Як Україна за три кроки стала трендсетером у сфері відкритих даних
Уявіть ситуацію. Ви живете в невеликому місті, де неможливо проїхатися центральною вулицею. Асфальт крихкий, усюди ями. Усе це відбувається попри те, що нещодавно комунальники зробили капремонт. Висновок очевидний: матеріали використовували дешеві та неякісні, а гроші, найімовірніше, вкрали.
Вам кортить дізнатися, хто, скільки та де витратив на цей ремонт. У «нульових» це було зробити майже неможливо. Треба було надіслати тисячу паперових запитів, постукати в тисячу дверей різноманітних чиновників, щоб у результаті не дістати відповіді.
Але зараз дізнатися цю інформацію стало набагато простіше. І все завдяки відкритим даним. В Україні тривалий час рівень навичок та знань про відкриті дані був досить низьким – мені особисто доводилося чути про «машиночитані дані на інфостенді в канцелярії» від органів влади й бачити страх в очах громадян при фразі «відкриті дані» – «це ж про мене можна все дізнатися».
Але сфера активно розвивається понад шість років, а впродовж останніх двох продемонструвала дивовижну швидкість. В авторитетному рейтингу зрілості відкритих даних – Open Data Maturity – у 2020 році Україна посіла 17 місце, а торік увійшла до 6 найкращих. Компанію Україні склали Франція, Ірландія, Іспанія, Польща та Естонія.
За даними Офісу ефективного регулювання BRDO, сервісами на основі відкритих даних у 2021 році користувалося в середньому від 5 до 7 млн українців, ще декілька років тому ця цифра коливалася в межах 1,5–3 млн на місяць.
І ось як це вдалося зробити за три кроки.
Крок перший: показати, як ефективно використовувати відкриті дані
Торік ми створили портал «Дія. Відкриті дані». Це перший такий центр компетенцій у цій сфері. Тут зібрано все: сервіси на основі відкритих даних та сценарії їх використання, інформаційні матеріали та навчальні програми. У 2021 році їх успішно пройшли понад 50 тисяч людей.
Підвищення рівня знань та навичок використання відкритих даних – це світовий тренд, і саме Україна його формує. Восени Європейський портал відкритих даних запустив навчальний портал data.europa academy за зразком українського порталу «Дія.Відкриті дані».
У 2021 році Порталом скористалося понад 1,8 млн унікальних користувачів. У 2020 році їх було 1,1 млн, а у 2019 – усього 700 тисяч. Це свідчить, що люди починають активно користуватися відкритими даними та розуміти їхню важливість.
Ми прагнемо, щоб якомога більше людей здобули хоча б базові знання про сферу. Адже дані приносять користь тільки тоді, коли вони якісні, актуальні й насамперед – використовуються.
Крок другий: наблизити законодавство до найкращих міжнародних практик
Постанова № 835 – документ, що регулює сферу відкритих даних в Україні. Щоб цей документ відповідав сучасності, його необхідно постійно оновлювати.
Торік Уряд схвалив нову редакцію, що спрямована на синхронізацію українського законодавства про відкриті дані з європейським. Це дозволить впровадити нові підходи до управління інформацією.
Найголовніше – закріплено трактування принципів Міжнародної хартії відкритих даних, зокрема принципу «відкритості за замовчуванням». До речі, суди вже ухвалюють рішення щодо забезпечення публікації відкритих даних, які базуються саме на цьому принципі.
Крок третій: відкрити якомога більше даних
Більше відкритих даних – більше зручних і якісних послуг для людей. Цьогоріч розширили перелік обов’язкових до публікації наборів даних до понад 1000. І вже почали публікувати важливі для людей дані.
Наприклад, Державна податкова служба почала відкривати фінансову звітність компаній. Це одна з вимог Плану виконання Угоди про Асоціацію з ЄС. Державна митна служба опублікувала дані митних декларацій. Це інформація про понад 4 млн експортно-імпортних операцій, починаючи від лютого 2020 року. Тривалий час підприємці не мали доступу до цих даних.
МВС оприлюднило VIN-коди зареєстрованих транспортних засобів. Завдяки цьому під можна самостійно перевірити автомобіль при купівлі на вторинному ринку. Знаючи його, можна легко перевірити справжність техпаспорта авто, дізнатися точну дату його розмитнення і точну кількість попередніх власників.
На основі відкритих даних було створено декілька нових сервісів, серед яких чат-бот «Лікуйся», що містить корисну інформацію для пацієнтів, які стикнулися з діагнозом «рак молочної залози», а також їхніх близьких. Реалізували проєкт ГО «Ліки Контроль» та ГО «Афіна. Жінки проти раку», чат-бот «ЧЕСНО про закони» розроблений ГО «Рух ЧЕСНО», який суттєво спрощує роботу із законодавством, адже в чат-боті подані законопроєкти можна відстежити з моменту реєстрації і вести відповідну адвокацію задля зміни законодавчих планів та впливу на них. Сервіс Gidno.Estate, який допомагає мінімізувати корупційні ризики під час оренди державного майна та робить гру на цьому ринку прозорішою. ГО «Центр протидії корупції» запустило платформу PEP.ORG.UA, яка містить інформацію про національних публічних діячів і пов’язаних фізичних та юридичних осіб і визначає ймовірні ризики необґрунтованості статків публічного діяча.
Що чекає на сферу відкритих даних у 2022 році?
У 2022 році ми зосередимося на удосконаленні нормативної бази відкритих даних та продовжимо покращувати їхню якість. Також буде ухвалено Стратегію розвитку сфери відкритих даних на період до 2026 року – документ стане основним для формування державної політики відкритих даних на найближчі 4 роки.
Триватиме робота й над оприлюдненням даних. Основними цілями є Відомості державного земельного кадастру, Реєстр страхових полісів та Фінансова звітність підприємств, що перебуває у володінні Держстату.
Розвиватиметься і портал «Дія.Відкриті дані». Уже в січні стартує новий цикл навчальних програм, нововведенням має стати навчальний курс для аналітиків та візуалізаторів відкритих даних.
Загалом же глобальна ціль моєї команди незмінна – побудова всеохопної екосистеми відкритих даних в Україні, що стане прикладом для всіх країн, які розвивають сферу відкритих даних. Ми й надалі продовжимо працювати над її досягненням.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора колонки.