На допомогу батькам і школі: як навчати дітей Z-покоління
У 2018 році почали впроваджувати реформу української освіти, яка стосується передусім школи. Оновлення змісту, процесу та тривалості навчання, нове обладнання, очікування вищих результатів – реформа має амбітну мету. Але діти, які наразі вчаться чи тільки-но підуть до школи, разюче відрізняються від усіх попередніх – це «технологічне» покоління Z. Та чи встигає українська школа відповідати змінам, що відбулися в психології та поведінці дітей? Які технології та методи можуть допомогти батькам і педагогам навчати «зетів», Микола Антонюк, керівник напрямку персональних комп’ютерів Lenovo в Україні розповів bit.ua.
Про Z-покоління вже написано чимало. Це діти, народжені після 2000 року, в епоху поширення інтернету, мобільних пристроїв і соціальних мереж. Технології суттєво вплинули на їхній спосіб мислення та поведінку. Сучасні діти швидше сприймають інформацію, складніше запам’ятовують, але вміють шукати дані. «Зети» швидко перемикають свою увагу. Вони візуали, не визнають авторитету старших та відчувають свою індивідуальність.
Сучасні діти навряд чи зможуть зрозуміти, навіщо завчати історичні дати чи біографії, якщо ця інформація є у Вікіпедії. Можливо, їм буде складно зосереджуватися протягом 45 хвилин, адже вони мають звичку відволікатися кожної хвилини на соцмережі та месенджери. Отже, традиційна освіта, характерна для пострадянського часу, для покоління Z не підходить. Але можна зробити процес навчання ефективним і цікавим.
А сьогодні — лабораторна робота
Додайте в навчальний процес більше практики та прикладів. Покоління Z краще запам’ятовує інформацію, якщо «переживає» її на практиці. Наприклад, у європейських школах розповідають про мистецтво епохи Відродження, даючи дітям відчути себе майстрами. Учні лягають під парти, де з нижнього боку стільниці закріплено папір, і малюють лежачи на спині. Саме так, із напругою в руках, Мікеланджело розписував стелю Сікстинської капели у Ватикані, – пояснює вчитель. Такий досвід діти запам’ятовують на все життя.
Хто там грається на задній парті? Продовжуйте!
Поняття «гейміфікація» вже поширене у бізнес-середовищі. Та використання ігрових принципів актуальне й для шкільної освіти, адже усі діти полюбляють гратися. Таке навчання зацікавлює, мотивує та занурює в процес. Ваша дитина полюбляє комп’ютерні ігри чи грає на телефоні? Завантажте навчальні додатки з ігровими механіками, наприклад, Duolingo для вивчення іноземних мов. У класі будуть доречними індивідуальні чи групові змагання на знання матеріалу, «брейн-ринг» тощо. Мотивуйте дітей збирати паперові фішки чи віртуальні бали для досягнення цілі, наприклад, отримання оцінки за чверть.
Відкриваємо підручники і… смартфони
Освітній контент є усюди, а не лише в книжках. Новітні розробки вже допомагають дітям вчитися – наразі здебільшого на додаткових гуртках, освітніх подіях і в самостійному навчанні. Та щоб заохотити «зетів» до освіти, батькам теж доведеться попрацювати. Але на допомогу їм приходить інтернет – звичне середовище покоління Z.
Майже всі сучасні діти й тинейджери полюбляють відеоблоги. Отже, пошукайте YouTube-канали про фізику, математику, мистецтво, мови тощо. Дивитися їх буде цікаво і дітям, і дорослим. Відеоблог може створити й ваша дитина: для цього буде достатньо ідеї, ентузіазму та ноутбука для монтажу відео.
Окремий вид навчання – за допомогою імерсивних технологій. На відміну від перегляду відео, це не пасивне, а активне сприймання інформації із залученням та захопленням. Технології віртуальної (VR) і доповненої (AR) реальності дають незабутній досвід. VR та AR дають змогу демонструвати те, що неможливо побачити й відчути, перебуваючи вдома чи в класі: глибини космосу, підводний світ, анатомію тіла, інші країни, музеї тощо. В Україні вже є такі освітні проекти. Презентовано прототип навчального курсу з англійської мови у VR. А київський музей популярної науки і техніки «Експериментаніум» надає гостям можливість досліджувати космос та відвідувати світові пам’ятки за допомогою VR-шолома Lenovo Explorer. Цього року з’явився перший український VR-застосунок, який допомагає знайомитися з навколишнім світом, — «Київ: з ранку до світанку». Учасник цієї віртуальної екскурсії відвідує шість незвичайних місць столиці та бере участь у віртуальних подіях. І таких прикладів стає дедалі більше.
Ну і як же без мультиків?
Діти Z також полюбляють мультфільми, як і ми з вами в дитинстві. Отже, виберіть дитині корисний мультфільм відповідно до віку: від «Фіксиків» і дослідження динозаврів до вивчення будови людського тіла («Подорожі Адібу: Як улаштована людина») чи української мови («Лепетуни»).
Отримаєш телефон наприкінці уроку
Використовуйте нові диджитал формати. В Україні вже з’явився електронний формат підручників, які завантажуються на планшет. Та щоб розмовляти з дітьми однією мовою, учителям доведеться не тільки знати актуальні інтернет-меми та влучно вибирати емодзі для месенджерів, а й створювати свої. Наприклад, спільнота «Файнi меми про українську лiтературу». Погодьтеся, що інфографіка замість контурних карт запам’ятається краще. Так само і правила граматики, оформлені як мем, – такі приклади вже є для української мови в проекті «Мова — ДНК нації».
А оцінку я буду на всіх ділити?
Діти покоління Z чимало часу проводять у соціальних мережах та месенджерах. Через це вони більше соціально взаємодіють між собою та потребують командної роботи. Розділяйте клас на групи, а завдання подавайте як проекти. Нехай діти самі розподіляють ролі й оцінюють внесок кожного гравця. Саме такий підхід може їх зацікавити, а також підготувати до командної роботи в дорослому житті.
Може, ти урок для нас проведеш?
«Зети» хочуть вирішувати самостійно, вони цінують власну індивідуальність та унікальність. А тому – бажають бути почутими. При цьому в різному віці діти потребують різних підходів у спілкуванні. Вам доведеться зважати на їхні зауваження щодо якості навчального процесу чи того, наскільки цікавим був матеріал. І, повірте, одержаний фідбек допоможе і вам розвиватися.
Вийди та зайди нормально
Будьте для дітей наставником, а не контролером, адже вони бажають партнерських стосунків із батьками й учителями. У Міністерстві освіти і науки України кажуть, що новий підхід у навчанні передбачає партнерство й наставництво у відносинах між учителем і учнями, підтримання дітей, розвиток у них критичного мислення та впевненості в собі. Вчителю доведеться й самому постійно вчитися та самовдосконалюватися, щоб осягнути інновації та розмовляти із дітьми однією мовою. Реформа української освіти прагне створити в школі середовище, яке б допомагало визнанню та розвитку талантів кожної дитини. І це щоденна робота кожного вчителя. І передусім робота над собою.
