Арт у в’язниці суворого режиму і жорстка політика. Усе, що потрібно знати про художника JR
JR – це один з найвідоміших вуличних художників і фотографів у світі. Він створює масштабні артпроєкти як в Берліні, Парижі, Лондоні, так і в зоні конфліктів або на кордоні Мексики і США. Головні герої його робіт — це завжди звичайні люди. Минулого року журнал «Time» включив JR у список 100 найвпливовіших людей планети, зазначивши, що «його мистецтво змінює наше сприйняття самих себе». Його документальний фільм «Обличчя, села», знятий спільно з режисеркою Аньєс Варда, отримав на Каннському кінофестивалі приз «Золоте око» як найкращий документальний фільм і номінувався на «Оскар».
На відміну від Banksy, JR ніколи не підписує свої роботи. Він також не відкриває свого справжнього імені як і британський художник, а ще завжди ходить в темних сонцезахисних окулярах, як це колись робив Годар, французький кінорежисер.
У жовтні 2019 року JR створив унікальну художню інсталяцію в стінах Каліфорнійської виправної колонії суворого режиму в Техачапі на півдні Каліфорнії. Він сфотографував увʼязнених, поговорив з ними та записав їхні історії. Інсталяція складається з 338 паперових елементів. Це колаж з портретів 48 нинішніх і колишніх ув’язнених. Усі знімки він поєднав у масштабній роботі, яку розмістив на території установи. До роботи він залучив не тільки увʼязнених, а і їхні сімʼї, працівників вʼязниці та жертв злочинів.
Отримавши фото, усі разом вони взяли участь у наклеюванні полотна. Остаточний монтажний знімок був зроблений з пташиного польоту безпілотником.
Ідею для проєкту запропонував його друг: він подзвонив художнику і сказав, що йому можуть надати доступ у в’язницю. Той погодився, йому було цікаво дізнатися про процес реабілітації ув’язнених. Проте він не одразу дізнався, що в’язниця суворого режиму, і багато хто з ув’язнених потрапив сюди у віці від 13 до 21 року, і зараз відбувають довічне ув’язнення.
«Більшість із них нікого не вбили, вони там згідно із законом про “три удари” (Three strikes laws). Я викрадаю ваш телефон, я викрадаю вашу машину, ще один злочин, і я отримую пожиттєво», — розповів JR. — Тепер вони змінили цей закон, але ті хлопці все ще там».
«Я розповів увʼязненим про свій проєкт і дав зрозуміти, що я не хочу знати, що вони зробили. Їх судили і засудили до терміну, а я не їхній суддя. Однак кілька хлопців відмовилися від участи — вони відчули, що їхня присутність стурбує їхні сімʼї або сімʼї їхніх жертв», — написав JR. — Мені дозволили користуватися телефоном, і я ділився процесом роботи в соцмережах. Я отримував безліч реакцій — від сімей вʼязнів, від жертв, від критиків, від шокованих татуюванням свастики на обличчі людей та інших. <...> На короткий час створився певний звʼязок між зовнішнім світом і вʼязницею».
За словами JR, те, що сталося там, коли ці люди, їхні охоронці та деякі жертви працювали разом над інсталяцією було відкриттям для усіх причетних. «Ми хотіли поділитися цим процесом і прийняттям складності людських вчинків і почуттів, яких ми стали свідками. Ці чоловіки були визнані винними, коли вони були молодими, деяких втягували в банди, і вони робили важкі помилки, тому вони розплатилися або розплачується за них зараз. Вони кажуть, що змінилися й готові стати активними громадянами, дати сенс своєму життю».
Врешті-решт цим муралом художник змушує нас замислитися над тим, чи може людина змінитися? Та перш ніж відповісти «так» чи «ні», поставте собі запитання: чи я змінююся, чи було таке, що помилився, вибачився і змінився, а якщо я це зробив, то чому б вони не змогли?
«Після того як ми закінчили роботу, нам потрібно було ще кілька тижнів для створення платформи з їхніми історіями. Ми знаємо, що це дуже делікатна тема, і хотіли дати можливість послухати історії надій і спокут, зізнань, які зазвичай ніхто не чує», — написав JR. Результат спілкування з ув’язненими можна послухати, скачавши безкоштовний додаток JR Mural (iOS і Android).
