Як отримувати задоволення від болю: усе, що ви хотіли, але боялися дізнатися про БДСМ
Багатьох одразу лякає ця абревіатура, а в уяві спливають жінки в латексних костюмах, які то придушують, то лупцюють, то зв’язують. Насправді ж багато хто не уявляє, що таке БДСМ і навіть як це розшифровується. Розберемося?
БДСМ – це форма сексуальних ігор, психосексуальна модель поведінки, ґрунтована на обміні владою між партнерами, обов’язковими принципами якої є безпека та добровільність.
В основі абревіатури лежать різні види сексуального домінування й підкорення.
BD, або Bondage & Discipline (бондаж і дисципліна) передбачає зв’язування, обмеження рухів, рольові ігри, підпорядкування, приниження, покарання.
DS – Domination & Submission (домінація та підкорення) Трохи жорсткіша форма, що передбачає домінування й підпорядкування, але в неігровій формі. За попередньою домовленістю партнерів виникає нерівноправність: хтось домінує, а хтось підкорюється.
SM – Sadism & Masochism (садизм і мазохізм) Це практики садомазохізму, за яких партнери отримують задоволення від того, що завдають або відчувають фізичний біль.
Історія виникнення
Перші згадки про секс-домінування зустрічаються в історичних документах давньої Спарти. У Стародавній Греції практикували побиття хлопчиків – як із сексуальним, так і з релігійним підтекстом. На фресках зображених Помпеїв часто демонстрували жінку, яка домінує над чоловіком, інші малюнки ілюструють побиття жінок і чоловіків, зв’язування і навіть підвішування.
У «книзі кохання» Камасутрі зустрічаються тексти садомазохістського змісту: зокрема, там розповідається про найрозповсюдженіші місця для ударів, як-от плечі, голова, груди, спина, сідниці. Згадки про БДСМ як про форму прелюдії з’явилися в європейській літературі ще у XIV столітті, а бурхливого розвитку ця практика набула у XVIII столітті. У романі англійця Джона Клеланда «Фанні Хіл. Мемуари жінки для втіх» є сцена еротичного побиття, а згадки про публічні будинки, що спеціалізувалися на порці, зустрічаються з 1769 року.
Трошки пізніше на світ з’явилися твори маркіза де Сада, завдяки якому і виник термін «садизм». Його романи були ґрунтовані майже винятково на садистських проявах, тоді як інший відомий письменник, Леопольд фон Захер-Мазох, «зрівняв рахунок», заговоривши про мазохізм. Головний герой його роману «Венера в хутрі» бажав, щоб його кохана поводилася з ним як із рабом.
Сучасний БДСМ дуже відрізняється від того, про що писали Сад і Захер-Мазох. У їхніх поглядах садизм і мазохізм були формами прояву неігрової жорстокості, тоді як у наш час неписані секс-закони говорять про повну інформованість партнерів, безпеку й добровільність. До речі, у США БДСМ був виключений у 1994 році з «Посібника з діагностики і статистики психічних розладів», як і гомосексуальність.
Бондаж, шибарі, порка
До БДСМ найчастіше штовхає жага різноманітності та… реальне життя, у якому доводиться підкорюватися проти своєї волі й грати не за своїми правилами. Західні дослідники стверджують (в Україні такої статистики немає), що четверта частина населення землі охоче взяла б участь у ситуації «раба/рабині та господар/хазяйка». Які ж іще лайт-формати БДСМ практикують найчастіше?
Бондаж
Бондаж – це своєрідна «неволя». Полягає в тому, що партнер-домінант («верхній») позбавляє іншого («нижнього») фізичної рухливості та свободи дій, отримуючи від цього задоволення. Найчастіше під бондажем мають на увазі зв’язування, але також застосовуються наручники, використовуються колодки та інші предмети. Однією з форм бондажу є трамплінг – коли «верхній» обмежує «нижнього» просто за допомогою власної ваги. Щоб ігрища не переростали в насилля і не мали небажаних наслідків, партнери заздалегідь домовляються про умовний сигнал, який означатиме, що треба зупинитися. Він іще називається «стоп-слово».
