Спецпроєкти

Власний досвід: як це – жити на площі Ринок


Життя як фестиваль: безперервна метушня, тисячі туристів і відсутність власного простору. Три історії львів’ян, для яких площа Ринок стала домом.

«Свято, яке завжди з тобою». Назва цього роману Ернеста Гемінґвея найкраще описує життя на львівській площі Ринок. Щодня і щоночі тут сновигають сотні туристів, не вщухає вулична музика і гамір компаній – центр міста ніколи не спить.

Водночас площа Ринок є не лише осередком розваг, але й домом для багатьох львів’ян, які вранці поспішають на роботу, а ввечері, стомлені, повертаються додому. І останнє, чого їм хочеться після важкого дня, – це слухати кавери на «Арію» під власними вікнами.

bit.ua розшукав тих, для кого життя на площі Ринок стало окремою сторінкою біографії.

Василь та Ірина. 34 та 30 років. Обоє працюють у сфері ІТ. Живуть на площі Ринок півроку.

 

Василь: Раніше я мешкав на Левандівці, а Ірина – на Личаківській. Коли вирішили жити разом, почали шукати квартиру в центрі, поближче до роботи. Переглянули багато варіантів, що не відповідали своїй високій ціні. Одна з цих квартир не відрізнялась за вартістю і розмірами, але була на площі Ринок. І ми подумали: why not?

Ірина: Жити на площі класно – ти завжди в центрі подій. З іншого боку, мені бракує дерев, зелені, свіжого повітря, особливо влітку. З актуальних  переваг – у центрі чисто. Якщо в інших районах міста є суттєві проблеми зі сміттям, то нас вони майже не торкаються. Так само й з електрикою. Якщо ти живеш на площі Ринок, то навіть планові відключення тобі не страшні. Але разом з тим ми добре знаємо репертуар усіх гопників, які горланять тут ночами (сміється).

З актуальних переваг – у центрі чисто. Якщо в інших районах міста є суттєві проблеми зі сміттям, то нас вони майже не торкаються.

В.: Так, на площі дійсно гучно. Спершу було важко заснути, але якщо абстрагуватись і міцніше зачиняти вікна, то можна жити. Ми свідомо робили цей крок і усвідомлювали всі виклики. Найбільший мінус – не галас, а безпритульні і наркомани у під’їзді. Часом заходиш, а вони сидять у неадекватному стані, шприци навколо валяються… Вони ще й навчились вимикати світло в під’їзді. Звертався в поліцію, але там тільки розводять руками.

І.: У Василя «склались» особливі стосунки з трубачем, який щовихідних грає на Ратуші. Якось навіть хотіла подарувати Василю рогатку, але з часом ми звикли. Зараз можемо розпізнавати трубачів за стилем гри.

В.: Я люблю бігати вранці, а тут бракує простору – доводиться йти на Високий Замок. Існує проблема і з магазинами. Є кілька маленьких крамниць, але там завжди черги, особливо ввечері. Життя на центральній площі дещо обмежує твій особистий простір. Буває, вийдеш вранці винести сміття – сонний, у капцях, а тут фотографуються туристи. Коли ходиш у квартирі не зовсім вдягнутий, треба стежити, щоб ніхто з Ратуші не дивився. Дуже сподіваємося, що звідти нічого не видно (сміється).

І.: Загалом ми задоволені життям у центрі, оскільки свідомо робили цей вибір. Можливо, з часом щось зміниться, і ми переїдемо. Коли захочемо чогось більш сімейного, домашнього затишку.

Михайло. 26 років. Працює у сфері ІТ. Прожив на площі Ринок 3 роки. Півроку тому переїхав.

 

Мої знайомі зібрались їхати за кордон і погодились здати в оренду свою квартиру на площі Ринок. Тоді я дуже хотів мешкати в самісінькому центрі, але мав сумний досвід такого проживання – житло зазвичай в напіваварійному стані і чимало коштує. А ця квартира суттєво відрізнялась від типових “центральних”, тому я без роздумів погодився і переїхав на наступний день після від’їзду власників. Перші шість місяців все було чудово, але потім старе місто почало про себе нагадувати.

Мешканці старих будинків в центрі мають постійну проблему з каналізацією. Може, через тонкі труби. Для цього в квартирі стояла спеціальна «дробилка» (розумієте для чого). Без електрики вона не працює, тому в туалет ходити не можна. Одного разу світло вимкнули на декілька днів.

У квартирі ніколи не буває тихо. Вночі шум десятків вуличних музикантів змінюється п’яними криками. Особливо складно це терпіти виявилось після виходу пісні про воїнів світла і добра, що стала хітом серед місцевих нічних гітаристів.

