5 неочікуваних секс-законів у розвинених державах
Коли ми чуємо слово «секс», останнє, про що ми думаємо – це про секс на законодавчому рівні. Таке взагалі існує? Виявляється, що так. Цікаві секс-закони, які дотепер успішно діяли у відомих своєю турботою про права і свободи громадян країнах, насправді здатні здивувати.
Толерантність толерантністю, а безпеку ніхто не скасовував
Америка вже давно заробила імідж казкової країни на світовій арені, де можливо все, враховуючи офіційні одностатеві шлюби з 2015 року. Однак, у цій державі є одна сфера, де права людини порушуються «у цілях охорони здоров’я населення». Йдеться про донорство крові, куди хлопців, які «грають за іншу команду», Адміністрація з контролю за продуктами та ліками США (FDA) не підпускала на гарматний постріл.
А якщо конкретніше, то з 1983 року, чоловікам, які у своїй анкеті повідомляли про факт будь-яких статевих контактів, у тому числі захищених, з іншими чоловіками, так само як і жінкам, які перебували у відносинах з бісексуальними чоловіками, бути донорами крові категорично було заборонено. Довічно. Це вважалося спробою запобігти діагнозу «ВІЛ». Враховуючи підвищений ризик передачі цього захворювання серед гомосексуалістів, а також складність його діагностики на ранніх етапах після зараження, навіть в умовах стабільно високого «попиту» на донорську кров, американські лікарі довгий час залишалися непохитними щодо цієї заборони.
Щоправда, потрібно зробити уточнення, що на лесбійок ця заборона не поширювалася. Таким чином – нібито ніякої гомофобії та дискримінації, а суто медичні міркування. Втім, з цим активно не погодилися члени Американського союзу громадянських свобод та активісти ЛГБТ, які вважають, що існування обмежень на здачу крові, мотивованих сексуальною орієнтацією донора, є формою дискримінації. Їм, зрештою, вдалося домогтися внесення змін у правила донорства крові, згідно з якими тепер гомосексуали можуть стати донорами, якщо у них не було сексуальних контактів з чоловіками протягом 12 місяців.
А у цей час у штаті Юта
А ось ще одна американська цікавинка. У штаті Юта вирішили скасувати покарання за секс поза шлюбом лише у березні 2019, адже з 1973 року позашлюбний секс у Юті був офіційно нелегальним, і тих, кого визнавали винними, чекав тюремний термін до півроку або штраф до 1 тисячі доларів. Місцева влада вирішила скасувати даний закон, але цей документ дуже не сподобався деяким республіканцям – членам Державної палати.
До речі, про республіканців. Деякі з них виступають з дуже «прогресивними», як на наш погляд, ініціативами. Наприклад, у Штаті Делавер, Рада міста Вілмінгтон визнала наявність особистості гамет, бо «кожна яйцеклітина-людина і кожен сперматозоїд-людина повинні бути рівні в очах уряду», адже усі випадки, коли не стається запліднення… вважаються злочином проти ненароджених дітей. Схожих висновків дійшли й у Штаті Джорджія. Республіканка Ясмін Ніл запропонувала максимально заборонити застосування вазектомії, тому що таким чином «тисячам дітей відмовлено у праві на народження». У Штаті Огайо закон, внесений сенатором Ніною Тернер, може зобов’язати чоловіків до проходження психологічних тестів, щоб отримати рецепт на засіб від імпотенції. Оригінальні республіканські веселощі.
Генофонд перш за все!
Максимально толерантним законодавством тішить світ й освічена ліберальна Європа. Але ж завжди знайдеться якесь «але»… На відміну від попереднього прикладу, у даному випадку мова йтиме не про те, чого робити не можна, а про те, що робити потрібно і в обов’язковому порядку.