Шибарі
Шибарі, або сібарі, – це предок бондажу, японське мистецтво зв’язування. Відрізняється складністю і вигадливістю візерунків. Основний акцент робиться на естетиці. Це доволі складна форма, яку практикують далеко не всі, проте результат шибарі – майстерно обв’язане тіло – стає витвором мистецтва. У багатьох країнах навіть проходять фестивалі шибарі.
Порка, або флагелляція
Власне, усе зрозуміло з назви: проявляється як «прочуханка», випорювання партнера. Застосовуються спеціальні засоби для флагелляцій, від найпростіших – батіг, флоггер (батіг з кількома хвостами) – до жорстких, як-от паддл (дерев’яна пластина), стек (коротка тонка тростина), різки.
Пет-плей
Різновид рольової гри, у якій або обидва партнери переодягаються в костюми тварин, або тільки «нижній», який найчастіше грає роль собаки. Певно, грінпісівцям такий вид задоволення не до вподоби.
Фут-фетишизм
Швиденько пригадуємо Квентіна Тарантіно та його улюбленицю Уму Турман із 42-м розміром ноги. Так, фут-фетишизм – це пристрасне захоплення ступнями. Нічого кримінального і навіть жорстокого, просто шалена любов до ніг або взуття.
«Золотий дощ»
Ті, хто не знають значення цього терміну, часто виглядають смішно, уявляючи, що це щось красиве, можливо, метафан золотого кольору… Але ж ні, це такий вид БДСМ, коли верхній партнер випускає сечу на іншого, а задоволення отримують обидва.
«Люди не приходять до БДСМ, як і до будь-чого іншого, просто так. На все є причина. Одна з них – втеча від реальності і можливість приміряти іншу рольову модель. Наприклад, у реальному житті чоловік (чи жінка) постійно приймає рішення, несе відповідальність, керує ситуацією і людьми. А в розслабленому стані їм хочеться спробувати себе в ролі того, ким керують. Хтось іде в театр або на акторські курси, щоб «змінити роль», а хтось робить це в інтимній атмосфері за допомогою БДСМ. І навпаки, хто в реальності завжди виконує функції підпорядкування, наприклад є жертвою на роботі, той в інтимні моменти проявляє несвідоме бажання побути тим, хто знущається з інших.
Захоплення БДСМ-практиками можна пояснити нашою загнаністю і відсутністю свободи в реальності. Ми весь час комусь повинні, запрягаємо себе, щоб заробити/довести/досягти, чекаємо, як наші дії оцінить соціум. Це ситуація повного неуспіху, а в БДСМ, симулюючи ситуацію вимушеності, ти отримуєш насправді повну свободу дій. Можна назвати ще сотні причин, але це головне, що штовхає людей на подібні експерименти.
Чи нормально це? Цілком, якщо це тільки частина сексуального життя. Адже «гормон щастя» (хоча це не зовсім гормон, а схожа речовина), який виробляється у нас в організмі під час чогось радісного, також виробляється, і коли ми страждаємо, – для мозку немає різниці. Тож це своєрідний спосіб відчути себе щасливим і задоволеним. Також це нормально в тому сенсі, що БДСМ має на увазі дотримання правил, в учасників є відповідальність і відсутній осуд. А ось коли люди «залипають» на БДСМ, їх перестає задовольняти «звичайний» секс з ніжністю і любов’ю, це вже варіант патології і неврозу», – пояснює психолог, кандидат психологічних наук Віра Романова.
Що ж, більшість підвидів БДСМ є не чимось страшним, а лише способом урізноманітнити сексуальне життя. Це не соромно, це абсолютно нормально і прийнятно. Головне – не забути стоп-слово.
