Кілька поколінь українців на одній площі: тимчасове рішення чи вигідна модель проживання?

Війна, проблеми з електро– та водопостачанням, фінансові труднощі змусили значну частину українців з’їхатися з рідними під одним дахом. Та для когось мешкати разом однією великою родиною – давно звична справа. Ми опитали близько 3 000 користувачів OLX, чи проживають вони спільно з родичами, як оцінюють цей досвід та за яких умов готові роз’їхатися. 

Світова тенденція на спільне проживання разом із батьками останніми роками простежується по всьому світі. Наприклад, у Дослідницькому центрі П’ю дійшли висновку, що у 2021 році 1 із 4 молодих американців мешкали з кимось із родичів. Значним каталізатором цьому стала пандемія та зростання популярності віддаленої роботи. Що стосується нашої країни, то за даними внутрішнього опитування на OLX Нерухомість, більшість українців зараз мешкають разом із родичами. Таких – майже 54%. При цьому, найбільш поширена модель проживання – це два покоління: батьки та діти (60% сімей). 

Ще третина українських родин мешкає трьома поколіннями. 

Тим не менше, поточні події все ж вирізняють Україну з-поміж інших країн, адже війна розширила список звичних варіантів спільного проживання. Так, обставини змушують окремих українців переїжджати до далеких родичів: сестер, братів, двоюрідних тіток, які мають можливість прихистити.

Зростає тенденція також і на гібридний формат спільного проживання, коли дорослі діти періодами живуть з батьками, на якийсь час повертаються до своїх власних або ж орендованих осель, а за потреби – знову переїздять до старшого покоління. 

57% українців живуть в оселі батьків 

Водночас 45% опитаних і раніше не жили окремо від рідних і ніколи не мали досвіду самостійного проживання. А кожен третій із тих, хто проживав сам, з’їхався з родичами вже після початку повномасштабного вторгнення.

Натомість для 12% українців спільне проживання триває вже останні кілька років, а для 9% – лише 3 місяці.

Також нам в OLX Нерухомість стало цікаво дізнатися, на чиїй житловій площі переважно проживають кілька поколінь: у батьків, дітей, чи, може, разом винаймають житло. Як виявилось, переважна більшість українців (майже 57%) мешкають в батьківській оселі.

Набагато рідше родинним гніздом стає дім бабусі чи дідуся – такий варіант обрали 5,5% наших респондентів. Натомість у 13% випадків – навпаки – батьки мешкають у дітей чи онуків. Майже стільки ж опитаних орендують помешкання спільно з родичами (понад 12% респондентів). 

Особистого простору хоч і достатньо, однак жити окремо – в пріоритеті

Майже порівну розділилися голоси тих, кому вистачає особистого простору (54%) та тих, хто волів би мати більше свободи під одним дахом із родичами (44%).

Окремі користувачі зазначили, що, хоч загалом усім задоволені, однак іноді бракує можливості побути наодинці з собою. До слова, саме це наші респонденти назвали найбільшим викликом спільного проживання.

На другому місці те, що іноді складно порозумітися з рідними.

Третій пункт у переліку незручностей – різні графіки та ритми життя, а також відмінні погляди на облаштування побуту тощо.

Водночас 22,5% українців стверджують, що не відчувають жодних труднощів і комфортно вживаються разом. 

Водночас переважна більшість впевнена, що необхідно все ж мати власне житло та проживати окремо від батьків і родичів. Так, лише 17% опитаних відповіли, що не планують переїжджати – навпаки – хочуть мешкати однією великою родиною. 

Фінанси та проблеми з електропостачанням – серед причин жити разом

Так, кожен четвертий українець запевняє, що житиме окремо, як тільки покращиться фінансовий стан. Саме цей фактор спонукає більшість жити разом кількома поколіннями.

Ще 34% респондентів планують роз’їхатися з родичами після перемоги. 

Також серед причин спільного проживання – перебої з електроенергією, зв’язком та опаленням. Адже в умовах енергетичної кризи та зимового періоду проживати разом раціональніше, а вже з приходом весни та завершенням опалювального сезону можна думати й про переїзд.

Ще одним спричиненим війною фактором, безперечно, залишається пошкодження чи навіть втрата власного житла внаслідок бойових дій. Згідно з даними нашого опитування, для понад 14% українців це і стало причиною переїхати до рідних.

Для 13% необхідність спільного проживання диктує потреба в догляді за іншими членами родини.  

Чого очікувати в подальшому?

Українці завжди відрізнялися зрілістю та самостійністю та відносно рано вилітали з родинного гнізда. Ще в 2019 році ми проводили опитування серед своїх користувачів на OLX та виявили, що кожен п’ятий українець переїжджає в окреме житло до повноліття. Однак зараз умови та обставини сприяють тому, що все більше українських родин обирають раціональність і безпеку та гуртуються разом. 

Тим не менше, мотивація до переїзду, як ми бачимо з відповідей респондентів, є високою. Тож прогнозую, що як тільки умови стануть сприятливішими, молодь шукатиме для себе альтернативу у вигляді доступного орендованого житла. До того ж, аналітика OLX Нерухомість свідчить про те, що з липня ринок оренди стабілізується і демонструє поступовий ріст.

Так, в ІІІ кварталі кількість відгуків зросла в 1,3 раза в порівнянні з I кварталом та склала майже 2 мільйони. Побільшало і самих квартир. У IV кварталі 2022-го пропозиція збільшилася в 1,5 раза відповідно до перших трьох місяців року. 

Водночас подекуди ціни ще не встигли зрости до довоєнного рівня. Скажімо, в Києві під кінець року однокімнатка обійдеться в близько 9 850 гривень на місяць, а ще на початку 2022-го ця сума перевищувала 10 000 гривень. Тож враховуючи ці фактори, а також очікування завершення опалювального сезону, вже навесні за умови стабілізації ситуації можна сподіватися на першу хвилю “буму” на довгострокову оренду.

Читайте також іншу колонку Ігоря Сироватка: Квартира, кімната чи цілий будинок: який варіант оренди обрати та скільки доведеться платити за житло

Думка редакції може не збігатися з думкою автора колонки.

#bit.ua

Читайте нас у
Telegram