Cпецпроєкти

Прогулянки містом: Одеса, яку ви не знаєте

Одеса – це місто неймовірної архітектури, цікавої історії та великих людей. Моя мрія, щоб в одеських школах дітям викладали історію міста люди, які люблять його так само сильно, як і я.

Щоразу, коли я йду бруківкою, думаю про те, що тут свого часу ходила вся французька знать та прогулювався сам Дюк де Рішельє.

Тут, на вулиці Гаванна, 13, на будівлі є дуже цікава деталь. Знайомі, яким я показував цю будівлю, завжди казали: «Мене щось бентежить, але що саме, я зрозуміти не можу». Придивіться – на будівлі не вистачає балкона або як мінімум вікна. Замість них тут пусте місце. Чому, запитаєте ви? Та тому що це перший в Одесі кінотеатр під відкритим небом!

Саме у цьому місці вішали екран і транслювали перші чорно-білі фільми. Захід був безкоштовним для всіх, тому в дні показу кіно тут збиралося безліч роззяв і простого люду. Зробили це спеціально для тих, хто не міг дозволити собі піти в звичайний кінотеатр та купити квиток. Отже, мистецтвом ділилися та дарували його широким масам просто так.

Щось подібне я бачив у Відні. Біля знаменитої Віденської опери стоїть величезний плазмовий екран, який в режимі реального часу транслює концерти. Якщо ви одягнені не по дрес-коду, або запізнилися купити квиток – ви можете завжди насолодитися виставою, сидячи неподалік на лавці або в одному з відкритих кафе.

Ще одна дуже цікава архітектурна пам’ятка знаходиться прямо на будівлі Пасажу – правда, мало хто знає про це.

Назву «Пасаж» облямовують статуї. Якщо придивитися, одна зі скульптур зображує Меркурія, в лівій руці якого знаходиться жезл, а сидить він на самісінькому паровозі. Це, між іншим, рекламна інсталяція. Знаєте чому? Тому що в будівлі Пасажу розташовувалася контора, яка займалася ремонтом і обслуговуванням паровозів. Саме вони встановили цю статую, яка збереглася досі.

01/3

А ось навпроти Пасажу є невеликий кут, одесити звикли бачити тут ресторан, але насправді ще в моєму дитинстві тут розташовувалися громадські вбиральні. Мабуть, це якесь містичне місто, бо ресторани тут не приживаються, і навіть той, який виявився довгожителем – вже давно зачинений. Зараз це місце пустує.

Я дуже сподіваюся, що захопив вас своєю любов’ю до Одеси й ви нетерпляче чекатимете наступних блогів про Південну Пальмиру з великою душею.

Думка редакції може не збігатися з думкою автора колонки.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Наші колумністи
Назарій Гусаков
амбасадор UPEA
Ігор Окс
головний одеський екскурсовод
Дар'я Сьома
керівниця PMHub
Гаррі Андреасян
СЕО Doc.ua
Ми в Телеграмі
підписуйтесь