Cпецпроекти

Як коронавірус вплине на українську економіку


Сьогодні у 157 країнах світу є хворі на коронавірус. Уряди запроваджують обмежувальні заходи – від повної зупинки виробництва, як у Чехії, до обмежень пересування для груп ризику, як у Нідерландах. Наскільки це вплине на світову (та українську) економіку, пояснює членкиня управлінської команди Київської школи економіки та  генеральна директорка VoxUkraine Ілона Сологуб.

Очікування на фондових ринках дуже негативні, що може бути наслідком паніки. Однак зрозуміло, що розраховувати на понад 3% зростання, яке прогнозували ще півроку тому, не варто. 

Ухвалюючи «антивірусні» заходи, уряди зважають (або принаймні мають зважати) на такі чинники:

1) спроможність системи охорони здоров’я впоратися зі значною кількістю хворих і забезпечити лікарів та медсестер спецодягом та обладнанням, щоб врятувати тяжкохворих;

2) вплив на економіку карантинних обмежень (зокрема вплив таких обмежень на здатність економіки фінансувати систему охорони здоров’я).

Очевидно, що ці чинники обернено залежні: що краща система охорони здоров’я в країні, то менш жорсткими можуть бути обмежувальні заходи. Також очевидно, що уряди мають пом’якшувати наслідки карантину, які для багатьох людей дорівнюють тимчасовій непрацездатності або навіть втраті роботи. Наприклад, пакет антикризових заходів, які планують запровадити в США, оцінюється в 1 трлн дол або 4,5% ВВП, у Польщі – 47 млрд євро (близько 9% ВВП) – це приблизно як держбюджет України на 2020 рік. 

Україна наразі звільнила ФОПів та самозайнятих від ЄСВ на два місяці, на певний час звільнила людей від штрафів і пені за прострочення податкових, комунальних платежів та платежів за кредитами. Проте якщо карантин триватиме, цього не вистачить. Потрібна буде масштабна підтримка людей, бізнесу (особливо малого) та банків. Питання: де взяти кошти? Продати облігації українського уряду іноземцям, як це було влітку-восени, поки не вийде (у часи криз приватні інвестори тікають з ринків, що розвиваються, до «безпечних гаваней» на кшталт держоблігації США), тому єдиним джерелом залишається Міжнародний валютний фонд, інші уряди і міжнародні організації (як ЄС або Світовий банк). Попередні перемовини про програму з МВФ в обсязі 5,5 млрд дол. уряд вів у грудні 2019 року. Вочевидь, обсяг кредитування потрібно буде збільшувати. 

Зараз програму остаточно не узгоджено через два законопроєкти – про неповернення банків колишнім власникам (так званий «антиколомойський» закон) та про ринок землі. Перший означає, що націоналізований Приватбанк та банки, виведені з ринку від 2015 року, неможливо повернути колишнім власникам (які у більшості випадків відповідальні за банкрутство цих банків). Другий закон запроваджує купівлю-продаж землі в Україні (з певними обмеженнями для іноземців та за кількістю землі, яку можна придбати «в одні руки»).

Обидва закони необхідні для подальшого розвитку України. Перший – для сталого функціонування банківської системи. Другий – для припливу інвестицій у сільське господарство (адже криза невдовзі закінчиться й тоді можна буде очікувати зростання інвестицій).

Дехто просуває в суспільстві думку про привабливість дефолту, мовляв, у бюджеті на обслуговування держборгу закладено 141 млрд грн, тому давайте замість того, щоб платити кредиторам, інвестуємо ці гроші в економіку. Однак справа в тому, що ці кошти є лише на папері, оскільки бюджет – це заплановані доходи й видатки, а не фактичні. Якщо оголосити дефолт, у нас не буде не лише цих 141 млрд, але й взагалі незрозуміло, скільки буде надходжень до бюджету. Зараз Україні потрібна міжнародна підтримка, й дуже нерозумно було б за допомогою дефолту зруйнувати довіру інвесторів і на кілька років закрити можливості її отримання.

Сьогодні довіра Україні вкрай необхідна – можливо, навіть більше, ніж валюта. І не лише довіра інвесторів. Передусім необхідна довіра всередині суспільства, а також між владою та суспільством.

Довіру всередині суспільства ми можемо і вміємо вибудовувати самі, як показали обидва Майдани та волонтерський рух останніх років. Час згадати ці навички й допомогти тим, хто поруч, наприклад, сусідам похилого віку. Підприємцям варто домовлятися зі своїми працівниками, клієнтами та між собою про взаємні поступки. Бо криза закінчиться, а довірчі взаємини залишаться. А після кризи довіру можна буде конвертувати в національну (чи навіть іноземну) валюту.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ Опыт доктора из Китая в борьбе с COVID-19 (ВИДЕО)

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: