Як налякати кохану людину: 13 найстрашніших фільмів для романтичного вечора
Існує безліч відповідей на частину нашого заголовка до двокрапки. «Вигадати венеричну хворобу, прикинутися мертвим, випрати яскраві речі з білими або розбити улюблені парфуми партнера». Але ми вирішили знайти менш травматичні способи, щоб налякати коханих.
І зібрали 13 фільмів, під час перегляду яких ви дійсно відчуєте себе потрібним/-ою. Ну і самі переконаєтеся, наскільки цінна ваша друга половинка. Особливо у жаху.
Відраза/Repulsion (1965)
Першим кадром є від’їзд від зіниці виконавиці головної ролі – витонченої Катрін Деньов. І наступні півтори години глядач ніби проживає всередині дівчини весь спектр трешу, який їй бачиться. Або все відбувається насправді?
Героїня Деньов відчуває огиду до всього плотського, оточуючих людей і потреби спілкуватися з іншими людьми. Вона живе з сестрою, і, коли та залишає героїню, актриса залишається сама не просто в квартирі, а наодинці зі своїми думками. Які, здається, не могли б вміститися в голові дівчини з ангельським виглядом.
Режисерові Роману Поланскі вдалося в декорації квартири вмістити цілий світ переживань не самої психічно здорової дівчини і зняти одну з найбільш пронизливих картин про відчуження і страх перед життям.
Той, що виганяє диявола/The Exorcist (1973)
Класичний трилер про 12-річну дівчинку, в яку вселився диявол. Екранізація роману Вільяма Пітера Блетті вийшла в 1973 році і породила кілька фільмів-продовжень про містичні практики і борців зі злими духами. Тому з сюжетом ви заочно знайомі – дівчинка виявляється одержимою дияволом, приїжджають священики і постають перед породженням пекла. Все так, та ось тільки режисер Вільям Фрідкін, здається, показав настільки реалістичне втілення диявола, що мимоволі забуваєш про те, що дивишся кіно.
У 1986 році в Англії «Той, що виганяє диявола» був навіть заборонений для публікації на відеокасетах зважаючи на його підвищену психологічну небезпеку для самотніх домашніх переглядів. Також картина отримала похмуре реноме як, м’яко кажучи, шкідлива для знімальної групи. Під час зйомок і незабаром після них померло дев’ять осіб, включаючи дідуся актриси головної ролі Лінди Блер, а також охоронця і фахівця зі спецефектів. Після зйомок згорів будинок, де знімалася картина. Більш-менш залишилася цілою лише одна кімната. Так, все вірно – це кімната, де за сюжетом фільму спала одержима дівчинка.
Добре, що ти не знімаєш це кіно, але рекомендуємо хоча б рік після перегляду не розігрувати напад диявольського перевтілення, тому що фільм дійсно страшний.
Мертва тиша/Dead Silence (2007)
Трилер про пригоди ляльки відмінно підійде для пар. Особливо якщо хтось із вас вже дарував м’які іграшки один одному. Картина змусить вас подивитися на ці бездушні іграшки з іншого боку. Або не бездушні?
Тут не буде розчленування «Пили» або слешеровського трешу, але хіба лише це може налякати? А як щодо зловісних ляльок і містичної історії про помсту вбитої натовпом жінки? Тим більше подібні інгредієнти тримають в напрузі постійно, а не тільки в піки, коли хтось різко звідкись вискакує.
Загалом, відмінна казка для затишного вечора жаху і романтики.
Закляття/The Conjuring (2013)
Австралієць Джеймс Ван є ідейним творцем вище згаданої «Мертвої тиші», а також «Пили» і «Астралу», в цілому приклавши руку до 12 фільмів цих двох культових серій жахів. Відчуваєте? У повітрі витає знак якості фільмів жахів. Тому «Закляття» цікаво подивитися, хоча б щоб оцінити різнобічний талант режисера жахів.
Як ви вже зрозуміли, Ван не любитель коротких історій. Тому і «Закляття» він розвинув на кілька фільмів. Крім основних двох частин (на 2019-й запланований вихід третьої) у фільму ще є 3 спін-оффа-два про ляльку Аннабель і ще один «Прокляття черниці».
У «Заклятті» ж режисерові вдалося нікого «не вбивати», але налякати глядача так, що безсонна ніч після перегляду гарантована. Це гарний фільм жахів, який по-новому розкриває сенс слова «напруга». Якщо в першій половині картини долоньки будуть потіти від того, що відбувається на екрані, а серце буде вилітати з грудей, то вже з середини фільму такі відчуття стануть перманентними, і вже спокійний стан стане чимось незвичайним.
Репортаж/REC (2007)
Ну і куди без «відьмоізблерівської» класики фільмів жахів – випадково знайденої плівки? Але щоб зайвий раз не переглядати «Монстро», «Щоденники мерців» або «Паранормальне явище», ми пропонуємо зацінити творіння іспанського кінематографа 2007 року.
Фільм цікавий обмеженістю локацій. Ну як локацій. Однією точкою – будинком. Телерепортер з оператором знімають репортаж про нічну зміну пожежної бригади Барселони. Вони прибувають за викликом до будинку, де виявляють двох поліцейських і близько десятка мешканців, наляканих криками, що лунають з замкненої кімнати. Поліцейські зламують двері і виявляють там напіводягнену літню жінку в крові, яка поводиться неадекватно. Жінка кидається на поліцейського і кусає його за шию.
Пораненого переносять на перший поверх, де товпляться мешканці, а через кілька хвилин туди ж падає з сходового прольоту пожежний, також зі слідами укусу. Обидва поранених у важкому стані, проте винести їх з дому і вийти звідти самі герої вже не можуть: будинок повністю блокований прибулими поліцейськими, які оголошують, що через небезпеку зараження всі жителі повинні залишатися всередині і очікувати прибуття санітарного Інспектора.
Думаємо, як розгортаються події далі, тобі вже зрозуміло. Відмінний фільм, щоб звернути увагу на дивний кашель коханої/-ого.
Спліт/Split (2017)
Дивно красивий і захоплюючий трилер М. Найта Шамьяллана є продовженням серії «Невразливий». Звичайно, він програє іншим картинам зі списку по «жаханню і залякуванню», але бере антуражем, новизною ідеї і чарівною грою Джеймса Макевоя. «Спліт» вийшов красивим, супергеройським, цікавим хоррором з трилерною зав’язкою. А після перегляду можна обміркувати план, щоб бути готовими до викрадення.
Полонянки/Prisoners (2013)
Цей фільм ми вирішили поставити поряд з «Спліт», тому що любимо Джилленхола приблизно так само, як Макевоя він також не змусить вас скрикувати від страху, але затягне заплутаністю в свою нору напруги і плутанини. Сюжет буде дивувати, і, що дійсно важливо, ти не зможеш передбачити, що буде далі.
Тут немає страшних персонажів, розчленування або різких появ відьом. Є тільки реальні люди, які потрапили в страшну ситуацію, а їх близькість з глядачем (адже це звичайні люди, такі ж як ми) лякає більше вампірів. Ти з завмиранням будеш спостерігати за метаннями батька, який намагається знайти доньку, а тим часом безліч другорядних сюжетних ліній будуть вплітатися в головну, дивуючи кульмінацією.
Криваві жнива/Haute tension (2003)
Авторам картини вдалося зіграти в «цікаве кіно» на вже давно експропрійованому полі «молодіжних фільмів жахів». Стрічка починається, як черговий слешер про молоду кампанію, яку будуть потихеньку вбивати, – така собі мільярдна версія «Техаської різанини бензопилою». Як тільки ти ловиш себе на думці, що можеш передбачити всі події до фіналу, кіно змінюється. Ну не в прямому сенсі, немає ніяких титрів, тривають ті ж «Криваві жнива». Тільки події починають розвиватися по-іншому.
Коли всі можливі жертви протягом перших п’ятнадцяти хвилин мертві, «техаська різня» обривається і починається інший фільм — про те, як жертва (так, штамп, так, це слабенька дівчина) бере у руки сокиру. Але як тільки їй вдається знайти в собі сили і переламати хід фільму, опинившись над вбивцею з занесеною сокирою, цей фільм теж закінчується і починається третій – про роздвоєння особистості, психопатологію та інші недоступні для розуміння речі.
Таким чином можна за один раз подивитися три фільми, а решту часу витратити на кохану людину.
