Книжковий чек-ап для організму

Круто, що останнім часом усе більше українців розуміють важливість проходження щорічних чек-апів. Це своєрідне ТО організму, яке допомагає виявити проблеми зі здоров’ям й уникнути їх. Торік я вперше витратила на це гроші й не пожалкувала. А також знайшла для себе книжки, які допомагають краще розібратися з власним тілом (і розумом) і надихають нарешті звернути увагу на найголовніше – стан здоров’я.

«Зрелый возраст. Руководство для новичков. 9 шагов к активной и счастливой жизни», Генри Эммонс, Дэвид Олтер

Усі бояться старості, яка асоціюється лише з хворобами, самотністю, цілодобовим сидінням біля тєлєка та відсутністю активного життя (хіба що сад-город). Після прочитання цієї книжки я трохи видихнула й на цей період життя дивлюся з меншим жахом. Психотерапевт Еммонс і нейропсихолог Олтер зібрали міфи про старіння, найважливішу інформацію, пов’язану із цим періодом, поділилися неймовірною кількістю наукових даних, практичних вправ для підтримки мозку й тіла в тонусі.

Зокрема, книжка дозволяє дізнатися про те, як фізичні вправи та харчування впливають на здоров’я мозку, емоції, енергійність, як розв’язати проблеми зі сном, налаштуватися на позитив. А також чому необхідно підтримувати повноцінні взаємини з іншими людьми й розвивати в собі почуття приналежності до світу та як жити повноцінним життям у зрілому віці. Раджу прочитати цю книжку навіть якщо вам всього тридцять і вмовити зробити це старших представників вашої родини – батьків, бабусь і дідусів. Якщо поради із цього видання дозволять хоча б трохи інакше подивитися на золотий вік – це вже круто!

«Медицина доказова і не дуже», Андрій Сем’янків (MED GОblin)

У час пандемії кожна сусідка Валя – експерт із лікування. Найстрашніше, що до порад таких «експертів» прислухаються. Нещодавно дізналась, як такий експерт порекомендував із метою профілактики від коронавірусу приймати препарат, який насправді… ветеринарний. Звісно, якщо ти кіт – то не завадить. Але ж на YouTube таких «медиків» не коти дивляться… Одним словом, зрозуміла, що настав час прочитати книжку Андрія Сем’янківа – лікаря, кандидата медичних наук й автора блогу про медицину MED GОblin, який він почав вести під час роботи за кордоном.

Автор зібрав наше, українське, найулюбленіше: антибіотики від усього, нелюбов до вакцинації та любов до фуфломіцинів, чудодійна гомеопатія, стовбурові клітини й пуповинна кров тощо. Просто й із гумором відповів на безліч запитань. Що насправді роблять оксолінова мазь і гематоген та чи варто обклеювати тіло тейпами? Чому бактерії на підлозі лікарні небезпечніші за ті, які живуть у вашій кухні? Як поширюються антивакцинаторські міфи? Одним словом, читаю зараз цю книжку, усміхаюся, жахаюсь, ловлю себе на думці, що й сама вірю в різні медичні нісенітниці й дякую авторові, що змушує «включати мозги», як казала моя перша редакторка.

«Человек уставший. Как победить хроническую усталость и вернуть себе силы, энергию и радость жизни», Сохэр Рокед

Давно ловили себе на думці, що «Бобик уже здох»? Хоча й відсипляєтеся, і з відпустки не так давно повернулися, але все одно щось не те. Сохер Рокед – сімейна лікарка й одна з провідних спеціалісток з інтегративної медицини (поєднує найефективніші методи діагностики й лікування східної та західної медицини) у Великобританії. У книжці їй вдалося розповісти ледь не про всі основні причини «сил немає»: проблеми зі щитоподібною залозою, системою травлення, цукровою залежністю, адреналіновою втомою, неправильним харчуванням тощо. Крім того, лікарка поділилася рецептами улюблених страв, що допомагають боротися з втомою, списком рекомендованих корисних вітамінів.

Завдяки книжці трохи заспокоїлась і… навпаки. Перше пов’язано з кавою – можу продовжувати її пити. Оскільки кофеїн стимулює аденозинові рецептори мозку, напій дійсно заряджає енергією та допомагає сконцентруватися, прискорюється реакція, стимулюється здібність мислити логічно. А ось занепокоєння пов’язано із цукровою залежністю… Цукор руйнує орексинову систему нашого мозку, яка регулює багато станів, від сонливості до голоду. Ми отримуємо короткочасний заряд енергії, а після почуваємося стомленими – згодом організм втрачає здатність регулювати власну енергію.

«100 фактів про їжу», Сем Бер, Рейчел Фірт та інші

Енциклопедію, рекомендовану «для читання дорослим дітям», читала з дитячим захопленням. Адже автори зібрали круті факти про їжу, технологію її виробництва й поради щодо харчування, які допомагають залишатися здоровими. 100 фактів про їжу «запаковані» в ілюстрації, щоб інформація «перетравлювалася» легше. Тому читати її весело й корисно як малим дітям, так і тим, кому за тридцять.

Червоний колір викликає голод, а в зеленій чи синій склянці вода смакує краще. У країнах із тропічним кліматом помаранчі залишаються зеленими, адже шкуринка стає помаранчевою тільки коли погода буває і холодна, і спекотна. Яблука, помідори й банани виділяють етилен, який змушує деякі фрукти й овочі швидше достигати. Ще до винаходу пеніциліну французькі пастухи виявили, що порізи загоювалися швидше, якщо втерти в них… блакитного сиру. Адже цвіль – це антисептик, який не дає інфекціям потрапляти в рану. Це факти лише з декількох сторінок книжки «100 фактів про їжу» – прикольна вона, раджу.

«С любовью к себе. Как избавиться от чувства вины и обрести гармонию», Илсе Санд

У своїх книжкових оглядах різні видання Ілсе Санд я вже рекомендувала. Ця – одна з новинок. Авторка – данська письменниця, психотерапевтка, яка більш як десять років працювала пасторкою, у її обов’язки також входило надавати психологічну допомогу вірянам. Санд називає себе занадто чутливою людиною і саме для схожих на неї пише свої книжки.

«С любовью к себе» присвячена тим, хто може з’їсти себе через запізнення на зустріч чи за невиконану обіцянку (не з їхньої причини). А також мучиться від докорів сумління та занадто переживає за різні дрібниці. Ця книжка допомагає вибачати собі те, що мучить, і не зважати на те, що не має мучити взагалі. Наприкінці кожного розділу авторка дає вправи, які дозволяють краще розібратись у почутті провини чи комплексі неповноцінності. А наприкінці книжки – список усіх викладених практичних рекомендацій і тест, завдяки якому можна оцінити свою схильність до.

Думка редакції може не збігатися з думкою авторки колонки.

#bit.ua

Читайте нас у
Telegram