Cпецпроекти

5 причин, чому Київ має стати світовою столицею дизайну | Оля Шевченко, Vintage Web Production


Оля Шевченко, креативна директорка Vintage Web Production, розмірковує про те, як Київ може стати столицею світового дизайну. І чому в українців є більше шансів цього досягнути, ніж у німців або американців. 

                                                                                                      ***

З кожним роком Україна набирає більших обертів. Ще 3-4 роки тому ми не бачили такої кількости крутих брендів, стартапів та проєктів. Ринок креативу був, але не такий гучний, яким є зараз. Сьогодні ж ми спостерігаємо цілком іншу ситуацію.

Наприклад, історія з міжнародними конкурсами та фестивалями. У 2017 році першого бронзового «Каннського Лева» в Україні отримали Ukraine Crisis Media Center за проєкт, присвячений 75-річчю трагедії в Бабиному Яру. У 2018 році Banda отримала бронзового лева за проєкт Євробачення. А цьогоріч ще одного лева привіз Віктор Шкурба з ISD Group за проєкт AI Versus. Це кілька з визначних нагород, якими можна  справді пишатися.

А що казати тоді про менш масштабні конкурси? Сьогодні українці отримують міжнародні нагороди пачками. Лише ми за 13 років роботи отримали 90 нагород за свої проєкти. І це говорить лише про одне — українці вміють робити якісні та цікаві проєкти. І ми вміємо отримувати за них нагороди.

Українці не тільки отримують нагороди, але й стають членами журі в міжнародних конкурсах. Цьогоріч на конкурсі Awwwards українці посідають рекордне 7 місце за кількістю журі за весь час. 11 експертів оцінюють роботи студій зі всього світу, випереджаючи Іспанію (10 представників) та Японію (9 представників).

Добре, все це справляє хороше враження: нагороди, проєкти, журі. Але чому ж тоді саме в нас є непогані шанси стати повноцінною столицею дизайну? Тут є декілька факторів.

1. Історична перевага

Ми маємо великий енергетичний потенціал і, як ніхто інший, вміємо працювати. Ті ж європейці працюють вільніше та не мають такого запалу. Якщо в Європі нормою є спочатку вивчитися, отримати диплом, а то й два, то ми вже після школи шукаємо способи відкрити свою справу. Як результат — у 20-23 роки ми вже працюємо по 15 годин на день і можемо навіть мати власний бізнес.

На моїй пам’яті є декілька прикладів, коли 16-17 річні розпочинали працювати над своїм бізнесом або вже працювали в топових компаніях України. Це говорить лише про одне: у нас підприємницький склад розуму й цього так просто не забереш.

Так історично склалося, що ми завжди шукали нестандартні виходи із ситуацій. І якщо нас щось не влаштовує, то ми беремо і робимо це кращим.

2. Креатив у продукті

Це одночасно і горе, і радість. Так вийшло, що багато цікавих українських продуктових компаній стають нереально популярними у світі. Наприклад, PetCube зі своєю любов’ю до домашніх тварин. Чи MacPaw, додатки яких встановлені ледь не на кожному макбуці. Або ж найбільша платіжна система PayPal (яка досі не працює в Україні). Все це — творіння українських розробників та дизайнерів, які колись вирішили зробити щось круте.

На жаль, всі перераховані вище компанії й ще тисячі інших не ведуть справи в Україні, бо наша влада банально не вміє працювати та розвивати такі проєкти. Звісно, річ не завжди у владі. Деколи новий продукт може бути просто нецікавий для наших людей або занадто дорогий, або занадто складний, або занадто простий. І таких «або» безліч.

Але ми бачимо величезний потенціал людей, їхніх винаходів і проєктів. Ми бачимо, що спроможні створювати те, чим буде користуватися пів світу. Чи те, що буде подобатися тисячам чи мільйонам сердець.

