Cпецпроекти

Чому мікроби не такі погані, як нам здається і які з них корисні для організму


Чимало людей думає про бактерії і віруси як про нещадних злих мікроскопічних істот, єдина мета яких – зробити нас хворими. Багатьом увійшло у звичку безперервне миття рук і обливання тіла антибіотиками при найменшому кашлі. Ми давно знаємо, що «хороші» імунні клітини розпізнають «поганих» загарбників і захищають організм від них. Ось чому багато ліків спрямовано на знищення мікробних інфекцій. Таке мілітарне розуміння імунітету відображало культуру 20-го століття, в якій домінувало протистояння між «нами» і «ними». То був час, коли виживання почали розглядати як рушійну силу еволюції.

У нашому організмі 30 трильйонів власних клітин і близько 40 трильйонів бактерій. Тобто якщо перерахувати клітини, то кожен із нас – на 43% людина. Решта – мікробіом: бактерії, дріжджі і віруси.

 У людському геномі (це повний набір ДНК організму разом з усіма його генами) 23 000 генів, що складають людський геном, а в генах бактерій нашого кишківника  3,3 мільйона генів. Мікроби допомагають перетравлювати їжу та підтримують імунітет. Вони синтезують вітаміни та рятують від алергій, а найголовніше – захищають від шкідливих мікробів. 

 За останні кілька років вчені виявили, що з усіх бактерій у нашому організмі тих, які зазвичай наносять шкоду, менше. По суті, було знайдено багато бактерій, які переважно корисні. Ці мікроби або принаймні деякі з них заслуговують на ще один шанс у наших очах.

Ми склали список із шести мікробів у нашому тілі, які виконують корисні функції в організмі. Звісно, навіть корисні штами (ізольовані чисті культури) цих бактерій при слабкому імунітеті можуть викликати захворювання. А деякі з них мають вірулентність (ступінь хвороботворности), однак такі типи трапляються рідко.  

Akkermansia muciniphila (бактерія стрункости)

 Ці мікроби зміцнюють слизову оболонку кишківника і тим самим захищають від ожиріння і збільшення ваги, а також від порушень обміну речовин на кшталт резистентности до інсуліну.

Оболонка кишківника – важливий бар’єр, який контролює те, що може проникнути в організм. Кишківник зміцнюється, коли покривається слизом (що добре). Зовнішній шар слизу служить місцем проживання бактерій, а внутрішній шар компактний і позбавлений мікробів.

 Учені припускають, що внутрішній шар слизу діє як фільтр, запобігаючи проникненню мікробів. Також це заважає їм подорожувати кровотоком в такі місця, де вони не повинні бути, наприклад, в легені, де вони можуть викликати інфекцію.

 A. muciniphila харчуються муцинами, які складають шар слизу. У свою чергу клітини слизової оболонки кишківника реагують, створюючи більше слизу, контролюючи запалення і нарощуючи товщину цього важливого захисного шару.

 Adlercreutzia equolifasciens (Королева протизапалення )

 Ці бактерії перетворюють сполуки, що містяться в сої, в спеціальний антиоксидант, який може допомогти запобігти раку і хворобам серця.

 Соєві боби були основними продуктами азійської дієти протягом тисячоліть. Оскільки вони дешеві у виробництві, то з них почали робити перероблені продукти (тофу, темпі, нато, місо). Соя містить фітоестрогени, які можуть поліпшити активність імунної системи і запобігти деяким видам раку, симптомам менопаузи, хворобам серця, остеопорозу і навіть допомогти зберегти когнітивні функції.

 Ця бактерія володіє рідкісною здатністю перетворювати фітоестрогени в речовини з антиоксидантною активністю, що має протизапальну та протипухлинну дію.

 Barnesiella (Добрий сусід)

Цей вид не дає патогенним видам стійких до антибіотиків бактерій заселяти кишківник.