Наприклад, аж до жовтня 2016 року будь-який дорослий громадянин Франції після виконання певного ряду формальностей міг добровільно і вільно пройти терапію для зміни статі, але з однією умовою. Для того, щоб отримати заповітні нові документики, в яких замість «Ч» значилося б «Ж», або навпаки, потрібно було, по-перше, офіційно визнати себе психічно хворою людиною з усіма нерадісними наслідками, а, по-друге, пройти невелику хірургічну процедуру в ім’я майбутнього національного генофонду.
Саме так, офіційно змінити стать можна було тільки з довідкою про те, що пацієнт пройшов хірургічну стерилізацію з повним видаленням всіх репродуктивних органів. У деяких державах у складі ЄС подібні закони, до речі, чинні й сьогодні. І треба зазначити, що, і у цьому випадку, в основі не садистські нахили лікарів, а турбота про здоров’я самого громадянина невизначеної статевої приналежності. Принаймні, так визнають на законодавчому рівні. І все ж таки, правозахисники Франції, вважаючи цей закон дискримінаційним, запекло боролися за його скасування й у жовтні 2016 року відсвяткували свою перемогу. У країні був прийнятий закон, що дозволяє транссексуалам юридично змінити свою стать без проходження стерилізації. Перемога! Крім того, за новим законом, неповнолітні громадяни можуть також змінювати стать після досягнення шістнадцятирічного віку і після того, як пройшли процедуру визнання особи повністю дієздатною.
Боже, благослови Королеву!
У ліберальній Англії тільки у 2017 році вирішили помилувати майже п’ятдесят тисяч чоловіків, обвинувачених у гомосексуалізмі. Між іншим, багатьох з них було реабілітовано посмертно. Благородне рішення було ухвалено після повного виправдання математика і криптографа Алана Тюрінга, відомого тим, що саме завдяки йому під час Другої світової війни були розшифровані повідомлення нацистів, закодовані фашистською шифрувальною машиною «Енігма» («Гра в імітацію», пам’ятаєте?).
Після війни, у 1952 році, він був засуджений за гомосексуальність і мав пройти хімічну терапію жіночими гормонами або, простіше кажучи, хімічну кастрацію. Це лікування виявилося для нього «смертельним». Видатний вчений та математик Алан Тюрінг наклав на себе руки у 1954 році. З 2009 року розпочалася кампанія за його повну реабілітацію, і у 2013 році Королева Єлизавета ІІ помилувала вченого, майже через 60 років після його смерті.
Схід – справа тонка
Америка – добре, Європа – зрозуміло, Схід – цікавіше. На Сході найгарячішою темою є подружня зрада, адже зрада – це завжди боляче і неприємно, але у більшості країн, наслідки, як правило, обмежуються зверненням у РАГС з документами на розлучення. Але є у світі держави, де до питань подружньої вірності, до недавнього часу, підходили куди серйозніше.
Тож, зараз ми урочисто вітаємо всіх зрадників і зрадниць Південної Кореї. З 2015 року влада Кореї нарешті дійшла висновку, що за подружню зраду до в’язниці все-таки можна не саджати. Стаття за цей аморальний злочин існувала у місцевому Кримінальному Кодексі ще з 1953 року і передбачала покарання до 2 років в’язниці. Тільки за останні 30-35 років її існування понад 50 тисяч жінок і чоловіків були притягнуті до відповідальності за свій маленький адюльтер. З 2008 року за зраду у країні було засуджено понад 5,5 тисяч осіб. Однією з найгучніших справ за цією статтею стала справа відомої в Південній Кореї акторки Ок Со-рі. Її засудили умовно на вісім місяців. Жінка даремно намагалася оскаржити це рішення, заявляючи, що позов до неї подали з помсти.
Влада Китаю розглядає можливість скасування кримінального покарання для повій та їхніх клієнтів. Закон про застосування кримінального покарання і перевиховання діє у Китаї з 1990. Згідно з цим законом, для користувачів секс-послуг передбачається: позбавлення волі на строк від 6 місяців до 2 років, виправні роботи у «трудових таборах», проходження медоглядів та курсу із перевиховання. Такі от східні тонкощі.
