У Львові прочитають серію лекцій про Сихів
Відкриті зустрічі відбуватимуться у різних локаціях. У такий спосіб організатори запрошують всіх охочих до мандрівки Сиховом – для того, щоб краще зрозуміти зміст і наповнення різних місць, спробувати відчути, якою була «мрія про Сихів» і що саме у цьому контексті вдалося втілити.
Розпочнеться програма лекцією “Динамічний ландшафт Сихова”, яку проведе архітекторка Наталія Мисак. У 1960–70-х роках Сихів проектували як робітниче поселення з чіткою, наперед спланованою структурою, однак ідеї львівських архітекторів були втілені не повністю. Під час зустрічі дослідниця запропонує разом поміркувати над тим, як змінюється сприйняття цього “ідеального району” у сучасній структурі міста.
Лекція відбудеться у понеділок, 14 серпня. Початок – о 19:00.
Локація: кінцева “трамваю на Сихів” (конференц-зал Центру міської історії, вул. Академіка Богомольця, 6).
Про те, як будівництво нових районів спричиняється до творення нових громад, під час своєї лекції “Люблінський житловий кооператив: ініціатива з творення громади” розкаже польська дослідниця Ізабелла Пастушко. Збудований на 242 гектарах, проектований п’ятьма архітекторами (серед них – знаменитий автор теорії відкритої форми Оскар Хансен), один з найбільших житлових проектів у Східній Польщі досі дивує високою якістю життя та громадських просторів. Ізабелла Пастушко спробує пояснити, якими є причини цього явища.
Лекція відбудеться у вівторок, 15 серпня. Початок – о 19:00.
Локація: центр “Джерело” (Львівський міський центр реабілітації “Джерело”, актова зала, просп. Червоної Калини, 86А).
Про релігійну палітру Сихова у своїй лекції “Інший Сихів: релігійні альтернативи до модерністського бачення” розкаже фахівець з цієї теми Влад Наумеску з Угорщини. На основі власних польових досліджень, проведених ним у Львові протягом 2003–2006 років, науковець продемонструє зміну Сихова – від типового радянського житлового району, де не було місця для релігії, до простору, відкритого до різних конфесій.
Лекція відбудеться у четвер, 17 серпня. Початок – о 19:00.
Локація: біля Церкви (актовий зал ТЦ “ІнтерСіті”, просп. Червоної Калини, 62А).
Радянську житлову забудову часто асоціюють із сірістю та монотонністю, проте квартали, створені у 1960–80-х рр., досі залишаються одним із найбільш зелених середовищ з великою кількістю громадських просторів. Про те, чому озеленення було важливим при плануванні соціалістичних міст, у своїй лекції “Зелені масиви: архітектура та містобудування СРСР у пошуках ідеального середовища” розкаже дослідниця з Брюсселя Дарія Бочарнікова.
Лекція відбудеться у п’ятницю, 18 серпня. Початок – о 19:00.
Локація: дитяча бібліотека (Дитяча бібліотека-філія №4, вулиця Антоненка-Давидовича, 10).
Чи можна говорити про те, що Сихів є цікавим для мистецького середовища, а його творчі осмислення здатні змінювати цей район? Про це під час дискусії “Сихів у мистецтві, Сихів для мистецтва” говоритимуть художник Олег Перковський, мистецтвознавиця Наталя Туріна-Маруняк (Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Возницького) і актор Денис Федєшов (театр Domus). Модеруватиме дискусію керівник проекту “Міський медіаархів” Богдан Шумилович (Центр міської історії).
Дискусія відбудеться у неділю, 20 серпня. Початок – о 19:00.
Локація: музична школа (актовий зал Львівської дитячої школи мистецтв №5, вул. Хуторівка, 28).
Завершиться публічна програма “Сихів вечірній” лекцією “Новий тип житла: архітектура і повернення до центру”, яку проведе завідувач напрямку історії архітектурних та урбаністичних студій Школи мистецтв Глазго Флоріан Урбан (Велика Британія). На прикладах Берліна, Копенгагена, Глазго, Роттердама та Відня професор пов’яже сучасне прагнення жити у центрі з розвитком “постіндустріального міста”, де важливішим є обмін інформацією, а не промислове виробництво, індивідуальне самовираження, а не масова культура.
Лекція відбудеться у вівторок, 22 серпня. Початок – о 19:00.
Локація: Кінотеатр ім. Довженка (просп. Червоної Калини, 81).
Лекції та дискусії відбуватимуться польською, англійською та українською мовами з синхронним перекладом. Організатор лекторію – Центр міської історії (за підтримки представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні та Департаменту розвитку Львівської міської ради).
