Чорнобиль – не вирок: фактчекінг мітів про екологію із засновниками проєкту Loot
Не хотілося б вас засмучувати, але Україна посіла дев’яте місце серед країн світу в категорії «Найбільший обсяг сміття на душу населення». Про це повідомляє американське видавництво USA Today, посилаючись на агентство 24/7 Wall Street. У трійку лідерів увійшли Болгарія, США і Канада, яка посіла перше місце (а це 36 тонн на душу населення країни). Можна було б себе тішити тим, що ми не увійшли навіть у ТОП-5, але, на жаль, ми не тільки викидаємо тонни сміття на рік. Ми ще й майже не переробляємо його (переробка відходів в Україні складає трошки більше, ніж 3%).
Два роки тому Україна назбирала майже 500 млн тонн сміття, серед яких майже 90% — це небезпечні відходи. І в категорії небезпеки для навколишнього середовища ми — лідери серед 105 країн світу. Тож тішити себе нічим. Треба діяти. Але спершу з‘ясуймо, як бути справді екопозитивним, а не фантазувати на цю тему. Ми зустрілися із засновниками українського проєкту Loot, щоб поговорити про екобізнес і сортування сміття як фан, та розібрали разом міти, в які ми досі віримо. Loot — екобізнес, що займається збором вторсировини, залученням бізнесів у сортування відходів, організацією екопросвітніх заходів та поширенням знань про екологію в Україні.
Міт: Трагедія, що сталася на ЧАЕС, ніколи не дасть Україні стати екологічною та безпечною, тож всі потуги марні.
Реальність: Будь-які екоініціативи на прилеглих до зони відчуження територіях приносять профіт, а от бездіяльність призводить до погіршення стану навколишнього середовища. Наприклад, у 2019 році у зоні відчуження ввели в експлуатацію новий безпечний конфайнмент над енергоблоком №4 Чорнобильської АЕС. «Саркофаг» вже виконує свої функції: він «замурував» всередині себе і зруйнований реактор, і старий саркофаг. У такий спосіб він вбереже навколишнє середовище від радіоактивних викидів зруйнованого енергоблоку. Саме тому розмови про те, що ніщо і ніколи не дасть нашій країні змогу знову стати екологічною та безпечною, не відповідають дійсності.
Олексій (Loot): Україна однозначно може стати чистішою та екологічнішою, ніж вона є сьогодні. Навряд чи слід від Чорнобилю впливає якось на те сміттєзвалище з тоннами пластику, на якому ми фоткалися сьогодні. Ми повинні стати екологічнішими, адже в іншому випадку просто потонемо в тому смітті, що бачимо сьогодні довкола.
Діма (Loot): Якщо навести синонімічну метафору до цього міту, то виходить так: якщо ми подряпали машину, то після того перестаємо дивитися на те, як паркуємось, і продовжуємо її «травмувати», бо її ніби вже не врятувати, вона вже пошкоджена… Хіба ми робимо так? Я маю на увазі, що так, глобально в нас була проблема, але це не означає, що ми маємо сісти склавши руки, поки стан навколишнього середовища погіршується.
Міт: Сортування сміття — надто мізерний крок, подібні екоініціативи марні в нашій мегазабрудненій країні.
Реальність: Усі великі досягнення — сукупність маленьких, але корисних кроків.
Олексій (Loot): У розвинених країнах високих результатів з переробки відходів досягають завдяки державному регулюванню та оподаткуванню. На жаль, ситуація в Україні зараз набагато гірша. Питання з урегулювання цього питання відкладені «на потім». Але кількість людей, яких непокоїть ця проблема, щороку зростає завдяки екоініціативам, які самостійно (без участи держави) намагаються внести свою лепту в просвітництво населення, збір і переробку вторинної сировини.
Екологічна ситуація в країні близька до катастрофічної. Звалища переповнені, кількість нелегальних полігонів зростає. При цьому створені великі потужності з переробки ТПВ, але вони не задіяні. Уся вторинна сировина з домівок прямує на звалища, тим самим отруюючи території, які були життєздатними. У свою чергу переробники імпортують відсортовану сировину з-за кордону і тим самим виводять валюту з країни.
Сортування сміття лише на перший погляд здається мізерним кроком. Якщо думати в перспективі, ця ініціатива дозволяє за правильною технологією переробляти пластмасу, метал, папір, пластикові пляшки і скло. А отже, токсичні речовини з них не потраплять в грунти чи повітря.
Діма (Loot): Щоб виправити це, наш проєкт Loot планує стати саме тією ініціативою, яка залучить до екожиття максимальну кількість людей за допомогою простих механік. Наша платформа планує залучатити до екоініціатив не тільки фізичних, а й юридичних осіб. Об’єднати їх заради спільної мети.
