Не плутати з чайлдфрі: хто такі антинаталісти і чому вони закликають не народжувати
У 1950 році на землі було близько 2,6 мільярда людей. Зараз майже втричі більше. І людей лише більшатиме: за прогнозами ООН, до 2050 року нас стане 8,5 мільярдів, а до 2100-го – 9,7 мільярда.
Таке зростання кількості людей пов’язано із покращенням якості життя загалом і медицини зокрема. Зараз дожити до фертильного віку значно легше, ніж 70 років тому. Крім того, кращими стали показники фертильності як для чоловіків, так і для жінок.
Незважаючи на передбачення дослідників на майбутнє, є ті, які вірять у зникнення людства. Вони впевнені, що рівень народжуваності катастрофічно знижується, протестують проти контрацепції й абортів, висловлюють підтримку багатодітним родинам і закликають скоріше заводити дітлахів. А ще зазвичай різко висловлюються на адресу ЛГБТ, вважаючи гомосексуальні стосунки однією з основних причин скорочення кількості населення.
Іншої думки чайлдфрі – люди, які свідомо відмовилися від народження дітей. Чайлдфрі стають з різних причин, серед яких може бути й перенаселеність планети: майже 10 мільярдів менше ніж через 90 років – це дійсно чимало.
«Вільні від дітей» можуть спокійно ставитися до чужих нащадків і не закликати нікого відмовлятися від народження. Рух чайлдфі вже довгий час залишається на слуху та асоціюється з єдиною категорією тих, хто не хоче народжувати. Проте існує ще одна, менш відома ідеологія – антинаталізм. Її прибічники також відмовляються від розмноження, проте з іншою метою – зникнення людства як виду.
Як і де зародився антинаталізм
Давньогрецький філософ Демокрит висловлював такі думки щодо народження дітей:
«Народжувати дітей небезпечно: успіх насичений клопотами та турботою, невдача не перевершена будь-яким іншим болем. Я думаю, що не слід мати дітей; бо в наявності дітей я бачу багато великих небезпек, багато болю, мало переваг».
«Чоловіки вважають, що за своєю природою та стародавньою конституцією потрібно мати дітей. Коли вони народжуються, батьки страждають і бояться за них. Така природа всіх живих істот».
Демокрит жив приблизно в 460–370 роках до нової ери і, скоріше за все, був не першим, хто висловлював думку про марність людського існування. Антинаталізм далеко не нове поняття, проте зараз воно набирає популярності. Усе більше людей стурбовані перенаселеністю планети, проблемами екології, які теж є наслідками людської діяльності, та концепцією згоди: на думку антинаталістів, великою проблемою є те, що дитина не може дати згоду на своє народження.
Деякі антинаталісти проти розмноження людей із психічними розладами: адепти руху вважають, що психічно нездорові батьки не можуть нормально виховувати дітей. Крім того, збільшується ризик успадкування хвороби і, відповідно, спричинених цим страждань.
Прихильники антинаталізму виступають проти того, щоб люди народжували в зонах воєнних конфліктів. Антинаталісти впевнені, що це безвідповідальні та зовсім неусвідомлені дії з боку батьків. До народження дітей у небагатих родинах противники розмноження ставляться загалом спокійніше, проте, звісно, теж не розділяють таку позицію.
Є випадки, коли дорослі люди звинувачували батьків у своїй появі на світ. 27-річний житель Індії Рафаель Самуель планував подати позов проти своїх батьків. Він стверджував, що в нього не питали згоди на його народження. Парадокс у тому, що в Самуеля з батьками чудові стосунки і до позову вони ставляться з гумором. Мати хлопця наголошує, що з боку сина було щонайменше дивно подавати позов, бо і вона, і її чоловік за фахом юристи.
«Змушена висловити захват безрозсудністю свого сина, який збирається подати на нас до суду, знаючи, що ми юристи. Якщо Рафаелю вдасться надати раціональне пояснення того, як же ми могли отримати його згоду на прихід у цей світ ще до його народження, я визнаю свою помилку», – сказала мати Рафаеля.
Варто зазначити, що антинаталізм – це не ненависть до дітей. Адепти руху прагнуть, щоб людство перестало розмножуватися і тим самим породжувати страждання та проблеми. Антинаталісти вважають, що в людському існуванні немає великого сенсу, а заводити дітей – чистої води егоїзм. Найпалкіші прихильники антинаталізму роблять стерилізацію чи вазектомію, щоб точно не помножувати страждання і наблизити кінець людства.
Чи становлять антинаталісти загрозу для інших
Незважаючи на риторику, яка багатьом здається агресивною, антинаталісти не збираються нікого вбивати чи насильно змушувати відмовлятися від дітонародження. Немає жодної інформації про насильство чи злочини, скоєні на ґрунті антинаталізму (на відміну від руху інцелів, наприклад). Проте заклики не народжувати дітей можуть лякати непідготовлених людей, які вперше потрапили на антинаталістські сайти.
Існують агресивні антинаталісти. Вони прямо заявляють, що люди не мають народжувати нащадків, бо цим помножують страждання і спричиняють безліч проблем для екології й планети загалом. Деякі антинаталісти обзивають вагітних жінок та їхніх партнерів, прямо висловлюючи свою огиду до людей, які вирішили народити дітей. Тому упереджене ставлення до антинаталізму з боку традиційних родин цілком виправдане.
Більшість адептів руху все ж таки виступають за те, щоб усі люди добровільно відмовилися від батьківства. Для цього антинаталісти поширюють інформацію про перенаселеність планети й екологічні проблеми, а також влаштовують дискусії про доцільність народження дітей. Щоправда, передбачити висновок дискусій занадто легко.