Cпецпроекти

Варто чи ні? Досвід навчання в Ірландії української студентки


Багато студентів замислюються  про навчання за кордоном. Зараз це вже не далека мрія, а цілком досяжна реальність. До того ж це не тільки освітній, але й культурний та особистісний апгрейд. 

Ми спілкуємося з українськими студентами університетів усього світу, щоб дізнатися про вартість, мотивацію, складнощі й переваги навчання за кордоном. Які відмінності української та зарубіжної системи освіти та що можна порадити українським абітурієнтам і студентам?

Наталя Соловйова закінчила КНУ ім. Тараса Шевченка, отримавши ступінь бакалавра з міжнародного бізнесу, та вступила на магістратуру в дублінський Griffith College на спеціальність Global brand management. Griffith College – найбільший приватний навчальний заклад Ірландії, що налічує близько 7 000 студентів (саме там навчалась ірландська письменниця Сесілія Ахерн). Наталя розповіла про навчання, особистісне становлення та студентське життя у Griffith College.

За яким принципом ти обирала університет і країну навчання?

Після закінчення бакалаврату хотілося спробувати освіту за кордоном. Я звернулася до агенції, яка займається відправкою наших учнів за кордон. Нам дуже розрекламували Дублін і ще декілька навчальних закладів в Ірландії. Напевно, якби я сама займалася процесом вступу, то Ірландію взагалі не розглядала б як варіант. Оскільки я тоді знала тільки про Дублін, то вибір впав на столицю, значної різниці у вартості не було, тому я подумала, що це нетипова для українських студентів країна для навчання. Чому і б не спробувати?

Ще однією з причин вступу до Ірландії була вартість навчання. В агенції мені сказали одну суму, але за написання дисертації ми заплатили десь на три тисячі євро більше. Хоча це виявилося дешевше, ніж якби ми поїхали в Нідерланди або Велику Британію. 

Чому вирішила поїхати навчатися за кордоном?

Мені це завжди було цікаво. Це більш-менш певна незалежність від батьків, новий досвід. Я помітила, що в людей, які навчалися за кордоном, змінюється світогляд, світосприйняття. Тому мені хотілось якогось нового життя, спробувати щось нове і я готувалася до цього ще зі старшої школи, але на бакалаврат вступити не вийшло.

Чи були сумніви залишатися в Україні? Які? 

Було важко залишати свою сім’ю, друзів, хлопця в Україні. Але загалом коли ти приїжджаєш в іншу країну, досі тобі невідому, тебе тут усе захоплює, цікавить, у тебе навіть бракує часу сумувати: ти вчишся, зустрічаєшся з друзями, шукаєш роботу, стажування, подорожуєш, розважаєшся. 

Ще в мене був один страх, що за один рік я не встигну там нормально, як-то кажуть, зачепитись. Але цей страх зараз у мене потрохи зникає. Я планую все ж залишитися тут на рік-два або як піде. Подивимось, як у мене складуться справи з роботою, з пошуком житла. 

Що було найважчим після переїзду та під час навчання? 

Важко було спершу зорієнтуватися що до чого: кампус, заселення, збір документів, дозвіл на проживання, реєстрація на проїзний, картка для сплати податків тощо. Проте зрештою я швидко адаптувалася.

До англійської швидко звикла. Я тут мало спілкуюся з росіянами, з українцями, тому вже звикла до мови, іноді вже українські й російські слова забуваю. 

Спершу я переймалася, що не буду розуміти й половини, про що говоритимуть викладачі, але вони всі розмовляють дуже зрозуміло, в спокійному темпі, хоча до акценту я ще досі звикаю. Також у нас навчаються люди майже зі всіх країн світу: Індії, Малаві, Китаю, тому буває досить проблемно взаємодіяти в групах – деякі студенти не так добре знають англійську та інколи не розуміють, що від них вимагають зробити, не розуміють пояснень або того, що ти їм кажеш.

Я загалом очікувала багато самостійної роботи, і так воно тут і є. Усі ресурси онлайн, навчання йде з першого дня, одногрупники завжди готові допомогти – тут викладачі наполягають на тому, щоб ми допомагали одне одному, бо бали за групову роботу всі отримують однакові. 

Що тобі подобається у навчанні за кордоном, які переваги? 

Мені подобається коледж тим, що тут навчаються люди майже з усіх країн світу, я отримую нові знання про різні культури та мови (вже навіть трохи турецьку вивчила). Вразило те, наскільки легко можна відчувати себе на рівних з людьми, які старші за тебе на 5-9 років. Майже всі мої друзі тут старші за мене, я наймолодша у своїй групі, але ніхто «малечею» мене не вважає, і нам цікаво разом. Я досі дивуюся, коли дізнаюся чийсь вік. На інших спеціальностях навчаються люди, яким близько 50 років. Тут абсолютно ніхто не звертає увагу ні на твій одяг, ні на твій рівень достатку, ніхто не «вимахується» дорогими речами або крутими гаджетами, тут рідко почуєш плітки або глузування позаочі, тому ти точно знаєш, що друзі – це справді друзі.

Щодо навчання, то, на відміну від українського досвіду, тут набагато більше самостійної роботи, потрібно багато часу виділяти на research. Семінарів у нас немає, лише лекції, і протягом лекції ми розглядаємо багато питань, можемо пройти декілька різних тем.  Пара триває три години, тому є більше часу поспілкуватися з викладачем безпосередньо під час пари. Крім того, тут мені стало легше висловлювати думки, бо я вже добре знаюся на предметах, які викладають (спасибі інституту), а ще тому що ніхто не ставиться до тебе з презирством, ніхто тобі не стане доводити, що твоя думка не варта уваги, тебе вислухають, не стануть перебивати, аби донести свою власну думку чи «встигнути заробити бали». Атмосфера зовсім інша – всі дружні, викладачі завжди привітні, готові допомогти, та не вимагають якого особливого ставлення до себе.

Дисциплін більше практичних, як і завдань: вирішити кейс, дати рекомендації компанії, створити контент-план, розробити позиціонування бренду тощо. Серед предметів найцікавішими можу назвати HR-менеджмент, міжнародну стратегію та, власне, маркетинг.

Чи подобається тобі життя в цій країні? Хочеш там залишитися? 

Життя в Ірландії мені дуже подобається. Різниця в часі невелика, клімат прекрасний – тут вічна весна. Мені ж розповідали, що в Ірландії вічно йдуть дощі, але тут дуже часто сонячно. Сніг майже не випадає, кажуть, він взагалі раз на 10 років іде. Тут і гори, і море.   

Дублінці (як і всі ірландці) – то окрема історія. Їм привід для свята не потрібен, вони обожнюють розваги, ходити в бари, вони дружні та відкриті, готові допомогти. Поспішати не люблять, до чого я не звикла (мій темп життя трошки швидший все ж таки), зате потеревенити про все на світі – це святе. З гумором у них теж все добре. 

Планую залишитися тут, тому що бачу класні кар’єрні перспективи для себе, можна легко знайти круту роботу, особливо за моєю спеціальністю. Хотілося б в Google, у Facebook потрапити – подивимося. 

Як ти оцінюєш складність навчання (0–10)? Чому? 

7 балів. Мені не дуже складно навчатися.Оскільки я закінчила програму з міжнародного бізнесу в Києві, мені тут доволі просто дається навчання, порівняно зі студентами, які навчалися раніше на інших спеціальностях.

Варто сказати, що за період навчання я здобула багато нових навичок. Навчилася краще працювати в команді, розставляти пріоритети та не боятися висловлювати свої думки, навіть якщо спершу вони здаються недолугими.

Скільки коштує навчання, проживання та життя? Як минає студентське життя?

Безпосередньо навчання мені обійшлося в 12 тисяч євро. За гуртожиток ми заплатили ще 7 100 євро за рік. Дехто живе в сім’ях, дехто – в студентських апартаментах. У гуртожитку зручніше – він розташований ближче до університету. Поїсти виходить в середньому 15 EUR. До того ж у закладах часто пропонують знижки для студентів, в будь-якому закладі можна недорого і смачно поїсти.

Уже минула третина другого семестру… Студентське життя минає, ні – пролітає!  Усе дуже активно, швидко, купа всього й одразу: спочатку ти адаптуєшся, заселяєшся в гуртожиток, знайомишся з усіма, потім навчання, завдання, тусовки, подорожі, якісь події, зустрічі тощо, щойно встигаєш втягнутися – іспити, канікули й уже другий семестр. Словом, я тут майже не сиджу вдома, постійно маю якісь завдання, справи, усе на світі.

Твої кар’єрні перспективи та сподівання 

Маркетинг і бренд-менеджмент – це те, чим мені справді хотілося б займатися. Я бачу себе в крутій рекламній агенції за створенням креативних рекламних кампаній для люксових брендів на кшталт Chanel чи Dior. Я б хотіла, щоб моя праця в цій сфері була визнана іншими людьми.

Поради українському студентові

  •  Не боятися і поїхати навчатися за кордоном. Магістратура, бакалаврат – немає значення. Це унікальний досвід, ти пізнаєш абсолютно інші реалії, інший менталітет, отримуєш можливості та перспективи, особистісний і професіональний ріст, вчишся самостійности, відповідальности за себе та свої вчинки.
  • Звісно, вчити англійську і бажано ще одну мову. Англійською вже нікого не здивуєш. Тут навіть не так важливо, наскільки високі в тебе бали IELTS, а наскільки ти сам прагнеш розширювати свої горизонти, вивчаючи інші мови, здобуваючи нові корисні навички.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ Навіщо бізнеси замовляють мистецькі проєкти?

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь
 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: