Cпецпроекти

5-годинні пари та черги в бібліотеку. Враження українського студента від навчання в Австрії

Люди
Автор: bit.ua

Багато студентів (та їхніх батьків) замислюються  про навчання за кордоном – бакалавратом, магістратурою, програмами обміну. З одного боку, приваблюють престиж, знання і «там, де нас нема». З іншого – страхи, сумніви, відстань. 

Однак, безумовно, навчання за кордоном – це не тільки освітній, але й культурний та особистісний апгрейд. 

Ми вирішили поспілкуватися з українськими студентами, які навчаються в закордонних вишах, і дізнатися, як це насправді – навчатися в іншій країні: мотивація, вартість, очікування vs. реальність. Які помітили відмінності від нашої системи освіти та що можуть порадити майбутнім вступникам й українським студентам?

Наш перший герой – Влад Кушнір, студент Віденського університету економіки та бізнесу (Wirtschaftsuniversität Wien). Влад здобуває ступінь магістра з маркетингу, попередньо отримавши ступінь бакалавра  з міжнародних економічних відносин в Інституті міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка. Юнак поділився своєю історією вступу, навчання та враженнями від студентського життя в Австрії.

За яким принципом ти обирав університет і країну навчання?

Давно мріяв навчатися саме в цьому університеті. Особливо привернули увагу прикладний характер програми, цікаві предмети, постійна співпраця університету з різними компаніями, інтернаціональне середовище і, звичайно ж, сама Австрія з багатовіковими традиціями, численними музеями та неперевершеною природою.

Чому вирішив поїхати навчатися за кордоном?

Ще протягом семестру за обміном Erasmus+ у Франції я побачив значну відмінність між підходом в українських університетах та за кордоном, особливо що стосується продуманости навчальних курсів (відсутність принципу «для галочки»), практичної спрямованости програм та інтересу студентів до навчання. Під час останнього року на бакалавраті зрозумів, що магістратура за кордоном – чудова можливість для власного розвитку.

Чи були сумніви залишатися в Україні? Які? 

Звичайно ж, були. В Україні і батьки, і друзі, і стиль життя, до якого вже так звик. Із самого початку розумів, що обрав складніший шлях, але ж так цікавіше.

Що було найважчим після переїзду та під час навчання? 

Напевно, зібрати документи/довідки для отримання дозволу на проживання, але, на щастя, в Австрії усе пройшло швидко й легко: протягом першого тижня у Відні подав усі документи у відповідному відділі магістрату, а вже через 3 тижні отримав дозвіл на проживання. Під час навчання потрібен був певний час, щоб звикнути, що одна пара може тривати 5 годин і що в університеті можна проводити 7 днів на тиждень, але мені це дуже подобається.

Що тобі подобається у навчанні за кордоном? Які переваги? 

  • поєднання теоретичного і практичного: під час вивчення кожного предмету чітко розумієш, як ти можеш застосувати це на практиці, час від час пари проводять представники компаній
  • багато групових проєктів: це і навики командної роботи, і таймменеджмент, і чудова нагода ближче познайомитися з одногрупниками
  • доступ до різних ресурсів: онлайн-курси, книги, журнали, лекції
  • відсутність «зайвих» предметів: усі дисципліни стосуються виключно обраного напрямку і доповнюють одна одну
  • цілковита свобода слова: якщо тобі щось не подобається, ти можеш відкрито сказати про це викладачу, до критики прислухаються та одразу ж намагаються вирішити проблему 
  • підхід до викладання предметів: кожен викладач максимально зацікавлений у тому, що викладає, це неабияк мотивує і надихає
  • спілкування з людьми зі всього світу: це, напевно, один із найважливіших аспектів, особливо щодо розширення світогляду
  • академічна доброчесність: так, списувати навіть не намагаються, оскільки це прояв неповаги і до викладачів, і до інших студентів, та й наслідки не дуже приємні (іспит можна буде скласти лише через рік)
  • підхід студентів до навчання: це і черги в бібліотеку в суботу о 8 ранку, і коли потрібно пройти всі 6 поверхів бібліотеки, аби знайти місце для навчання

Чи подобається тобі життя в цій країні? Хочеш там залишитися?

Так, Австрія надзвичайно подобається: багата культура та історія, приємні люди, максимально комфортні умови життя. Недаремно Відень уже вкотре визнають найкращим містом для життя у світі (The Economist, 2019). Поки що рано казати, чи буду тут залишатися: поживемо – побачимо!

Як ти оцінюєш складність навчання (0-10)? Чому? 

Вісім. По-перше, це повністю інший підхід до навчання: прочитати матеріал – це одне, а ось проаналізувати та зробити висновки – зовсім інше.

По-друге, сама навчальна програма. Один із основних блоків – маркетингова аналітика: вчимося аналізувати масиви даних та приймати на їхній основі відповідні рішення, а це не так вже й легко.  

По-третє, необхідність самоорганізації. Це стосується не лише того, що ти сам відповідаєш за свій розклад, реєстрацію на предмети тощо. Йдеться про значний обсяг індивідуальної роботи, для виконання якої потрібно правильно планувати час та забути про прокрастинацію.

Скільки коштує навчання, проживання та життя? Який бюджет поїздки? 

Для громадян з країн ЄС навчання коштує 20 євро за семестр, для всіх інших – 727 євро за семестр. Тобто навчання коштує дешевше, ніж «контракт» у деяких українських вишах. Інші витрати, звичайно ж, вищі, оскільки життя в ЄС – це життя в ЄС. Місячна вартість житла у гуртожитку коливається від 320 євро до майже 800, те ж саме стосується квартири: все залежить від району, кількости співмешканців та уподобань. Семестровий квиток (5 місяців) на всі види громадського транспорту для студентів коштує 75 євро (15 євро на місяць). Що стосується харчування, сказати важко, оскільки це залежить від самої людини, середня вартість обіду у студентській їдальні, наприклад, 5-6 євро. 

Твої кар’єрні перспективи та сподівання 

Планую пов’язати кар’єру з маркетингом. Діджитал та маркетингова аналітика здаються оптимальним варіантом.

Поради українському студенту

По-перше, вирішити під час бакалаврату, чи потрібна магістратура взагалі. Якщо так, то чи вона потрібна одразу, чи краще взяти gap year, щоб зрозуміти, в якому напрямку рухатися далі. Іти на магістратуру лише для диплому – немає сенсу.

По-друге, шукати можливості для навчання за кордоном: стипендії, спеціальні програми тощо.

По-третє, спілкуватися з людьми, які навчались/навчаються за кордоном: від них можна отримати дуже багато корисних порад.

По-четверте, не боятися. Тут повинна була бути яка-небудь цитата про вихід із зони комфорту, але тільки скажу, що кинути собі виклик справді потрібно!

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: