бо я не курець: для когось запах цигарок нормальний, а мене від нього нудить. 

Із деякими людьми, яких я зустріла в поїздці на BlaBlaCar, ми досі підтримуємо зв’язок, навіть зустрілися на каву в інших країнах. Це були незнайомці, але в мене склалося враження, що ми вже знали одне одного, і зв’язок відбувся десь на глибшому рівні.

Сама суть спільних поїздок у тому, щоб розширювати горизонти й створювати навколо себе спільноту.

У нашому суспільстві жінок багато що може відлякувати від керма попри те, що водіння — це неймовірно крута річ. На щастя, BlaBlaCar має високі стандарти безпеки: завжди є можливість написати відгуки попутникам, а перед поїздкою вам нагадують, куди дзвонити та писати, якщо щось трапиться. Тому у спільних поїздках я завжди почуваюся в безпеці. У контексті України це неабияк актуально. Зараз і так багато стресу, і люди хочуть розуміти, що в поїздці вони перебуватимуть у безпеці і що все буде окей. Тому й опція спільних поїздок для жінок виключно з іншими жінками є важливою. 

Сама суть спільних поїздок у тому, щоб розширювати горизонти й створювати навколо себе спільноту. Мені здається, найкращі речі стаються, коли ми їх найменше очікуємо. Так, завжди є можливість, що станеться щось неприємне, але ми творимо це життя. Думаю, нам усім варто бути трохи сміливішими: сідати за кермо, брати пасажирів, подорожувати й вірити, що світ має дуже багато тепла та любові!

Олена 

53 роки, Львівська область. Зареєстрована на платформі з 2017 року. За цей час зробила 185 поїздок

Я мріяла водити автівку ще з юності, але так склалося, що не здала на права.  Минули роки, і я зрозуміла, що й досі дуже хочу кермувати — мене притягувало водіння, тому я вирішила здійснити свою мрію. Років десять тому я пішла до автошколи ще раз, поновила свої знання й навички, отримала права та нарешті сіла за кермо. 

Перші два роки я їздила за місцем проживання, а потім мені треба було виїжджати в інше місто. Так я й дізналася про спільні поїздки на BlaBlaCar і вирішила спробувати, щоб і людям допомогти, і собі трохи зекономити на витратах за паливо. 

Страхів, повʼязаних із водінням, ніколи не було: тільки увага, пильність, впевненість.

Я почала користуватися BlaBlaCar одразу як водійка, з 2017 року. Пам’ятаю свою першу поїздку: ми їхали до Львова. За ці роки я здійснила понад 185 поїздок із попутниками. Шукаю їх за будь-яких обставин: коли їду по роботі, до коліжанки в інше місто абощо. Просто публікую поїздку на BlaBlaCar: є люди — то мені веселіше.

Пасажири зберігають мій номер і пишуть: «Коли можна з вами поїхати?»

У поїздках я завжди дбаю, щоб пасажирам було комфортно. Салон обов’язково чистий, під рукою маю смаколики, щоб пригостити попутників, а також плейлист із легенькою музикою. Усі завжди задоволені. Часто пасажирам настільки подобається зі мною їздити, що вони навіть зберігають мій номер телефона і пишуть у Вайбер: «Коли можна з вами поїхати?». 

Марта 

22 роки, Дрогобицький район. Зареєстрована на платформі з 2020 року. За цей час зробила 89 поїздок

Я завжди хотіла їздити. Тож вже з 14 років просила батька, щоб він учив мене кермувати. У 17 пішла в автошколу, а у 18 вже отримала права й почала водити.

Сама я з невеликого міста Стебник, у якому навіть немає світлофорів. Тож у мене був страх «великої» дороги, де багато смуг, інтенсивний рух, затори… В автошколу я пішла у Львові, а тут тільки «великі» дороги і є! Це було страшно, та поступово я звикла, їздила все більше і більше — правда, або дуже зранку, або дуже ввечері, коли немає стільки машин, і потроху переборола той мандраж.

Зараз таких труднощів немає. Напевно, єдине побоювання — незнання дороги. 

Вони, мабуть, думають, що я недосвідчена, бо мені всього 22 роки, і наступного разу не захочуть їхати зі мною або з іншими жінками

Користуюся BlaBlaCar як пасажирка з 2020 року. Торік мені придбали машину, і з січня-лютого 2023 я почала публікувати поїздки та брати пасажирів. 

У мене завжди сталий маршрут: Львів-Стебник, Стебник-Львів. Оскільки я колись навчалася у Львові, тепер там працюю, але на батьківщину їжджу раз на тиждень-два. Якщо це спільна поїздка на BlaBlaCar, я не заїжджаю зайвий раз кудись, навіть стараюся автівку заздалегідь заправити, щоб пасажири завжди прибували вчасно. Я люблю, коли цінують мій час, і сама ціную та поважаю час інших людей. 

Щодо порад, які я могла б дати іншим дівчатам і жінкам, які бояться сідати за кермо чи брати пасажирів — скажу одне: «Сміливі завжди мають щастя!».

Перші рази я теж їхала не дуже плавно, майже не кайфувала в дорозі та переживала за реакцію пасажирів: вони, мабуть, думають, що я недосвідчена, бо мені всього 22 роки, і наступного разу не захочуть їхати зі мною або з іншими жінками. Але і пасажири, і водії були до всього лояльні. І зараз я почуваюся за кермом впевнено і легко.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram