Рішення ООН: кліматичних біженців не можна депортувати
Комітет ООН з прав людини постановив, що держави не повинні депортувати кліматичних біженців, країни яких потерпають від наслідків глобального потепління, що ставить під загрозу життя і благополуччя людей. Це рішення — одне з перших правових важелів захисту цієї категорії біженців.
«Рішення встановлює глобальний прецедент», — сказала в понеділок Кейт Шуетце, наукова співробітниця Amnesty International. — Держава буде порушувати свої зобов’язання з прав людини, якщо поверне когось у країну, де через кліматичну кризу їхньому життю загрожуватиме небезпека».
Так, за конвенцією 1951 року біженець — це особа, яка внаслідок обґрунтованих побоювань стала жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національности, громадянства (підданства), належности до певної соціальної групи або політичних переконань, та перебуває за межами своєї країни чи не може або не хоче користуватися захистом цієї країни. Проте нове рішення ООН може серйозно вплинути на усталену ситуацію.
Постанова ООН пов’язана зі справою Іоана Тейтіоти – фермера з тихоокеанської острівної держави Кірібаті. У 2015 році чоловік зі своєю сім’єю вирушив до Нової Зеландії і подав там заявку на отримання притулку, проте програв прохання у справі, яка могла б зробити його першим у світі кліматичним біженцем. Тейтіота стверджував, що його острівний будинок йде під воду, тим самим стаючи непридатним для життя. Пізніше новозеландський суд відхилив позов Тейтіоти, оскільки кліматичні умови не входять до причин отримати статус біженця.
Кірібаті — країна, яка вже зараз стикається з наслідками глобального потепління. У своєму клопотанні фермер зазначив, що в її столиці Південній Тараві за останні 60 років населення збільшилося в п’ятдесят разів: через підвищення рівня океану сусідні острови опинилися затоплені, що змусило людей переселятися до Тарави. Це призвело до зростання соціальної напруги, насильства, нестачі питної води і складнощів з пошуком роботи. Уже через 10-15 років держава Кірібаті може стати безлюдною через кліматичну кризу.
Комітет ООН з прав людини залишив рішення новозеландського суду без змін, оскільки за 10-15 років зусиллями влади Кірібаті та міжнародної спільноти ситуація на островах може змінитися і місцеве населення буде захищено від підвищення рівня океану або офіційно евакуйовано. Проте в самій постанові є кілька поправок, які підкреслюють, що, депортуючи кліматичних біженців, країни порушують міжнародне законодавство.
Так, рішення комісії відкриє дорогу новим позовам, подібним справі Іоана Тейтіоти. І хоча самому Тейтіоті відмовили, у майбутньому такі справи можуть бути виграні якраз завдяки новому рішенню ООН. Очікується, що в новому десятилітті і наступних декадах десятки мільйонів людей будуть змушені покинути свою країну і стати кліматичними мігрантами через прийдешню кліматичну кризу.
