Чекліст для кожного з батьків, перш ніж починати говорити з дитиною про гроші
Наші головні життєві звички – родом із дитинства. Це стосується фінансової сфери життя. Але щоб розвивати грошовий інтелект у дитини, треба щонайменше самому бути фінансово грамотним.
Частина людей у нашій країні мало розуміє у фінансах, не веде облік витрат і не знає, як примножити зароблене. Це не особисті припущення, а офіційні цифри з останнього дослідження проєкту USAID спільно з Нацбанком: індекс фінансової грамотності українців трохи вищий за 50%.
Вчитися фінансової грамотності треба з дитинства, отже, у сім’ї. Батькам варто на особистому прикладі показати формат поводження з грошима. Безглуздо читати дитині лекції про фінансову грамотність і водночас то бездумно тринькати, то переходити в режим жорсткої економії.
Для початку варто розібратися зі своїми фінансовими звичками, які діти із часом зможуть запозичити у вас. Початок року – слушний час для впровадження нових правил. Я склав чекліст, яким користуюся як в особистому житті, так і в бізнесі. Пропоную звірити, які з пунктів є й у вашому житті теж:
# веду облік бюджету – щодня звіряю доходи та витрати
з того, як людина веде бюджет, можна зрозуміти, наскільки в неї розвинений фінансовий інтелект, як вона вміє розпоряджатися грошима. Варто постійно прогнозувати власні доходи та витрати на користь перших. У цьому має залишатися позитивна дельта – прибуток;
# аналізую – раз на місяць роблю ревізію активів та пасивів
складаю перелік активів. Важливо, щоб вони приносили прибуток. Якщо бачу, що не працюють – намагаюся відмовитися та подумати про інші способи вкладення. Відстежую також пасиви, які з’їдають багато грошей, щоб вчасно попрощатися з ними;
# тримаю себе в межах бюджету – розподіляю потенційні витрати щотижня
як у бізнесі, так і в житті важливо правильно розставляти пріоритети. Я використовую принцип 50/30/20 у розподілі бюджету. Половина доходу йде на обов’язкові витрати: оренда житла, комуналка, транспорт, продукти харчування, 30% – на необов’язкові, але приємні покупки та 20% – на накопичення та інвестування;
# відкладаю гроші – щодня на фінансову подушку безпеки
для мене ідеальний розмір подушки безпеки – витрати на кілька місяців. Тобто якщо щомісячні витрати становлять 30 чи 50 тисяч, то сума подушки – 100 та 150 тисяч відповідно. Для накопичення фінансової подушки відкладаю щонайменше 10% щомісячного доходу. Щоб одразу не витрачати цю суму, перекладаю гроші в інший банк і забуваю про картку на якийсь час;
# інвестую ‒ використовую ефективні інструменти збільшення фінансів
якщо гроші «лежать під матрацом» або в сейфі, найімовірніше, їх з’їсть інфляція. Вигідно – інвестувати, що я роблю вже не перший рік;
# стежу за новинами – постійно цікавлюся інформацією про фінанси та фінансові інструменти
читаю кілька новинних та спеціалізованих для бізнесу інтернет-медіа, одержую розсилку офіційних новин із Мін’юсту та Мінфіну. Також у моєму чеклісті – кілька блогерів-підприємців, які діляться досвідом та знаннями в Instagram;
# розвиваю фінансову грамотність
щоб розбиратися в темі фінансів та розвивати грошовий інтелект, потрібно багато читати. Списком улюбленої класичної літератури щодо цього, а також новинками та фаворитами ділюся в соцмережах. Насамперед це такі книжки, як: Джордж Клейсон «Найбагатша людина у Вавилоні», Роберт Кійосакі «Багатий тато, бідний тато», Наполеон Хілл «Думай і багатій», Бодо Шефер «Шлях до фінансової свободи» та ін.;
# планую – складаю список фінансових цілей на рік
серед них – короткострокові та довгострокові. Намагаюся виписувати конкретні, вимірні цілі й щомісяця відстежую динаміку досягнення.
Якщо ви дотримуватиметеся хоча б половини із цього списку, ваш бюджет стане більш упорядкованим і передбачуваним. Чим дисциплінованішими й грамотнішими в галузі фінансів будете ви, тим вища ймовірність, що ваші діти виростуть із відчуттям цих принципів як норми, а це дозволить їм у майбутньому бути успішними та самостійними людьми. Вчимо на власному прикладі!
Перші кроки в розвитку грошового інтелекту в дитини: особистий досвід
Уже з 2–3 років діти здатні адекватно сприймати навколишній світ. Якщо в ігровій формі почати обговорювати з дитиною питання грошей, це буде гарним доробком на майбутнє, яку б професію ви їй не пророкували. А якщо бачите, що син чи дочка самі виявляють живий інтерес до теми, то варто приділити цьому час. Тут головне – не стопоритися і не відмовчуватися у відповідь на запитання. Їх наявність – сприятливий ґрунт для стимулювання грошового інтелекту, вироблення корисних звичок та фінансової дисципліни як у дитини, так і дорослого.
Перші кроки у фінансовому вихованні сина ми з дружиною вже робимо. Знайомство з основами фінансової грамотності відбувалося у формі гри в магазин та першого знайомства з готівкою. Почали залучати дитину до фінансового життя – до сімейних покупок, обговорення нашого загального бюджету та планів. Уже даємо 4-річному синові кишенькові гроші. Суми невеликі, але дитина знає, що це особисті фінанси, і вона має право витратити гроші самостійно. Безпосередньо в магазині пояснюємо, чому вибираємо ту чи іншу кількість товарів, обговорюємо вартість та доцільність покупки, надаємо синові право вибору та допомагаємо з оплатою на касі.
Важливо також, щоб дитина виховувалася з усвідомленням, що не можна купити відразу все. Щоб розуміла: якщо когось із батьків частину дня немає поруч, то він на роботі й заробляє гроші. Це необхідно, щоб малюк усвідомлював, що гроші не падають із неба.
Ці прості, але важливі поради й навіть систематична робота в цьому напрямі допоможуть розвинути в дитини фінансовий інтелект, стануть кроками до грамотної взаємодії з фінансами. У питанні розвитку фінансового інтелекту в малюка потрібен надійний та довговічний фундамент, який обов’язково закладається саме в сім’ї. Навчена дитина – грамотний дорослий.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора колонки.