Cпецпроекты

«Друг героя»: як собаки рятують ветеранів АТО від посттравматичних розладів


0 993 272
Чому чотирилапі — чудові терапевти і як вони допомагають повернутися до життя ветеранам, переселенцям та дітям з особливими потребами — у нашому матеріалі.

«Друг героя» — канадсько-український некомерційний проект, який проводить програму терапії постраждалих від війни осіб, а також людей із особливими потребами за допомогою собак. Поспілкувалися з автором проекту, тренером-кінологом, волонтером і ветеранами АТО про те, як проходить терапія і які її наслідки.

Калина Кардаш
Я працювала в Україні як волонтер у інших реабілітаційних проектах і бачила, наскільки потрібною була психологічна допомога. У той же час ветерани часто відмовлялися від неї - натомість усе частішали публікації про самогубства. Суспільство загалом не розуміло, що це наслідки психологічних травм після війни і повернення до цивільного життя.

Бачила усе це і думала, що необхідно вигадати щось, щоб заохотити ветеранів до психологічної роботи. У мене вдома був пес-терапевт, який працював у Центрі психологічного здоров’я в Торонто, я багато знала про службових собак. Бійці мають дуже потужний зв’язок із собаками на фронті. Я подумала, що потрібно перенести його в роботу реабілітаційного центру — так і розпочався наш проект 2 роки тому.

01/4

Від ідеї до реалізації минуло 6 місяців. Найскладнішим було заохочувати до роботи психологів — вони симпатизували ідеї, але було тяжко переконати їх працювати з нами постійно кожного тижня. Вони казали: гаразд, ви можете мати 2 години з собаками, а потім треба повернутися до нас. Хоча набагато ефективнішою є робота психолога і собаки в парі: коли психолог присутній, він робить свою роботу, а собака допомагає йому. Собака — це міст між ветераном і психологом. На таких «тристоронніх» зустрічах рівень стресу одразу падає: бійці стають більш відкритими і готовими до розмови. Наші собаки також працюють з біженцями, дітьми, а також із людьми з особливими потребами.

У проекті мене дуже вражає, як розвиваються самі волонтери, як трансформують свою любов до собак таким чином, щоб допомагати іншим. Їм не потрібно чекати якихось інструкцій від держави абощо — вони самостійно можуть змінювати ситуацію на краще. Зараз багато з них самотужки ходять до шкіл, реабілітаційних центрів.

На даний момент у проекті є 3 службових собаки і 12 собак-терапевтів, які працюють приблизно із сотнею людей на місяць. Хочемо навчити ще 6 собак у Києві і розвивати нашу діяльність по Україні. Плануємо незабаром відкривати офіційний філіал у Чернігові. Дуже хотіли б розвивати проект на сході, але ще не знаємо, де саме. На нашому сайті є анкета, яку можуть заповнити всі, хто хоче, щоб філіал проекту з’явився в їхньому місті і готовий долучитися до цього. Коли ми будемо готові працювати там, то зв’яжемося із цими людьми в першу чергу.

Марина Прокопенко, кінолог, тренер проекту «Друг героя»

Я працюю з собаками вже понад 10 років. З дитинства захоплювалася ними і якось із телепередачі дізналася, що є така професія — вигулювальник собак. Завести свою батьки не дозволяли, тому я мріяла, що, коли виросту, вигулюватиму чужих. Але життя склалося трохи інакше, і зайнятися дресируванням я змогла, коли вже трохи підросли діти. Таким чином я стала тренером-інструктором і потроху зібрала свою школу, де займаються як звичайні домашні улюбленці, так і спеціально треновані собаки.

Моя Ніка навчалася на собаку-рятівника, але сильно травмувалася і півроку не могла ходити — був довгий процес реабілітації. Коли канадці приїхали знайомити нас із проектом «Друг героя», ми вирішили, що поки вона може бути корисною в цьому напрямку. Ніка звикла працювати з людьми, їй це подобається. Вона дуже відчуває психологічний стан людини і вміє різними способами заохотити до спілкування, підняти настрій.

Службового собаку Діпа треную вже протягом 10 місяців. Він має серйозну базову підготовку і володіє багатьма спеціальними навичками особистого терапевта. Вміє поводитися в громадських місцях: магазинах, кав’ярнях, транспорті. Він дуже старанний і стане справжнім терапевтом для майбутнього господаря.

01/4

У проекті є кілька напрямків: службові собаки, наприклад, проходять річне тренування, після чого для них відбирається ветеран, з яким вони теж тренуються, навчаються ладнати, а згодом — жити разом. Така собака вміє вмикати світло, приносити деякі речі, будити людину, коли їй сняться жахи, виводити її зі стану психологічного завантаження — усе залежить від потреб кожного окремого ветерана. Є собаки-терапевти, які виїжджають у шпиталі, лікарні, допомагають покращити загальний психологічний стан. Багатьом хлопцям легше спілкуватися із собакою, ніж із психологом. Також ми тренуємо ветеранів з їхніми домашніми собаками. Доведено, що при контакті з чотирилапими дуже спадає м’язове напруження, що значно знижує загальний рівень стресу.

Окремий напрямок роботи — діти-переселенці та діти з особливими потребами. Деякі з них не хочуть розмовляти, читати чи вчитися, бо не мають мотивації до цього. Іграшки, які їм пропонують, не надихають так, як гра з собакою. Тим паче собаку одягають у спеціальний жилет, де на ґудзиках і липучках розташовані різні предмети, які можна знімати, бавитись ними, малювати на жилеті крейдою. І дитина старається, бо із псом їй цікаво, а з іншими дітлахами — не дуже. Після таких занять у малюків набагато швидше розвивається мовний апарат, м’язова моторика, з’являється бажання гратися і спілкуватися.

01/3

Волонтер Ірина та її собака-терапевт Мішель

Мы с Мишель долгое время занимались на курсах послушания у кинолога Марины, от которой и узнали о проекте «Друг героя». Решили попробовать, сдали аттестацию и уже почти год ездим помогать ребятам в реабилитационные центры. Мишель всегда ждет этих сеансов: забегает в палаты, начинает «вызывать» всех на прогулку. Обычно ребят приглашают на улицу, где они играют с собаками, обнимаются с ними. Все говорят, что после этого им становится легче, спокойнее, улучшается сон. Еще Мишель умеет делать массаж — ходит лапами по спине. Собака возвращается со встреч очень усталой и по полдня отсыпается. Но я вижу, что ребятам действительно становится лучше, это очень вдохновляет.

01/3

Ветеран АТО Юрій та його службова собака-терапевт Ніка

Ми з Нікою познайомились на проекті (це собака Марини), і стали першою парою, по прикладу якої стали готувати інших. Живемо разом уже два роки. Окрім неї, у мене є ще одна собака, мінопошукова, яка була зі мною в АТО. Завдяки їм обом я швидко повернувся до цивільного життя — мав про кого дбати, і не було часу на те, щоб занурюватися у спогади. На фронті я отримав осколкове поранення, і дуже часто боліла голова, підіймався тиск. Ніка одразу відчувала це, підходила, лягала поруч, як кішка, і знімала біль. Вона дуже дружелюбна, грайлива, привертає увагу людей.

01/3

Ветеран АТО Олександр і службовий пес Діп

Мы с Дипом познакомились около месяца назад. Я лежал в госпитале на Саксаганского, когда к нам приехали девочки с собаками, — так и узнал о проекте. Начал ездить на тренировки, познакомился с Мариной, и закрутилось. Марина же и сказала мне, что мы с Дипом подходим друг другу. Мне тоже кажется, что у нас много общего. Сейчас найду работу и планирую его забрать к себе, а это новый уровень ответственности. Люблю гулять с Дипом — недавно мы провели на улице около пяти часов. Это очень возвращает к реальности, не дает «нырять» в прошлое — ты весь в собаке. Мне кажется, кошки на такое не способны — их поди растормоши. Кроме еды, Дип обожает внимание — хвост так и ходит!

Підтримати проект на Спільнокошті

FB

Сайт

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Написать комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.
 

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: