Cпецпроекти

Чи робить музика нас розумнішими


З давніх давен музика є невід’ємною частиною життя землян. Вона нас розважає, відволікає та допомагає пережити певні події. Дехто вважає, що вона навіть допомагає працювати – раніше ми приводили результати дослідження за темою «Як фонова музика впливає на нашу продуктивність».

Та чи дає музика більш суттєві переваги тим, хто її слухає? Прослуховування Бетховена зробить нас розумнішими? Чи діти, які ходять до музичної школи мають більший IQ, ніж їхні однолітки?

Сама ідея перейшла від порожніх балачок до більш-менш суттєвих обговорень після дослідження 1993-го року, яке показло, що просторові здібності магістрантів Каліфорнійського університету зросли після прослуховування Моцарта в порівнянні з тими, які слухали у тиші. Тоді результати дуже жваво обговорювались, адже ефект був помітний та беззаперечний. Та невже просте прослуховування Моцарта зробить вас розумніше?

Канадський композитор і професор психології в університеті Торонто Міссісога Гленн Шелленберг проводив дослідження до подібних з магістрантами у 1993-ому році. Наприклад, при перевірці британських дітей 10-11 років він відзначив вплив Франца Шуберта та гурту Blur.  Але він вважає, що посилення розумових здібностей пов’язане не лише зі слухом, а й з іншими відчуттями. Так, на його думку, подібне «інтелектуальне підсилення» людина може отримати від шматочку шоколаду чи запаху квітів.

Шелленберг переконаний, що на розширення когнітивних здібностей впливає збудженість, яка бадьорить організм. Саме бадьорий стан організму сприяє більш вдалому вирішенню інтелектуальних тестів, запевняють спеціалісти. Також задля вдалого вирішення задач, бадьорість має поєднуватися з гарним настроєм. Це, на думку Шелленберга, і відбувалось під час когнітивного тесту з каліфорнійськими аспірантами у 1993-ому році.

Також дослідження показують, що ви не досягнете ефекту «супер-мозку», якщо слухатимете сумну музику. Це не пригнічує ваших інтелектуальних можливостей, але на приріст розумових ресурсів сподіватися важко. Втім, вчені допускають похибку під час подібних прослуховувань, адже поняття сумної музики змінюється в залежності від країни, її культурних традицій та етнокоду. Дослідники лише вказують, що орієнтуючись на власні приклади вони виводять зв’язок темпу і настрою – швидка музика, зазвичай, весела, а повільна – сумна.

Але не варто бідкатись у тому разі, якщо ви не фанат Моцарта чи Бізе (не солодощів). Когнітивні психологи зазначають, що позитивний ефект від прослуховування музики провокує не сам акомпанемент, а саме наші нейронні зв’язки. Тому, твердження, що певна музика підвищує розумові здібності не зовсім вірне. Допоможе вирішенню не визначена пісня, а трек, який вам подобається. Отже, якщо ви фанатієте від Cannibal Corpse, відчуваєте екстаз під час прослуховування і прилив енергії – то і дез-метал допоможе покращити роботу мозку.

Раніше ми писали про вплив фонової музики на продуктивність. Вчені виявили, що фонова музика значно погіршує здатність людей виконувати завдання для виконання яких піддослідним варто було залучати власну креативність. З цим твердженням погоджуються і дослідники «розширення» когнітивних можливостей від прослуховування музики. Зменшення продуктивності вони пов’язують з когнітивними обмеженнями нашого мозку – ми не можемо робити декілька справ одночасно. Тому, якщо музика несе забагато інформації в одиниці часу, то вона займе нашу «робочу пам’ять».

Також, під час дослідження, вчені виявили, що музика може не лише розширювати можливості мозку, а й змінювати, концентруючи на чомусь одному. Втім, таку особливість нашого мозку можуть використовувати ті, хто «замовляє музику». Так, якщо у винному магазині буде лунати типова французька акордеонна музика, то клієнти з більшою імовірністю замовлять вино саме з цієї країни. А класична жива музика у ресторані провокує мозок на більш шикарне замовлення, оскільки підсвідомо подібні мотиви корелюються з багатством і розкішшю.

А якщо ж ви самі вмієте грати на певному музичному інструменті, то з великою долею імовірності, інтелектуальні задачі вам будуть даватися легше. Вчені досліджували й це питання і дішли до висновку, що навчені музичній грамоті піддослідні краще справляються з тестами на пам’ять, на інтелект та просторові навики, аніж ті, хто ніколи не вчився у музичних школах. Але науковці роблять важливу примітку – вони не впевненні у прямому зв’язку між заняттями музики та покращенням інтелекту. Тобто, необов’язково, що уроки гри на гітарі не зроблять вас розумнішими. «Схоже на те, що більш розумні люди з більшою ймовірністю підуть на уроки музики, а потім краще справляться з тестами», – заявляють психологи.

Також дослідники з університету Торонто Міссісога проводили експеримент з впливом уроків музики на IQ дітей. Вони зібрали 3 групи школярів 6-7 років, які йшли до першого класу школи. Визначили IQ кожного і розділили дітей на 3 групи – одні вчились музиці, інші театральному мистецтву, а треті – не мали таких додаткових уроків. А перед походом до другого класу вчені знову зробили IQ-тест цим школярам. Результати дослідження показали, що «музична група» стала краще в таких тестах приблизно на 20% за інших сверстників. І це з урахуванням того, що діти в основному мало займались музикою вдома. Психологи обумовлюють це безкоштовністю уроків. Діти ходили до найдорожчої музичної консерваторії Торонто, але батьки за це нічого не платили. І діти мало займались музикою вдома, приблизно по хвилин 10-15 на тиждень.

«Якщо ви платите за уроки музики, а ваша дитина тренується 10 чи 15 хвилин в тиждень, ймовірно, ви перестанете винаймати викладача», – резюмує Гленн Шелленберг.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ Чому у грецьких статуй маленькі пеніси
ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ Як фонова музика впливає на продуктивність

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: