83k

  • Be in trend
  • Життя
  • Культура
  • Люди
  • Тести
  • Be in tech
  • Я_і_tech
  • держ_tech
  • Tech_світ
  • BIT Video
  • Колонки
Спецпроєкти
Партнерські
Пісні, які повертаються ракетами
Історія одного треку
  1. BIT.UA
  2. Блоги
  3. Даня Панімаш
  4. Короткий вступ у специфіку світового кінематографу для початківців

Короткий вступ у специфіку світового кінематографу для початківців

Колонка кіно

SHARE TWEET POCKET

Даня Панімаш

публіцист, критик, музичний редактор онлайн-медіа СЛУХ

Дисклеймер: в тексті є ненормативна лексика

Французьке кіно – це романтизація борделя, бо в який фільм не плюнь, влучиш або в складну нещасну французьку проститутку, або у складного й нещасного французького мудака. Хвалена легкість французьких комедій – це всього лише пасторальні пестощі перед остаточною мутацією головних героїв на сексуально стурбованих нещасних мудаків, а всієї Франції – на єдиний величезний бордель.

Британське кіно поділяється на кіно, зняте гопниками для лордів; кіно, зняте лордами для лордів, і кіно, зняте для лордів збоченими інтелектуальними пролетаріями на кшталт Кена Лоуча і Майка Лі.

Є ще кіно, зняте інтелектуальними пролетаріями на замовлення лордів для Ірландської республіканської армії. Це абсолютно окремий і унікальний тип кіно, в якому, за особистими спостереженнями, немає прохідних фільмів взагалі.

Примітно, що британське кіно дуже холодне, манірне і ніби каже глядачу впасти ниць перед його Королівською Величністю Британським Кіно. Парадокс британского кіно в тому, аби не почуватися королівським гвардійцем з виделкою в дупі, якого ось-ось вичитає рідна королева-матінка, потрібно дивитися кіно про гопників. Тому що британські гопники – єдині, в кого збереглася хочь якась душа і пристрасть до життя на цих сумовитих туманних островах.

Данське кіно існує тільки завдяки двом режисерам – Ларсу фон Трієру і Томасу Вінтербергу. І, судячи з їхніх фільмів, краще ніколи не бувати в Данії, а тим паче не жити в Данії і особливо не вступати до шлюбу з данцями. Ну а якщо не пощастило народитися данцем, необхідно бігти звідти у віці трьох років чи у скільки там діти вже вміють ходити.

Бо неважливо, якої ти статі і віку в Данії, адже тебе точно згвалтує батько, а звинуватять у цьому підсліпувату виховательку дитячого садочку. Після цього вона збіжить до маленького містечка, почне багато пити, аби знайти в собі впевненість, а потім її згвалтують всі мешканці цього містечка. При цьому вона сама прокайфує від згвалтування, але нікому його не пробачить, і молитвами закличе комету для того, щоби Данії нарешті не стало.

Італійське кіно – це кіно завжди епічне та мальовниче. Наприклад, фільм режисера Пітеріно Грінуїні «Кухар, злодій, його дружина і її коханець» – класичний приклад італійського кіно ледь не в будь-який його період, який містить всі його елементи.

У шведському кіно є тільки Інгмар Бергман, але й цього предостатньо. Бергман – це режисер, який дуже не хотів показувати свою психопатію прямо в лоб, як справжній життєрадісний американець, аби будь-який дурень зрозумів, про що зараз мовчить актор на тлі Колорадських гір.

Тому Інгмар Бергман придумав оцю штучку з недомовленостями і недопоказом, завдяки якій він, як Жан-Клод Ван Дамм на шпагаті проміж двох вантажівок, задовольнив одразу дві свої потреби – став великим режисером, якого нестерпно дивитися, і заодно наповнив кожний свій фільм девіаціями так, аби ніхто не зрозумів, що це девіації Інгмара Бергмана.

Латиноамериканське кіно – це кіно дивовижно моторошне і страшно містичне. Наприклад, Сіро Гуерра – дивовижно живий і страшно містичний режисер з власним апокаліпсисом сьогодні і серцем пітьми з назвою «Обійми змія» і шекспірівською трагедією «Перелітні птахи»; «Лабіринт Фавна» Гільєрмо Дель Торо взагалі один з кращих фільмів цього світу. Алехандро Гонсалес Іньярріту ж є ще, принаймні фізично.