Ми вже займаємося екопросвітою в соцмережах: в постах на Facebook таInstagram розповідаємо про шкоду пластикових пакетів і менш очевидних і токсичних речей, еко-френдлі-бренди, пишемо гайди з компостування сміття. В майбутньому плануємо, аби люди здавали на наших станціях сміття, мали свої емоційні мотиви це робити. Вони зможуть конкурувати одне з одним, квитки в кіно, зрештою, виграти, за якусь кількість зібраного пластику, отримати ще якісь плюшечки, а бізнеси, будутьмати змогу заробити на цьому й заявити про себе, як про відповідальну компанію. Як нам здається, тільки в такому випадку можна зробити великий потенціальний проєкт, коли є достатня кількість небайдужих, зацікавлених людей, де кожен отримує те, що йому потрібно.
Міт: Шкільних суботників достатньо, щоб діти зробили свій внесок в охорону навколишнього середовища
Реальність: Суботників ніколи не буде достатньо.
Діма (Loot): У жодному разі не достатньо, а тим паче у тій формі, у якій вони наразі існують. Якщо в чомусь ми й бачимо цінність свого досвіду, то це залучення дітей до сортування сміття за допомогою гри, тобто через зрозумілі для них механізми: змагання, діджитал, ачівочки тощо. Ефективність такого підходу підтвердили вражаючі результати нашого івенту #еконіндзя, який ми організували для для нашого партнера маркетплейсу дитячих товарів Ipopo, у Слов’янську. Ключовий меседж— «Діти прибирають за батьками». Учні 5–7 класів з різних шкіл міста Слов’янськ змагалися, хто збере більше пластикового сміття. Між ними аж баталії відбувалися: хто скільки пляшок знайде, хто виграє. Як результат — чистий парк, а діти веселі та задоволені, бо йшли не на каторгу, а були мотивовані за допомогою гри! Вони зібрали 1.5 тонни сміття і були в захваті. З одного боку, чудово і весело провели час, з іншого — зрозуміли, наскільки несвідомо чинять люди, які не можуть банально прибрати за собою.
Крім того, активна співпраця з дітьми допомагає зробити свідомими їхніх батьків. Якщо навчити дитину в дитячому садочку, що сортувати сміття — це правильно, вони вимагатимуть цього від своїх батьків. А кожен з нас намагався б стати більш екосвідомим після зауваження власної дитини. На запитання, як працювати з дітьми, ми можемо відповісти так: грайте та розважайтеся, сортуючи сміття, а не приходьте в дитячий садок у костюмі пляшки!
Міт: Сортування — це бізнес з бездомними!
Реальність: Ми самі робимо так, щоб це було реальністю.
Олексій: На сьогоднішній день ситуація погана. Але бізнеси готові залучатися, все більше офісів хочуть бути зеленими і відповідальними. А це можливість поміняти сам підхід до екобізнесу і зробити його зовсім іншим, де він більше не буде асоціюватися з дрібними пунктами прийому вторинної сировини.
Міт: В Україні не можливо створити ефективний і прибутковий екобізнес, бо це не вигідно
Реальність: Якщо керуватися застарілими технологіями агітації і йти шляхом витрат без отримання прибутку, то й справді нічого зробити не вийде.
Loot: У країні достатньо потужностей для переробки сміття, яку не використовують через недостатню кількість сировини. Завантаження цих підприємств збільшить прибуток країни завдяки податкам і скоротить відтік валюти на закупівлю імпортних відходів. На прикладі країн з вищими показниками у сфері переробки сміття можемо сказати таке: для високих результатів потрібно залучати населення в процес сортування.
Ми віримо, що Україна також може досягти високих показників завдяки свідомости наших громадян. Зараз процеси буксує той факт, що ми викидаємо сміття, не сортуючи його попередньо.
Надихнувшись крутим кейсом #еконіндзя та провівши аналіз ринку, ми виявили, що багато людей хочуть долучитися до екоініціатив, але таких проєктів недостатньо й обізнаність про них населення мінімальна. Так ми вирішили створити Loot — платформу, яка за допомогою сучасних інструментів може дати простий та цікавий механізм залучення охочих до сортування і переробки вторинної сировини. Наше завдання — зробити сортування цікавим і популярним завдяки елементам гейміфікації, діджитал і SMM-складовим. Популяризувати ідею сортування й остаточно розвінчати міти про те, що екології України вже не допомогти.
Якщо здається, що від нас нічого не залежить, то це лише здається. Ми — суперлюди, коли ми ініціативні.Ми можемо зібрати не зібрати порожні ПЕТ зібрати увесь непотрібний папір і відвезти його в пункт прийому макулатури, запостити все і показати тим самим приклад іншим – і світ вже стане кращим. Ми можемо боротися можна і на інформаційному “фронті”, розвінчуючи екологічні міфи своїми інста-постами — і світ стане ще кращим. Ми можемо все!