Якось на Ратушу вибрався голий чоловік. Звідти його знімали пожежники. Я спостерігав за цим спектаклем зі свого вікна.

Зимою в під’їзді часто ночували безпритульні, які майже повністю відкинули етичні норми і справляли нужду просто там, де спали. Не оминали наш будинок і місцеві алкоголіки. Після себе вони теж ніколи не прибирали. Сусідам здебільшого на все байдуже, оскільки на площі вони не живуть, а квартири здають в подобову оренду.

А ще всі свята відзначались саме у моїй квартирі, оскільки вона в центрі. Це, звісно, не є недоліком, якщо гості допомагають прибрати після вечірки (сміється).

Майже всі події у Львові відбуваються у межах пішої доступності від площі Ринок. Це найбільша перевага. Також ти ніколи не загубишся в часі – годинник на Ратуші б’є кожних 15 хвилин (сміється). Свято на вулиці не припиняється ніколи. Така атмосфера не дозволяє просиджувати вдома перед телевізором. Іноді я знайомився з цікавими людьми, які орендували сусідні квартири. Одного разу ми навіть влаштували змагання з настільного футболу з німцями, які жили внизу.

З цією квартирою у мене пов’язано чимало веселих історій. Колись на Ратушу вибрався голий чоловік. Звідти його знімали пожежники. Я спостерігав за цим спектаклем зі свого вікна.

Якщо мені запропонують знову жити на площі, я навряд чи погоджуся. Шум і постійний рух подобаються тільки в перші декілька місяців. Потім це починає неабияк заважати.

Наталія. 34 роки. Офіс-менеджер. На площі Ринок прожила близько 17 років.

На площі Ринок моя родина проживає понад 20 років, ще з 90-х. Я переїхала, коли вийшла заміж. Раніше тут було спокійно, ніхто нікому не заважав. Зараз усе змінилося, відкрилось багато кафе і ресторанів, приїжджає значна кількість туристів. Площа Ринок перетворилась на відпочинкову зону і не є хорошим місцем для життя. Хоча знаю, що на площі зараз мешкає багато сімей з малими дітьми і старші люди, які мають проблеми зі здоров’ям.

Що не свято – біля нашого дому монтують сцену. Музика не вщухає до вечора… Мешканці неодноразово звертались у різні інстанції, писали листи і скарги, але нічого не змінювалось. Думаю, тут всі вже давно змирились з долею.

Коли хтось дізнавався, де я живу, починали заздрити, казали, як мені пощастило.

Часто зустрічалась з проблемою добирання до свого під’їзду. Тераси ресторанів не лише займають пішохідну зону, але й блокують вхід. Звертаєш увагу власникам – виникає конфлікт. Кожен найперше думає про себе і про свій бізнес, забуваючи про мешканців.

На площі Ринок жити класно: близько на роботу чи в університет. Ти постійно в центрі. Коли хтось дізнавався, де я живу, починали заздрити, казали, як мені пощастило. Звісно, іноді я ностальгую за тим періодом. Але в майбутньому жити в серці міста не змогла б. Хочеться стабільності, парків, озеленення, свіжого повітря, спокою…

7 фактів про площу Ринок

– Сучасна будівля Ратуші створювалась протягом 1827–1835 років. Після бомбардування в 1848 році довелось провести повну реконструкцію, і новобудова зазнала деяких змін. Саме тоді замість купола нагорі Ратуша отримала свій оглядовий майданчик, на який хоча б раз підіймався кожен.

– Висота львівської Ратуші – 65 метрів. Вона є найвищою в Україні.

– Нумерації будинків раніше не було. Кожен будинок на площі мав назву від прізвища власника або за елементами декоративного оформлення фасаду: «Під левом», «Під оленем», кам’яниця Лукашевичів.

– Найстаріший будинок на площі Ринок – Ґуттетерівська кам’яниця, побудована близько 1553 року. Сьогодні вона знаходиться за номером 18.

– Кожен будинок на площі Ринок визнаний пам’яткою архітектури національного значення в Україні. Ансамбль львівського середмістя, який включає і площу Ринок, з 1998 року включений до світової спадщини ЮНЕСКО.

– Зараз на площі Ринок є 44 будинки. Більшість із них житлові, в деяких функціонують музеї, організації та спілки. Майже усі перші поверхи зайняті ресторанами, кав’ярнями, сувенірними магазинами і галереями.

– Особливою популярністю користується подобова оренда квартир на площі Ринок. Ціни складають від 500 до 1000 гривень за добу. За довготривалу оренду доведеться викласти в середньому 10 000 гривень на місяць.

Фото авторки.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь