Cпецпроекти

Крадіжка заради задоволення. Як у людини з’являється клептоманія?


4

Є люди, які отримують задоволення від запаху бензину, свіжої фарби або новенької книжки, інші ж — від скоєння крадіжки. Що тут приємного і як лікарі пояснюють причини клептоманії?

ЕТИМОЛОГІЯ

Термін «клептоманія» походить від грецьких слів «klepto», що в перекладі звучить як «краду», і «mania», тобто «пристрасть», «безумство». Тобто клептоманія —  це  імпульсивне, непереборне бажання що-небудь вкрасти. Як правило, клептомани не крадуть у транспорті телефони із сумок і не полюють за арманьяком Шато де Лобад 1965 року за 1,5 тис. грн./пляшка, а крадуть вони дрібні, дуже конкретні й абсолютно непотрібні їм самим речі. Хтось спеціалізується на крадіжці  продуктів харчування, хтось краде косметику або, наприклад, зубні щітки конкретного кольору. Але, звичайно ж, бувають і винятки. Про них ми поговоримо трохи пізніше.

ПРИЧИНИ

Фізіологічні причини клептоманії й досі  невідомі, але вчені припускають, що клептоманія проявляється в результаті певних змін у головному мозку. При цьому вбачається зв’язок хвороби з порушенням хімічної рівноваги серотоніну — гормону, що відповідає за емоції і настрій людини. Крім цього, клептоманію вважають  адиктивним розладом (addicton — сліпо відданий, той, що потрапив у рабську залежність), тобто особливим типом деструктивної поведінки, що виражається у намаганні сховатися від ворожої реальности через кардинальну зміну свого психоемоційного стану. 

Адже в процесі крадіжки в клептомана виділяється у кров адреналін, і  він відчуває насолоду і хай на короткий час, але забуває про всі негаразди своєї реальности. Клептоманія часто проявляється у людей, які страждають на психічні розлади.

Психіатри вважають, що клептоман отримує від крадіжки «кайф» і живиться їм, як наркоман дозою. Крадіжка в цьому випадку зовсім не вирішує ніякі психологічні проблеми і не збагачує клептомана матеріально.

Ну скажіть, як можна збагатитися, вкравши, наприклад, різнокольорові 68 пензликів для гоління? Крадії-клептомани зазвичай просто влаштовують вдома склад готової, ну тобто краденої продукції. 

Клептоман ніколи не планує свої дії і не розробляє плани пограбування (наприклад, крамниці з тими самими пензликами), його здобиччю стають не гроші, автомобілі й діамантові прикраси,  а дрібнички на полицях магазинів.

У лікарській практиці відомий факт, коли в 90-х роках добропорядний громадянин, інженер із вищою освітою, регулярно раз на місяць крав у відділі чоловічого одягу ГУМу костюми виробництва Німецької Демократичної Республіки. Одягав у примірочній  костюм, зверху на нього свій — і вуаля, йшов собі спокійнісінько на вихід. Вкрав він дванадцять костюмів, і зберігав їх вдома. Цей приклад медики називають показовим.

Для клептомана важливий сам акт крадіжки, який є результатом виснажливої емоційної залежности й чи не єдиним доступним способом звільнитися від дискомфорту і зняти внутрішнє напруження, тобто для хворого на клептоманію важливий сам процес крадіжки, який супроводжується особливим психоемоційним станом.

Як правило, перші прояви клептоманії в дитячому віці провокують проблеми, пов’язані із  статусом і визнанням. Наприклад, дитину постійно критикує вчитель, не визнають і ображають  однокласники, та ще й вдома вона не має підтримки. Напруга від такої соціальної ситуації настільки сильна, що вимагає негайної розрядки, але ж адекватна розрядка неможлива. Перетворитись в одну мить із «цапа відбувайла» у ватажка однолітків і улюбленця вчителів – завдання зворушливе у своїй нездійсненності. А інстинкт самозбереження наполегливо вимагає знайти вихід з глухого кута, і вихід цей знаходиться. Неадекватний. У вигляді нав’язливих  бажань чи то постійно їсти, чи то постійно мити руки або ж у вигляді нестримного бажання щось десь вкрасти. 

ХВОРОБА ЧИ ЗЛОЧИН?

Клептоманія — це патологічна одержимість, жага до скоєння крадіжок. Це імпульсивний напад, який неможливо спланувати, на відміну від продуманих і спрямованих на  отримання матеріальної вигодидій злодіїв, для яких крадіжки — це такий собі спосіб заробітку. Крадіжка ж властива клептоманам, не має на меті  ніяких матеріальних зисків: вкрадене клептоману, як правило, зовсім не потрібно. Але самому пориву красти він не може протистояти. Поведінка клептомана зазвичай супроводжується наростанням напруги і відчуттям гострого задоволення після крадіжки. Вже після цього він може відчувати провину, згорати від сорому і обіцяти собі — більше ніколи! Але під час «полювання» людина, схильна до клептоманії перебуває на такому піку насолоди, що ніколи не дотримується цієї своєї обіцянки  і з часом знову йде «полювати». Тож можна зазначити, що особливою рисоб клептоманії є її циклічність. Клептоман не може протистояти бажанню знову відчути це блаженство. Висновок такий: злодія цікавить кінцевий результат, а клептомана — миттєвий процес.

У Міжнародній класифікації хвороб клептоманія (патологічне злодійство) має свій шифр — F63.2 і  діагностувати її можна за такими критеріями:

  • непереборні імпульси (такі собі  голоси в голові), що періодично вимагають «піди й вкради» навіть абсолютно непотрібні , безглузді, дешеві дрібниці;
  • відчуття напруги, що передує вчиненню  крадіжки;
  • задоволення або полегшення під час  крадіжки, яка, як ми вже з’ясували, не здійснюється заради  наживи, бо частіше за все клептоману є чим розплатитися за речі, які він під час «нападу клептоманії»  вкрав.

То чи може бути людина, яка страждає від клептоманії  притягнутою до кримінальної відповідальности? Ні, бо клептоманія вважається психологічним критерієм неосудності. Людина усвідомлює  протиправний характер поведінки, однак внаслідок ураження вольової сфери неспроможна керувати нею.

Відповідно до ч.2 ст. 19 КК України (осудність): «Не підлягає кримінальній відповідальности особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудности, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльности, недоумства або іншого хворобливого стану психіки (у тому числі клептоманії). До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру».

ТИПОЛОГІЯ

Вирізняють кілька  типів клептоманії.

Виявляється, вона може виникнути внаслідок різних причин:

сексуальної перверсії (тобто відхилення від норми сексуальної поведінки), і  в цьому випадку процес крадіжки збільшує сексуальне збудження;

внаслідок «застрявання» на оральній стадії психосексуального розвитку (пам’ятаєте «чотири стадії розвитку  особистості» татка Фрейда: оральна, анальна, фалічна і генітальна), клептоманія цього типу — це дії «маленької дитини», в яку невротично регресує дорослий. І на цьому рівні він, як і належить маленькі дитині,  не усвідомлює, що робить, а просто, як та сорока, тягне до себе «в гніздечко» все, що виблискує;

внаслідок невротичної потреби привласнити собі речі, які дають силу в боротьбі за самоповагу та любов, і в цьому випадку  несвідома формула, якої дотримуються клептомани: «Я все одно візьму те, що ти мені не даєш».

ДЕ І ЯК ЛІКУЮТЬ?

Так, є клініки, які намагаються лікувати цю «кайфову» хворобу. Наприклад, на Малібу є клініка, в якій всього за двадцять тисяч доларів вас вилікують від неї, але, виходячи з нашої реальности, дешевше (а також корисніше для сімейного бюджету і господарства) обійдеться все ж таки хворіти, ніж лікуватися. Ну, хіба що ви – Вайнона Райдер, і вас зловили, коли ви намагалися поцупити у бутику сумочку за шість тисяч доларів. Тоді (якщо продати ще з десяток сумочок, з яких і вас не зловили) вам таке лікування, напевно, буде по кишені. До речі, сама актриса там і проходила курс лікування і навіть збиралася заснувати реабілітаційний центр для клептоманів.

Достеменно невідомо, скільки коштують розроблені доктором Джоном Грантом з Університету Міннесоти ліки від клептоманії, але важливо, що вони вже є. Доктор Грант стверджує, що винайдений ним препарат «Naltrexon» викликає у хворого відчуття розслаблення і такого задоволення, ніби він уже «вполював» десь щось, і потреба в реальній крадіжці в нього відпадає.

РЕКОРДИ

І наостанок про досягнення у сфері клептоманії. А що? Героїв треба знати в обличчя.

У Книзі рекордів Гіннеса зафіксований рекорд в категорії «Найбільший предмет, який був вкрадений однією людиною», і цим «предметом» став пароплав. Справжнісінький,  вантажопідйомністю понад 11 тонн. Викрадений він був у 1966 році. Канадський клептоман пробрався вночі в бухту, де було пришвартовано судно, перерубав троси і віддрейфував пароплав до заздалегідь підготовленого буксиру. Також офіційно був зафіксований випадок, коли футбольний тренер узяв і вкрав медичну центрифугу, яку використовують для проведення аналізу крові. І навряд чи він сам знає відповідь на запитання «Навіщо, Карл?» До рекордсменів сміливо можна віднести кота-клептомана Моріса, що проживає в Новій Зеландії і спеціалізується на крадіжці жіночої білизни, а також лисицю-клептоманку з Японії, яка стягнула 230 пар взуття.

Такі-от  несповідимі шляхи клептоманії.  А всім, хто дочитав наше маленьке дослідження до кінця, ми щиро бажаємо ходити іншими, більш приємними і далекими від  будь-яких девіацій шляхами. 

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ Тест. Який/-а ти герой/героїня з серіалів?
189

 

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: