Правозахисники, юристи та військові розкритикували проєкт нового Цивільного кодексу: до нього подали понад 3,5 тисячі правок
У Києві відбулася пресконференція «Цивільний кодекс: масові протести, сотні сторінок правок, що далі?», присвячена проєкту нового Цивільного кодексу.
Подробиці
Учасники й учасниці обговорили ключові застереження до документа, зокрема ризики для прав жінок, дітей, ЛГБТІК+ людей, людей з інвалідністю, військових, а також загрози для свободи слова та права власності.
За словами адвокаційної директорки Центру прав людини ZMINA Альони Луньової, станом на 18 травня до проєкту вже було подано понад 3,5 тисячі правок.
Адвокаційний менеджер ГО «Точка опори UA» Олег Максим’як розповів, що коаліція громадських і медіаорганізацій підготувала понад 100 сторінок пропозицій до законопроєкту. До роботи долучилися організації, які займаються правами жінок, дітей, ЛГБТІК+ людей, людей з інвалідністю та свободою слова.
За його словами, пропозиції передали понад 80 народним депутатам і депутаткам. Понад 15 із них уже подали ці правки повністю або частково до системи електронного документообігу Верховної Ради.
Окрему увагу під час пресконференції приділили поняттю «доброзвичайність», яке в проєкті згадується понад 45 разів. Правозахисники вважають його надто розмитим і таким, що може призвести до зловживань, адже суди зможуть трактувати його на власний розсуд.
Також Максим’як заявив, що проєкт може обмежити шлюбні права жінок, створити лазівки для несплати аліментів, ускладнити розлучення та унеможливити одностатеві цивільні партнерства.
Ветеран, голова ГО «ЛГБТ-військові за рівні права» Олександр Деменко наголосив на ризиках для військових. За його словами, проєкт обмежує доступ військовослужбовців до цифрової інформації та соцмереж, прирівнюючи їх у цьому до неповнолітніх.
Він також підкреслив важливість цивільних партнерств для ЛГБТІК+ військових, зокрема у питаннях спадкування, медичних рішень і права поховати партнера.
Нотаріус Дмитро Кирилюк звернув увагу на ризики для права власності. Зокрема, він розкритикував так званий реєстровий пріоритет, за якого записи в електронному реєстрі матимуть перевагу над іншими правами власності. На його думку, це може створити можливості для недобросовісного відчуження державного та комунального майна.
Голова ГО «Інститут масової інформації» Оксана Романюк заявила, що проєкт містить небезпечні норми для медіа та журналістики. Серед них — розширення права на відповідь, яке може зобов’язати медіа публікувати відповіді політиків чи інших осіб без редагування та в необмеженому обсязі.
Також вона вказала на ризик попередньої цензури, коли через суд можна буде забороняти публікацію матеріалів ще до їхнього виходу.
Наразі коаліція громадських і медіаорганізацій наполягає на участі представників громадськості в доопрацюванні проєкту до другого читання. Також правозахисники очікують реакції Офісу президента на петицію проти ухвалення нового Цивільного кодексу, яка набрала 25 тисяч голосів за 13 годин.
Раніше ми розповідали, що різних містах України пройдуть протести проти нового Цивільного кодексу.