Тихе місце/A Quiet Place (2018)
Пам’ятаєш той момент, коли у фільмі жахів настає момент тиші з максимальним саспенсом, коли зараз вискочить щось таке, що можна й богу душу віддати від страху? Так от, «Тихе місце» – це той момент, розтягнутий на цілий фільм. І при його перегляді ти побачиш, в якому світі з шорохів ми живемо, так що можна і фільм спокійно подивитися.
Героїня Емілі Блант з сім’єю – єдині люди, що вижили в місті. Всіх інших вже з’їв невідомий монстр, який реагує на звук. Як результат, герої фільму живуть максимально беззвучно. І до цього фільму ти не помічаєш, як це складно.
Режисери жахів намагаються максимально точно показати моменти знущань і каліцтв героїв, щоб ми відчули те ж саме, а творцям «Тихого місця» можна трохи «піддати» героям травм, щоб у глядача заболіли ті ж органи. Навіть якщо їх немає в тілі через статеві відмінності. Тому це гарне кіно, якщо вам здається, що ви в парі стали менше спілкуватися, – після перегляду ви обидва будете максимально уникати тиші.
Інші/The Others (2001)
Якщо ти сумніваєшся в своїх творчих здібностях і думаєш, що не відрізняєшся від інших, то швидше вмикай «Інших». Адже тут режисер не показує нічого жахливого, але підводить до цього, здавалося б, простим сценарієм і чудовою красою кадру. І ось ти вже сам/-а додумуєш, чому фіранка тільки що закрилася сама, що за силуети під ковдрою, і накручуєш себе питаннями «Що ж зараз буде?».
Наш мозок – дивовижний генератор несподіваних думок. Точніше, кращий генератор. Адже люди бояться не темряви, а того, що там може бути. А раз ми нічого не бачимо в темряві, то боїмося того, що можемо самі собі придумати. Так і з цією картиною.
Недомовленість і відчуття жаху – їх буквально можна відчути в повітрі. І це страшніше навіть танців Пеннівайза. Також невимовно чуттєва гра Ніколь Кідман змушує переживати жах матері, яка не знає, як уберегти своїх дітей від привидів. Навіть якщо ти молодий хлопець, все одно всередині тебе вирує цей жах і пошуки порятунку.
Дещо/The Thing (1982)
Як перенести на себе страх і жах відрізаної від світу експедиції в Антарктиці, яка стикається з інопланетним злом, що вселяється в живих істот і перетворює їх тіла в агресивні грудки вивернутої навиворіт плоті? Джону Карпентеру вдалося зняти фільм, який змушує тремтіти від страху і міряти, щоб ніколи не зустріти подібне у своєму житті. Тому фільм і став культовим у колах любителів жахів.
Жахаюча мелодія, сюжетні повороти, відносини людей між собою, страх і перманентна паніка, невідворотність і фатальність — все змушує постійно перебувати в напрузі весь фільм.
Мовчання ягнят/The Silence of the Lambs (1991)
Звичайно, була велика спокуса створити список найстрашніших фільмів з визнаної класики, за типом «Психо», «Лабіринту Фавна» або «Сяйва». Але ми відразу вирішили обійтися хоча б цього разу без цих культових хоррорів. Але відмовити старому другу Хопкінсу ми не в силах.
Як і не в силах втихомирити свій страх при п’ятому перегляді цього трилера. Ну неможливо спокійно дивитися на очі Ганнібала Лектера. До речі, а ви знали, що в «Ганнібалі» 2001 року Мейсона Верджера (того самого понівеченого і прикутого до ліжка мільйонера) зіграв Гері Олдмен?
Тремтіння землі/Tremors (1990)
Ну і наостанок, щось типу «уважити стариків». Один з перших жахів, які ми дивилися по телевізору поряд з «Кошмарами на вулиці в’язів».
Цей трилер початку 90-х, можливо, не вразить неповторною акторською грою, неймовірним сюжетом чи красою. Це звичайний фільм жахів тієї епохи, але є в ньому щось привабливе. Може, це ті самі грабоїди, молодий Кевін Бейкон або прикольне назва – але ця картина займає окреме від інших жахів місце.
Ну і заодно згадайте з коханою ще якісь смішні історії з дитинства і дізнаєтеся один одного краще. Раптом ваш коханий чоловік канібал… *посмішка Лектера*
