Cпецпроєкти

Чесне регулювання – велика перевага в перегонах привабливості крипто-юрисдикцій

Коли йдеться про чесне регулювання, то саме законопроєкт № 3637 вводить норми про нього. Цікаво, що світ криптовалют часто асоціюється з нечесністю, фродом і скамом. Ці слова, можливо, є одними з найпопулярніших у криптоспільноті після «tothemoon», «hodl» і «на всю котлету».

Фрод (з англійської «fraud» — «обман») позначає погану людину, яка оплачує послуги за допомогою краденого платіжного засобу. Скам (з англійської «scam» — «шахрайство») ідентифікує інвестиційний проєкт, який припинив виконувати свої зобов’язання перед інвестором. «To the moon» належить до висхідного тренду на монету, яка продовжує сильно зростати в ціні («ціна цієї монети колись вилетить на Місяць!»). «Hodl» має значення «тримаються з останніх сил, тому що монета буде вигідна пізніше (якщо не сьогодні)». «На всю котлету» означає «купити актив на всі наявні у трейдера гроші».

У процесі роботи з регуляторкою я часто спостерігав нечесне ставлення країн до криптобізнесу. Навіть оптимістичні конференції Гібралтару щодо крипти тонуть у мулі фотографій із минулого в соцмережах. Країни почали пропонувати ліцензії для криптодіяльності, які, чесно кажучи, не зовсім для неї підходили.

Під час структурування проєктів мене нерідко бентежило, що для криптобірж потрібна платіжна ліцензія. Цей (наче маленький) нюанс робив сприйняття запропонованого регулювання тимчасовим.

Мені здається, те, що зараз відбувається в Україні, є дуже важливим — коли можна отримати чесну ліцензію, коли біржа матиме біржову ліцензію, коли фонд зможе повноцінно називатися фондом. У цій колонці я не звертаюся до ставок і вартості ліцензій, оскільки про це вже говорили достатньо. Іноді навіть значення слів має сенс.

Про токени

Цікаво й те, що багато хто не знаходить у законопроєкті № 3637 класифікації токенів, до якої ми звикли в інших юрисдикціях. Тут немає платіжних токенів. До того ж у законопроєкті № 3637 взагалі не використано слово «токен». Документ оперує широким поняттям віртуальних активів. На мою думку, це чесно, оскільки класифікувати токени — дуже невдячна справа.

Під час підготовки законопроєкту з’явилися та пішли в небуття багато різновидів токенів. Регулятори спочатку намагалися розробити їхню розумну класифікацію, а потім — втілити в реальність. Для юристів категоризація токенів була б корисною, але в житті — жодної юзабіліті. Класифікація токенів тільки вводила б в оману. Окрім того, законопроєкт № 3637 визнає, що можна класифікувати токени за цілями та видами. Їх потрібно лише розділити на 2 групи — залежно від того, пов’язані чи не пов’язані вони з об’єктами реального світу.

І наостанок, український законопроєкт № 3637 не намагається підтягти ринок віртуальних активів під інвестиційний ринок або ринок цінних паперів. Ба більше, він досить відверто говорить, що це інший ринок, який може бути схожий, але все-таки створює простір для власних правил і традицій.

Мені здається, що сам факт, що Україна називає речі своїми іменами, надає чудову фору в просуванні нашого законодавства. Іноді чесність – це вже велика перевага в перегонах привабливості юрисдикцій.

Думка редакції може не збігатися з думкою автора колонки.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Наші колумністи
Сергій Бобровський
керівник наукової групи UPEA
Михайло Федоров
Міністр цифрової трансформації
Анастасія Федорова
засновниця бренду COVER
Сергій Дербак
пластичний хірург
Ми в Телеграмі
підписуйтесь
Рекомендоване