Перемоги України на фронті гендерної рівности
Гендерна рівність – це однакова зарплатна ставка для однієї і тої ж посади незалежно від того, якої статі людина її обіймає, відсутність «скляної стелі» та рівні можливості для чоловіків і жінок. У ширшому значенні під гендерною рівністю розуміють відсутність гендерних стереотипів на кшталт «чоловік – добувач, а жінка займається домом і виховує дітей», «хлопці частіше бувають технарями, а серед дівчат зазвичай одні гуманітарії».
В Україні поки що немає абсолютної гендерної рівности, та ми впевнено до цього крокуємо. Наприкінці року ділимося найважливішими перемогами у цій сфері, якими може похвалитися країна у 2019-му.
Визнання домашнього насильства злочином на офіційному рівні
До цього довгий час вважалося, що сімейні проблеми оприлюднювати не варто, бо те, що відбувається за закритими дверима між родичами – це лише їхня справа. Нарешті ми прийшли до моделі, в якій насильник/-ця має нести відповідальність за власні дії, а незахищеним членам родини, які від насильства страждають, допомагатимуть повернутися до нормального життя.
На початку 2019-го президент України підписав закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Закон деталізує види насильства: до них належать не тільки фізичне та сексуальне, а й психологічне та економічне.
Психологічним насильством вважаються словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, контроль у репродуктивній сфері (змушення народжувати дитину або робити аборт) тощо, які спричиняють емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдають шкоди психічному здоров’ю потерпілого/-ї.
До економічного насильства відносять такі дії:
- умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів, документів або можливости користуватися ними,
- залишення без догляду або піклування,
- перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування або реабілітації,
- заборону працювати або примушування до праці,
- заборону навчатися та інші економічні правопорушення.
Раніше за домашнє насильство була передбачена виключно адміністративна відповідальність. А зараз насильнику/-ці загрожує і кримінальна. Серед видів покарань: громадські роботи на термін від 150 до 240 годин, арешт до 6 місяців, обмеження волі до 5 років або позбавлення волі до 2 років.
Звісно, ще не всі нововведення набули чинности і над багатьма працюють. В Україні повинні бути кризові центри та велика кількість мобільних груп з протидії домашнього насильства. А найголовніше – у суспільстві має змінитися ставлення до домашнього насильства: щоб повідомляти про насильство не було «виносом сміття з хати» і «не роби цього, збережи сім’ю».
Успішно проведений Марш рівности
Перший український марш мав відбутися у 2012, та тоді його скасували через загрозу з боку противників ЛГБТІК-руху. Відтоді ще кілька заходів не змогли провести через побоювання можливих сутичок. Та і майже завжди під час проведення траплялися сутички.
Цього року Марш рівности посилено охороняли поліцейські, які стежили, щоб прибічники традиційних цінностей не нападали на учасників маршу. Кількох агресивних осіб було затримано. Загалом це один з найспокійніших Маршів, мабуть, за всі роки його проведення. Ще є до чого прагнути, та однозначно перемога!
Активність Індустріального Гендерного Комітету з Реклами
Сексистська реклама, яка об’єктивує людей (переважно жінок), в Україні починає зникати. Сподіваємося, що протягом найближчих років ми повністю позбавимося від «шедеврів» на кшталт «Я дала твоєму сусідові… кредит» та апелювання до «чоловічого» й «жіночого».
Займається питаннями сексистської реклами Гендерний комітет, до якого можна подати скаргу з приводу таких роликів/білбордів тощо. Представники комітету розглядають заяву та звертаються до рекламодавців напряму.
Якщо сексистська принизлива реклама так і залишається на місці, заяву передають до Міністерства соціальної політики, Держпродспоживслужби, Управління з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівности Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Національної ради з питань телебачення та радіомовлення.
Узаконені фемінітиви
Тепер ніхто не ламатимете голову над статтю людини, яка підписана «Біолог Коваленко А.І», і не приписуватиме жіночі досягнення чоловікам. Цьогоріч у новій редакції українського правопису офіційно затвердили творення фемінітивів. Фемінітиви справді були необхідні: мовцям бракувало слів для позначення всіх професій, посад та роду діяльности, де зараз багато жінок.
У фемінітивів залишається багато противників/-ць, які вважають, що ці слова псують мову та не вписуються в її стандарти. А ми нагадуємо, що мова є живою, вона змінюється з розвитком суспільства, і цих змін не бути просто не могло. До них, як і до всіх нововведень у новій правописній редакції, ми ще звикнемо – це тільки справа часу.
Кампанія HeForShe (Він за неї)
Це міжнародна кампанія, яку заснувал британська акторка Емма Вотсон ще у 2014, а Україна долучилася до неї тільки у 2018. Кампанія має на меті залучення до феміністичного руху хлопців та чоловіків на підтримку дівчат/жінок, які постраждали від проявів гендерної нерівности.
Основні проблеми, з якими бореться HeForShe:
- Менші можливості в жінок щодо отримання освіти, ніж у чоловіків.
- Менші можливості в жінок щодо отримання якісної медичної допомоги, ніж у чоловіків.
- Зневажливе ставлення до жінок, соціальні обмеження та стереотипи щодо них.
- Менші можливості в жінок щодо отримання роботи та менша винагорода за працю, ніж у чоловіків.
- Насильство та агресивне ставлення до жінок.
- Менші можливості в жінок щодо участи в політичному житті країни, ніж у чоловіків.
В Україні деякі з цих проблем, на жаль, справді актуальні. Та долучення до кампанії – один з важливих кроків, які допоможуть з цими проблемами розібратися. У 2019 році рух підтримало 1700 українців/-ок (за інформацією офіційного сайту ініціативи).
Цьогоріч амбасадорами HeForShe в Україні стали ведучий Роман Вінтонів, більш відомий під псевдонімом Майкл Щур, та ведуча Ярослава Кравченко.
Український жіночий конгрес
Протягом 10–11 грудня в Києві проходив третій Український жіночий конгрес, який зібрав 700 учасників і 90 топових спікерів/-ок – провідних політиків, правозахисників/-ць, суспільних діячів/-ок, засновників/-ць проєктів, спрямованих на досягнення рівности, та багатьох інших.
Під час конгресу обговорювали:
- які зараз міжнародні тренди політики рівних можливостей та як ситуація в Україні,
- наскільки на правозахисну сферу впливають гендерні стереотипи,
- як реалізовувати гендерну політику на місцевому рівні та створювати справедливі умови для праці і професійного розвитку,
- чому забезпечення гендерної рівности є запорукою досягнення сталого миру.
Створення гендерної рівности – одна з основних цілей країни на сьогодні. Віримо, що ми житимемо в суспільстві, де всі люди матимуть рівні можливості для реалізації своїх планів та мрій.
Давайте змінювати світ на краще разом.
Ваша редакція bit.ua