Але головна особливість латиноамериканського кіно в тому, що прізвища латиноамериканських режисерів і акторів просто неймовірно солодко вимовляти. Ви не людина, якщо від словосполучень «Гаель Гарсіа Берналь» або «Бенісіо Дель Торо» не стікаєте у свої кросівки, і для цього зовсім не обов’язково потрібно бути поетом.

Російське кіно поділяється на два хтонічні типи, як, в принципі, і російська душа. Перший тип – хтонь достоєвсько-метафізична, від якої хочеться повіситися на плівці будь-якого фільму Андрія Тарковського. Напевно, однією лише плівкою «Сталкера» можна вдавити населення якоїсь Воркути, наприклад.

Або згадати Германа-старшого, Сокурова й інший набір Миколи Солодникова з каналу «Ещенепознер», який вічно плаче і, здається, живе на донати нащадків і фанатів всіх вищезгаданих режисерів за десятикратне згадування в кожному випуску своєї передачі.

Другий тип російського кіно – це ще більший хтонічний морок про бандитів, попів, чинуш, алкоголіків, дебілів, потворі і потвор, які хочуть здаватися людьми і навіть намагаються ними стати. В принципі, цей тип руського кіно можна не дивитися, а послухати в дискографії «Кровостока».

Між цією одвічною дихотомією російського кіно «про потвор і богів» ще затесалися сучасні безглузді пропагандистські фільми про дідів, які воювали, і свистопердильні комедії, за якими маскуються невідомі драми життя у вигляді колективної деменції сценаристів, і наслідування американського кіно під егідою «не так, як у них», бо, звісно ж, ще нестерпніше.

Цей коричневий цемент скріплює російське кіно і існує тільки для того, щоб його дивився Женя BadComedian і ще щоб Микола Солодников з каналу «Ещенепознер» і всі його глядачі зітхали, ридали і тужили за втраченою величчю.

Американське кіно – це кіно космічного імперіалізму. Усе американське кіно спрямоване на те, щоб показати – в Америці найненудніше життя у всесвіті.

Тут є і російська мафія, й італійська мафія, і якудза, і тріади, і звичайні американські гопники, й суворі американські професійні кілери, і арабські терористи, і американські терористи, і браві поліцейські і морпехи, і маньяки-насильники-психопати, і потвори-дебіли-імбецили, і нескінченна кількість супергероїв з усього простору Великого вибуху, і подорожі в часі, і величезні бойові роботи, інопланетяни, зомбі, індіанці, ковбої, пірати, вампіри, перевертні різного ступеню моральних якостей на будь-який смак, і навіть планетарні катастрофи. І, звісно ж, великі драми, дива героїзму і стоїцизму. І все це під винятковий саундтрек і суперкруту картинку.

В принципі, можна взагалі не дивитися жодного кіно, крім американського, бо в ньому є все. Американське кіно універсальне, як страпон, адже воно підійде будь-якій душі та розуму, варто лише вставити. У всесвіті американського кіно, мабуть, не було тільки фільмів про величезних бойових геїв-роботів, які борються проти гей-пари Ісуса і Люцифера, але це незабаром виправить компанія Boston Dynamics.

Грузинське кіно – це дуже загадкове, метафоричне і мудре кіно про дуже загадкову, метафоричну і мудру грузинську душу. Грузинській душі дуже пристрасно, дуже заборонено і дуже боляче, її почуття зовсім невимовні для цього світу, тому грузинське кіно – це нескінченна притча, яку так само боляче дивитися навіть негрузинам.

Радянське кіно стоїть уособлено, бо це найменше кіно у світі про найменших у світі людей. Мабуть, тому радянське кіно – від воєнних фільмів і до Гайдая і Захарова – має сильний гуманістичний запал, за яким спостерігати неймовірно сумно.

Там немає героїв, немає епічності, пафосу і суперкрутої картинки, а є звичайні законослухняні радянські громадяни. Будь-який радянський фільм завершується сумним післясмаком, бо розумієш, що ось і настав кінець найяскравішому переживанню в житті головного героя радянського фільму, далі – завод, дружина, кефір у пляшках і нескінченна ковбаса по 2.20. А попереду – забудова, 1990-ті і безславна смерть від голоду.

Навіть зараз радянське кіно має вигляд релікту епохи соціального модернізму – щось цілком інопланетне, що не має нічого спільного з реальністю. Навіть американські зомбі, перевертні і вампіри більш переконливі у своєму існуванні, ніж Шурик чи Іван Васильович. Тому радянське кіно таке трагічне навіть у своїй комедійності – бо незабаром його завалить пісками часу.

Українське кіно – це кіно нарцисичне і біполярне, бо воно все про себе улюбленого, і його кидає від гіпоманіакально-комедійних обсмоктувань національного колориту до депресивно-гіперболізованих смакувань своїх історичних і сучасних травм.

Але українському кіно, як і дитині з неблагополучної родини, можна багато чого пробачити. Бо воно тільки вчиться ходити самостійно, а з урахуванням того, в якому культурному й економічному стані знаходиться країна – одразу до Раю, до підніжжя Божого престолу, прямісінько до першого ряду. На жаль, порятунок рядового Райана в руках самого рядового Райана, як і все в Україні – від існування медіа з їхнім жалюгідним існуванням до не менш нещасної і такої ж нарцисичної української музичної індустрії.

Том Хенкс не прийде, орли не прилетять, але цей міст потрібно втримати.

К-І-Н-Е-Ц-Ь.

P.S: Забув про німецьке кіно, але найкращі німецькі фільми були зняті Rammstein, і цього ніхто не осмілиться оскаржити.

Думка редакції може не збігатися з думкою автора колонки.      

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Поділитися: SHARE  TWEET  POCKET 
Наші колумністи
Юлія Терлецька
Бренд-амбасадорка Nemiroff, бартендерка Parovoz
Олег Зубченок
бізнес-консультант, експерт KSE Graduate Business School OLX Україна
Сергій Ніжинський
Експерт з гендерних питань, заступник Міністра соціальної політики 2019-2020 рр
Андрій Дехтяр
СЕО компанії Rozdoum
Ми в Телеграмі
підписуйтесь
Рекомендоване
ДЕТАЛЬНІШЕ
кіно
32 важливі українські фільми останнього десятиріччя 32 важливі українські фільми останнього десятиріччя
24 Серпня 2023
ДЕТАЛЬНІШЕ
кіно
«Золота Дзиґа»: вже відомі переможці – найбільше нагород отримав фільм «Памфір» «Золота Дзиґа»: вже відомі переможці – найбільше нагород отримав фільм «Памфір»
29 Вересня 2023
ДЕТАЛЬНІШЕ
кіно
Історія про підліткове кохання у Києві 90-х: дивіться трейлер фільму «Назавжди-назавжди» Історія про підліткове кохання у Києві 90-х: дивіться трейлер фільму «Назавжди-назавжди»
04 Вересня 2023
ДЕТАЛЬНІШЕ
Гамовер
Життя киян в електричках: на Takflix вийшов фільм «Не хвилюйся, двері відчиняться» Життя киян в електричках: на Takflix вийшов фільм «Не хвилюйся, двері відчиняться»
14 Вересня 2023
ДЕТАЛЬНІШЕ
кіно
«Довбуш» став найкасовішим українським ігровим фільмом року «Довбуш» став найкасовішим українським ігровим фільмом року
20 Вересня 2023
ДЕТАЛЬНІШЕ
кіно
У Лівані заборонили фільм «Барбі» – причини У Лівані заборонили фільм «Барбі» – причини
10 Серпня 2023
ДЕТАЛЬНІШЕ
кіно
Фільм «Барбі» став найкасовішою в історії стрічкою, яку зняла жінка Фільм «Барбі» став найкасовішою в історії стрічкою, яку зняла жінка
03 Серпня 2023
  • Життя
  • Люди
  • Тести
  • Я_і_tech
  • держ_tech
  • Tech_світ
  • Карта сайту
  • Про bit.ua
МИ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
83k

bit.ua - медіа про життя як воно є і технології, що на нього впливають. Все на одній платформі: я і tech. наукпоп. культура. секс. соціальні проєкти. тести. Використання матеріалів bit.ua можливе тільки з активним посиланням на сайт bit.ua.
Редакція: editor@bit.ua Щодо реклами звертайтеся на пошту adv@bit.ua. Медіа-кіт за посиланням.
Розробка сайту Партнер по SEO Netpeak
curved-arrows Created with Sketch. більше новин