Спецпроєкти

Чому у грецьких статуй маленькі пеніси


Раніше для любителів живопису ми робили тест для перевірки своїх знань у цьому виді мистецтва. Не могли обійти своєю увагою і скульптуру. І вирішили почати з азів, щоб краще розуміти, чим прекрасний світ скульптурних шедеврів.

Для початку ми вирішили дізнатися, чому у грецьких статуй такі маленькі пеніси.

Але вони немаленькі. Приємно, якщо ви зараз переведете погляд вище, щоб дізнатися ім’я автора цих рядків і проаналізувати, чи варто довіряти таким тезисам. Однак, якщо ви бачили чоловічі пеніси, то можете погодитись, що у грецьких статуй ці прилади (є передчуття, що у тексті буде багато синонімів та замінників цьому чоловічому органу) вони більш-менш нормальні.

Не варто забувати, що герої скульптур зображені у спокійному стані, ніхто з них не збуджений, тому і логічно, що член не ерегований. А у спокійному стані бездіяльності більшість піструнів будуть виглядати приблизно так само. Якщо ж ви експерт із солідних причандалів, то можете вважати, що натурникам було просто дуже холодно. Із такою установкою питань, подібних до того, яке винесене у заголовок, буде менше.

На цьому можна було б лікбез і закінчувати. Але ми б хотіли ще розглянути саму причину, яка спонукає людей задаватися такими питаннями. Позаяк мало хто б клікнув на матеріал «Чому яблука такі маленькі» чи «Чому вугілля недостатньо біле», адже зрозуміло, що такі заголовки певною мірою оксюмороністичні. То звідки у нас насмішки та мистецький інтерес до маленьких прутнів античних статуй?

Скоріш за все, справа у різниці сприйняття свого тіла і нав’язаного мас-культурою. Оскільки сьогодні візуальними синонімами до сексуальності та краси нав’язані: накачане тіло, великі груди, великі губи, видатні стегна, розпусний погляд. Це суперечить уявленням еллінами античних часів про сексуальність і взагалі красу.

Як зазначав найуславленіший представник старогрецької комедії Арістофан, сексуальний добродій тих часів мав безволосі груди, засмаглу шкіру, широкі плечі, міцні сідниці, маленький язик і такий же пеніс. Погодьтесь, дещо відрізняється від образу сексуальних чоловіків сьогодення. На щастя, Арістофан – один з небагатьох старогрецьких авторів, чиї твори дійшли до нас не лише у фрагментах. Тому ви і самі можете переконатися у прихильності греків до невеликих членів у комедії Арістофана «Хмари».

Але чому греки вважали маленький пеніс більш привабливим? Вся справа у витонченості тогочасної культури. Суспільна думка тих часів запевняє, що невеликий прилад – ознака стриманності та раціональності, непересічного розуму, які вважалися чи не найголовнішими прикметами гарного пана. Герой міг багато займатись сексом, але подібну характеристику жодним чином не пов’язувала із розмірами органу. Також свою роль зіграла погоня скульпторів за балансом та гармонією. Вважалось, що великий прутень заважав би цим поняттям, був би недоречним. Безмежний перець не корелював і з холоднокровністю та логікою в уявленнях греків. Мовляв, мозок чоловіка з великою махіною зайнятий хтивими думками, а не високими роздумами. Тому власник стержня солідних розмірів міг частіше використовувати саме його, а не свій мозок, як того вимагало тогочасне суспільство. На це, зокрема, звертала увагу мистецтвознавець Елен Оредссон, яка веде блог «Як говорити про історію мистецтва».

Однією із головних причин була усталена відраза до великих ерегованих членів. Здоровенний ерегований накінечник був ознакою комічних, гротескних, негативних персонажів, п’яниць та хтивих (тому неідеальних) чоловіків. А малий навпаки – ознаменовував високий інтелект, виваженість, елітарність та сексуальність. Так що, не варто бути культурологом, щоб за піструном зрозуміти, хто зображений на скульптурі – бог, герой, спортсмен чи п’яниця, міфічний напівкозел, просто хтось тупуватий.

На щастя, не було відповідності у крихітності пеніса та відважності його володаря, але один з головних героїв тогочасної міфології Давид, що переміг Голіафа, має достатньо невеликий прилад, навіть відносно своїх сучасників. У 2005-ому флорентійські лікарі озвучили жартівливу гіпотезу, що це зумовлено страхом перед величезним Голіафом. А від страху чоловічий орган має властивість зменшуватися у розмірах, як і від холоду.

Цікаво спостерігати, як суспільне уявлення про ідеальний член змінилось за декілька тисяч років. Адже сьогодні маленький пеніс «перейняв» властивості свого «більшого брата» – тепер він, а не його сородич-гігант виглядає смішно та гротескно.

Автори комедій наділяють комічніх персонажів саме крихітними пенісами на противагу своїм античним пращурам.

В обох суспільствах уявлення про ідеальний пеніс не пов’язані із реальністю чи естетикою. Немає ж безапеляційних доказів про відповідність розміру члена силі сексуального задоволення. Так само немає доказів, що володар маленького статевого органу є більш логічним чи раціональнішим за інших. Мистецтвознавці переконані, що це знаємо ми, про це знали і греки. Ендрю Лір, який викладав мистецтво у Гарварді, Колумбійському та Нью-Йоркському університетах запевняє, що грецькі чоловіки досить часто оголялися і могли самі переконатися, що не завжди у найрозумніших та найповажніших добродіїв маленькі піструни. «Так як і у не кожного п’яниці величезний агрегат», – доповнює Лір.

Суспільні уявлення за тисячі років змінилися кардинально, але, за великим рахунком, людство замінило одну ідею, яка далека від реальності, на іншу із такою ж саме віддаленості від реального стану справ.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь