Cпецпроекти

Як деякі люди сплять менше 6 годин без шкоди для здоров‘я? Інструкція та дослідження


Як говорив Френк Андервуд, герой Кевіна Спейсі у серіалі «Картковий будинок», сон, як і смерть, кладе на спину навіть найвпливовішу людину. Винахідник Томас Едісон щодо сну був ще жорсткішим і заявив: «Сон — це злочинне гаяння часу, успадковане нами з печерних часів». Сучасний темп життя настільки швидкий, що роль сну не слід недооцінювати.

Мабуть, кожен чув про робочі подвиги винахідника Ілона Маска, який працює по 120 годин на тиждень, не витрачаючи багато часу на сон. Втім, на думку вчених, безболісно повторити таке може лише 1% людей, у них розвинений синдром короткого сну. Такі люди говорять, що можуть спати менше 6 годин і чудово почуватися. Дональд Трамп також вихвалявся, що має короткий сон.

Генетичні особливості людей, яким вистчає небагато сну, досліджували у медичній школі Каліфорнійського університету. За їхніми оцінками, 12% американців сплять менше 6 годин і чудово почуваються. Але стан цих людей записаний з їхніх же слів, тому до такої великої цифри у вчених величезні питання. І питання цілком закономірні, оскільки їхні колеги з Пенсильванського університету ще 15 років тому проводили експеримент, змушуючи людей спати різну кількість часу. 48 людей поділили на 4 групи: одні спали рекомендовані 8 годин, другі – 6 годин, треті – 4 години, а четверта група не спала 2 доби.

Під час експерименту кожні 2 години (окрім часу сну) вчені перевіряли мозкову активність піддослідних когнітивними тестами та замірами швидкості реакції. Зрозуміло, що група 8-годинного сну справлялася з тестами найкраще. Ті, хто спав по 4 години, з кожним днем показували все гірші результати, а ось група 6-годинного сну – такі ж, як і 8-годинного. Вражає, правда? Виявляється, можна спати на 2 години менше поширеної норми і залишатися таким же продуктивним. У підсумку, якщо щодня спати не по 8, а по 6 годин, то за рік ви зекономите 30 діб, тобто цілий місяць! Тобто можна мати 13 місяців у році замість 12-ти, як у любителів поспати.

Однак не все так чудово і просто, як здалося на перший погляд. Головний висновок експерименту полягає у деталях та уточненнях. Повністю вердикт вчених щодо групи 6-годинного сну звучить так: ті, хто спав по 6 годин, зберігали розумові здібності на високому рівні приблизно до десятого дня експерименту, а протягом останніх кількох днів виконували тестові завдання так само погано, як люди, позбавлені сну взагалі. Ось така проста арифметика: якщо ви постійно недосипаєте, то з часом ваша ефективність впаде до рівня працівника, який не зімкнув очей протягом 2 діб.

Також лякає і самоусвідомлення групи, яка спала по 6 годин. Наприклад, на питання вчених, чи вони почувються сонними, піддослідні відповідали, що ні. Тому власне визначення самопочуття не завжди допомагає. Ба, більше, вчені Чиказького університету підтвердили, що люди переоцінюють тривалість власного сну.

Саме тому, дослідники з Каліфорнійського університету на чолі з вченим Ін Хуей Фу запевняють, що люди, які природньо можуть спати дуже мало без шкоди для здоров’я — «майже єдинороги»: такі ж рідкісні. Тому якщо вам здається, що ви можете спати по 6 годин, є імовірність, що ви просто не має часу на відпочинок, а унікальні особливості тут ні до чого.

Фу, яка понад 10 років досліджує генетичні особливості людей, яким вистачає короткого сну, впевнена, що секрет полягає у «ефективності» сну таких піддослідних. За невеликий проміжок часу їхній організм може відновитись так само, як і будь-який інший протягом 8 годин сну. Таким суперлюдям не треба відсипатися на вихідних, щоб «наздогнати» інших: вони можуть спати менше 6 годин і почуватися бадьорими без кофеїну чи подібних речовин. Їм навіть не страшні хвороби, які розвиваються у звичайних людей від нестачі сну.

Слова Фу підтверджує дослідження 2001-го року, яке показує, що у таких людей фаза глибокого сну у відсотковому співвідношенні значно довша, ніж у інших. Хоча у циклічності самих фаз ніяких відмінностей немає. Цим і пояснюється така дивна природа швидкого сну: поки ми «витрачаємо» час на проміжні стадії, ці надлюди «впадають у сплячку» і відпочивають ефективніше.

Втім, варто зауважити, що сни ми запам’ятовуємо саме зі стадій швидкого сну. Чи пам’ятають хоч якісь власні сни ті, хто «спадають у сплячку», – відкрите питання. Тому що, за словами Фу, мозок мишей, які мають схожу мутацію, під час сну працює не так активно у фазі швидкого сну, яку ще 1953-го вчені пов’язали зі сновидіннями.

«Водночас щодо відхилень у плані сновидінь, то жодних захворювань тіла чи мозку ми не зафіксували» — заспокоює безсонну еліту Їн Хуей Фу. За її словами, такі суперздібності піддослідні помічають ще у дитинстві. Як вона і підозрювала, справа у генетичній спадковості. У 2009-му її група вчених навіть виявила окремий ген, який швидше за все дозволяє людині спати менше. Це дослідження цілком виправдано вважають історичним відкриттям у галузі людської неврології.

Ген, який група вчених назвала hDEC2-P385R, допомагає контролювати рівень орексину — гормону, який відповідає за бадьорість. У дослідженні, проведеному в 2014 році, інша група дослідників з Центру прикладної геноміки при дитячій лікарні Філадельфії виявила, що наявність мутації DEC2 покращувала результати розумових завдань, коли піддослідні спали однакову кількість годин. Деякі вчені назвали DEC2 «геном Маргарет Тетчер» на честь британської прем’єр-міністерки, яка спала по 4 години і стала авторкою вже крилатої фрази «сон для слабаків».

У 2019-му, через 9 років після свого історичного відкриття група Фу визначила ще одну мутацію, яка впливає на клітини мозку і змушує їх почуватися бадьорими. Дослідниця впевнена, що у майбутньому генетика може допомогти й іншим людям спати менше. Однак вчена з пересторогою запевняє, що ми лише на порозі відкриттів і це питання треба ще багато досліджувати. Наприклад, вчена наполягає, що на основі відомої інформації дослідники не знайшли зв’язку між «сонною мутацією» та креативністю. Тому нерозумно говорити, що люди, які потребують менше сну, більш креативні чи вигадливі і що така здібність – прерогатива геніїв.

Чого дослідники не можуть заперечувати, так це схильності безсонної еліти до гіпоманії — психічного розладу, що характеризується стійким м’яким підйомом настрою, підвищеною енергією та активністю (енергійністю), і, як правило, виявляєтья у відчутті добробуту (благополуччя) і фізичній та психічній продуктивності.

Їн Хуей Фу просить звичайних людей не перейматись через надздібності інших, хоча це і несправедливо, що дехто може спати значно менше. Вона рекомендує вирахувати для себе ідеальний час сну і заспокоює, що для деяких людей ця цифра може бути більше усталених 8 годин. У 2015-му році працівники американського Національного фонду сну вкотре наголосили на тому, що 7-9 годин сну – норма, причому у підлітків і дітей ця цифра може бути більшою. Підкріплюють свої висновки вчені дослідженням, яке показує зв’язок сну менше 7 годин з підвищеним ризиком серцево-судинних хвороб чи хвороби Альцгеймера. Сон добре регулює артеріальний тиск, чим зменшує ймовірність інсульту чи серцевого нападу. А ще недосип провокує блокування гормонів, які пригнічують голод, а це може спричинити ожиріння.

Тому вчені радять лягати в один і той самий час, обмежити використання ґаджетів хоча б за півгодини до сну, не вживати алкоголь перед сном та додати фізичної активності вдень.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: