Про присвоєння своєї сексуальности
Сексуальність у підлітковому віці була табу. Коли я росла, то будь-яку згадку слова «секс» одразу супроводжував сором. Це було щось неправильне, заборонене та явно не потрібне хорошим дівчаткам. Бо вони – не такі. Дівчатка цим займаються, звичайно: ну щоб діти були чи щоб чоловік був задоволений і не думав шукати нову жінку. Ну й бажано про секс знати по мінімуму, хай чоловік тебе навчить. Ще було б ідеально, щоб він був перший і єдиний, а якщо ні – то максимум другий. І ти маєш йому бути сильно вдячною, бо він взяв тебе заміж.
Саме така каша утворилася в моїй голові: я була наївна, ніхрінашечки не знала ні про своє тіло, ні про свої бажання. Бляха, та я не знала, що в мене клітор є – які тут оргазми, ви чого? Я лякалася навіть збудження, бо не розуміла, чому «там» так мокро й гаряче, що з тим усім робити й чому я це відчуваю. Секс до того часу я вже бачила: якось знайшла в батьків касету, на якій було написано «Червона шапочка», думала, що це мультик. Та, як ви вже здогадалися, це було порно.
Перший секс
А коли мені виповнилося майже 19, стався перший секс. Насправді я не була до нього готова, тоді хлопець скористався моїм страхом і наївністю. Я думала, що не можу сказати «ні» – і втратила цноту з чуваком, який навіть не надів презерватив, не подбав про мою безпеку й «забув», що не лише він не зможе від мене нічого підхопити, а і я від нього. Ну й пропав – як і заведено в мудаків.
Для мене той секс був диким стресом. По-перше, до наступних місячних я хвилювалася, чи не вагітна. Потім – чи здорова. Близько року обходила будь-яких хлопців широкою дугою й кожне залицяння сприймала як загрозу. Потім, звичайно, попустило, та все одно в наступних стосунках я довго відбивалася від переходу на наступний рівень, а коли погодилася, то це було радше для нього, ніж для мене.
Колода чи шльондра
Узагалі не розуміла, що такого в тому сексі: ну сіпається чувак туди-сюди, стогне. Я ж лежу, хвилююся, щоб встиг витягти чи щоб презерватив не порвався. Так, я була молода та дурна. Вірила хлопцю на слово та взагалі не розуміла, чим насправді мені загрожує такий секс. Для мене тоді «сексуальність» означала декольте й міні. А ще про те, що її можна проявляти лише щодо однієї людини – інакше твоя репутація накриється жіночим дітородним органом.
Ті стосунки, на щастя, таки загнулися. Почалися інші, де хлопець більше хотів знати про мої бажання, потреби та про те, від чого я дістаю задоволення. Готовий був робити все та навіть більше, лиш би мені було класно. Але ж я не така!!! Я порядна дівчина! Я не повинна дозволяти чоловікові торкатися себе між ногами не те що губами та язиком, а й навіть пальцями. Це бридко! Неправильно! І взагалі жахливо.
Ви ж розумієте, так, що свою сексуальність я не те що не проявляла, а й запхала її так далеко, що вона вирвалась назовні лише після тридцяти, та й то після року роботи з психотерапевткою та глибоким особистим дослідженням проблеми.
Мене бісить, що в суспільстві досі від жінки вимагають протилежних речей – і що б вона не робила, її все одно намагаються покарати. Надто проявляє себе як активна учасниця сексу? Шльондра. Не відсвічує в ліжку? Колода. І таких варіантів є безліч.
Ну і, крім того, жінці «дозволено» бути сексуальною лише за купи умов, і якщо ти раптом їм не відповідаєш, то все – завертайся в простирадло й не відсвічуй. Тільки сексуальність – це не про розмір, довжину ніг чи глибину декольте. Це про внутрішній дозвіл кайфувати. Від себе, від власного тіла, від того, як ви рухаєтеся в просторі, як дивитеся на людей і чого хочете. Це також про прийняття власних бажань, без сорому та з насолодою. Це, нарешті, хоча б виявлення цих бажань. І що б ви там не накопали в собі, усе має право на існування.
У сексі так багато енергії
Мені видається, що в сексі так багато енергії. Це ж скільки можна зробити, як швидко можна рухатися й рости, коли нарешті перестати боротися з власними бажаннями, прийняти свою сексуальність, випустити її, не заштовхувати на дно. Воно ж все одно колись бабахне – і це буде явно неконтрольований процес.
Круто ж приміряти: а як мені з цим? А що відчуваю, коли я така/такий? Це дає мені ресурс? Я відчуваю себе вільнішою/вільнішим? Я менше боюсь? Я хочу спробувати? А це? Я щаслива/щасливий у процесі? Дуже багато запитань – і дуже цікаво себе досліджувати.
А ще сьогодні я поверталася з пробіжки, мокра та гаряча, дивилася на свою тінь й офігівала: які красиві вигини, звідки я взяла таку тонку талію та чому забула, наскільки моє тіло сексуальне. Здається, стільки голих фото, які зробила за останній рік, у моєму житті не було ніколи: і не просто селфі, а й повноцінні фотосети, де на мені були хіба що окуляри та персні. Бляха, та я ще ніколи не почувалася більш красивою, бажаною та привабливою, ніж зараз – у свої майже сорок та в найбільшій вазі за життя.
Думка редакції може не збігатися з думкою авторки колонки.