Ми також маємо багато компаній, які були створені всередині країни й стали не менш крутими. Тут можна згадати, як швидко за останні роки стали популярними сервіси Uklon, LUN або Rozetka. Ці компанії відповідально ставляться до дизайну, за їх прогресом цікаво спостерігати. І якщо раніше їх можна було порахувати на пальцях, то сьогодні, перелічуючи всі, можна навіть когось пропустити.

3. Ми трохи ліниві та зарозумілі

Є й інший фактор, який нам трохи заважає збирати всі вершки міжнародної величі: нам трохи «впадло». Як тільки ми відчули, що ми хоч трохи стали зірками, то ми відразу розслабляємося та тягнемося за своєю короною. Хоча разова перемога ще не означає, що це вже стало закономірністю й ти досягнув статусу профі в чомусь.

Також заважає і наша зарозумілість. З одного боку, ми недостатньо віримо в себе. Нам важко визнати свої навички й ми постійно недостатньо задоволені собою. З іншого боку, ми дуже ревниво ставимося до перемог інших та принижуємо їхні досягнення. Розумію, логіку знайти тут складно, але такі випадки трапляються дуже часто.

І щоб побороти ці погані звички ми повинні змиритися з тим, що є хтось кращий за нас, прийняти самих себе й зрозуміти, що нам є куди рухатися. Як тільки ми усвідомимо, що тільки об’єднавшись зможемо створити щось справді круте та неперевершене, саме тоді ми й станемо світовою столицею дизайну.

Тому ми винайшли формат дизайн-батлів 2 Hours Design Battle. Адже дизайнерам потрібно постійно бути в процесі розвитку, а батл щоразу дає новий досвід. Перша участь для новачків – це завжди шок, адже після батлу вони розуміють, на якому рівні зараз перебувають і потім вирішують – робити з цим рівнем щось чи ні. Чим більше дизайнери практикуються, тим менше для них двогодинний батл відчувається як стрес і вони намагаються показувати свої сильні креативні сторони.

Формат настільки сподобався дизайнерам, що після десяти локальних батлів в Україні ми влаштовуємо Битву Міст. Там ми зберемо переможців усіх батлів та визначимо, хто ж стане The Best Design Fighter 2019. Чекаємо всіх 14 грудня у Fedoriv Hub.

4. Навчання прогресує

Подивіться на український ринок дизайн-освіти: ви знайдете велику кількість шкіл, платформ та онлайн-курсів. Навчання основ дизайну розвивається, прогресує й стає доступнішим. Наприклад, школа Projector планує невдовзі стати повноцінним вищим навчальним закладом. Кілька років тому про таке можна було тільки мріяти.

І що ще цікавіше — навчання ведуть топи індустрії: креативні директори, CEO компаній, дизайнери, копірайтери та всі, хто працює у своїй професії щодня та готовий ділитися реальними робочими кейсами. Навчання вже вийшло за межі нудних підручників, його видозмінюють експерти, які приносять нові знання та інсайти, отримані в повсякденній роботі. Ніяких теоретиків, тільки практики.

5. У нас є всі можливості

Хоч яким би не було наше радянське минуле, воно навчило нас та наших батьків одному — потрібно постійно вчитися і здобувати нові знання. Звісно, ми не маємо такої насиченої історії дизайну сьогодні, але ми вчимося на найкращих закордонних практиках. Ми не маємо потрібної кількости ресурсів або клієнтів, які готові до неординарного креативу. Наше суспільство поки не готове до високотехнологічних продуктів, як VR та AR.


Але ми маємо дві головні речі, які нам допомагають на нашому шляху, — бачення, яким креатив має бути, й нескінченну мотивацію робити круті проєкти. За моїми прогнозами ми можемо стати світовою столицею дизайну вже через 5 років або навіть раніше.

Що можна робити вже зараз? Усе просто: припиніть думати, що скрізь панує зрада й кожен хоче вас кинути. Так буде доти, поки ви так думаєте. Як тільки ви почнете ставитися до клієнтів або компаній, які до вас приходять, з любов’ю, то всередині вас все зміниться. Починайте із себе сьогодні, й завтра світ стане кращим.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ Pantone назвав головний колір 2020 року

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: