Спецпроєкти

Контролюй усе або нічого. Що таке локус контролю і як він впливає на наші рішення в житті


Локус контролю – показник психіки, який відіграє важливу роль у тому чи людина сама обирає свій життєвий шлях, чи покладається на думку інших. Локус контролю – це ​​схильність приписувати свої успіхи чи невдачі внутрішнім або зовнішнім факторам.

Розповідаємо, як це впливає на наше життя, особливо в юнацькому віці.

Як визначити локус контролю?

Для визначення використовують опитувальник Роттера. Власне, Джуліан Роттер, соціальний психолог, і ввів це поняття у 1954 році. Залежно від спрямованості локусу контролю можна виділити екстернальний та інтернальний тип особистості. 

Екстернальний тип характеризується схильністю приписувати результати діяльності зовнішнім факторам – це і є зовнішній локус контролю. Людина зі схильністю приписувати результати діяльності внутрішнім обставинам – інтернальний тип, яким керує зовнішній локус контролю. 

Для прикладу, підліток, який отримав погану оцінку на екзамені, може звинувачувати в усьому школу, вчителя, сусіда по парті. А може, навіть розуміючи несприйнятливість зовнішніх обставин, брати всю провину на себе й картати себе. 

Соціальні психологи, зокрема й Роттер, переконані, що ці моделі поведінки ми переносимо й у доросле життя.

Джуліан Роттер відкидав ідеї біхевіоризму, які стверджують, що поведінку людини формують реакції з навколишнього середовища. На думку Роттера, основним чинником, який визначає характер діяльності людини, є її очікування щодо майбутнього.

Що краще, внутрішній чи зовнішній локус контролю?

Позиція жертви та схильність списувати невдачі на зовнішні фактори (тобто зовнішній локус контролю) – це небажання і невміння брати на себе відповідальність за своє життя, вчинки та їхні наслідки.

Людина з позицією жертви дуже схожа на екстернальний тип особистості. Тобто переконана, що його успіхи та невдачі залежать від дій інших людей, збігів обставин, везіння чи невдач тощо. 

Екстернальний тип особистості все відносить на рахунок обставин – і хороше, і не дуже. Проте людина, яка вдає із себе жертву, може присвоювати успіхи собі. 

Інтернали мають здатність постійно підвищувати собі планку: ускладнювати завдання, розвивати навички. Їхня потреба у все більшому в досягненні має тенденцію до підвищення. Проте часто інтернали мають потребу контролювати все в житті та відчувають підвищену тривожність через невизначеність майбутнього. 

Інтернали справляють враження досить упевнених у собі людей, у житті вони частіше займають більш високе суспільне становище, ніж екстернали. 

Вихід із позиції жертви, а особливо жертви обставин, дасть змогу екстернальному типу особистості брати частину відповідальності за ті ситуації, які складаються в житті, на себе. Це додасть впевненості у своїх силах, особливо якщо людина сфокусується на своїх успіхах. І зможе проаналізувати, що саме таке її рішення призвело до позитивного результату.

#bit.ua
Читайте нас в
Telegram
Мы в Телеграме
подписывайтесь