Стійкість до антибіотиків – актуальна проблема в сучасній медицині. Мікроби швидко пристосовуються у відповідь на лікування, мутуючи для виживання. Тому широке використання антибіотиків стимулювало їх еволюційне прагнення уникнути смерти. Так, наприклад, в Україні від туберкульозу помирає 11 людей щодня. Цей показник – серед найвищих у світі. Люди починають лікування, потім кидають його – і хвороба адаптується до ліків, а людина може померти. 

 Barnesiella – рід бактерій, здатний запобігти колонізації кишківника стійкими до антибіотиків ентерококами. Barnesiella використовується для лікування інфекцій, викликаних ними. Це допомагає тримати рівень поганих бактерій у кишечнику під контролем. Тобто Barnesiella настільки поганий сусід, що не дає змоги іншим жити поряд, тому й корисна для нас. 

Oxalobacter formigenes (Убивця каменів)

Цей вид бактерій здатний перетравлювати рослинні речовини, які можуть викликати камені в нирках.

Оксалати – це природні рослинні сполуки, які всмоктує кишківник, і, як правило, виходять з організму із сечею. Однак якщо в раціоні людини занадто багато оксалатів, які потім всмоктує товста кишка, це призводить до появи найбільш поширеного типу каменів у нирках – каменів оксалату кальцію. 

Formigenes – «загарбники», тому що вони розщеплюють оксалати з вашої їжі прямо в кишківнику і не дають їм проникнути в нирки й осісти там.

 Bacteroides Thetaiotamicron (Принцеса веганів)

Люди не можуть самостійно перетравлювати багато рослинних молекул. Бактерії Bacteroides thetaiotamicron розщеплюють такі молекули в шлунково-кишковому тракті. Ця бактерія №1 для вегетаріанців і веганів, тому що дозволяє тоннами лопати грецькі салати та смузі. 

 Escherichia Coli (Королева порізів)

Бактерії Escherichia Coli синтезують життєво важливий вітамін К у кишечнику людини. Достатній рівень цього вітаміну дозволяє механізмам згортання крови людини функціонувати як слід. Тобто якби не ця бактерія, то черговий поріз на пальці міг би кровоточити кілька годин і стати смертельною проблемою.

 Далі – бліцопитування з Оленою Лівінською, кандидаткою біологічних наук, мікробіологинею  

 Ми народжуємося вже з мікробами? 

 Наша мікробіота заселяє наше тіло під час народження. Вона походить від вагінальної мікробіоти матері та від мікробного оточення перших років життя.

 Що було б, якби мікробів взагалі не існувало?

Ми мали б слабку недорозвинуту імунну систему. Ймовірно, що навіть трохи по-іншому функціонував би мозок – у дослідженнях на тваринах-гнотобіонтах (вирощених у стерильних умовах) було показано порушення розвитку тканин кишківника та мозку. 

 Чи є приклад, коли мікроб ніби шкідливий, але насправді дуже корисний для нас? 

Яскравий приклад – епідермальні стафілококи, що мешкають на всіх слизових і будь-якій ділянці шкіри людини. Якщо нормальний імунітет, то організм справляється з цією бактерією і вона не викликає будь-яких уражень. Наявність цих бактерій захищає нас від золотистих стафілококів, що викликають пневмонію, ячмінь та інші неприємні речі.

 Як полюбити своїх мікробів?

Не зловживати дезінфектантами без потреби, не займатися самолікуванням антибіотиками. Споживати їжу, багату клітковиною та пребіотиками (інулін, наприклад), а також ферментовані продукти – кисломолочні напої, квашені овочі. Уникати стресу, адже це може порушувати бар’єрні функції кишківника.

Ми живемо у світі пробірок, пропущених сніданків, гарячих дедлайнів і новин з ТБ. Щодня дивимося на зорі і досліджуємо дно океану, а реальне чудо відбувається щодня. Цю магію творять не прибульці чи вищі сили, а маленькі істоти, що живуть всюди. Саме про мікроби 24 березня у всесвітній день боротьби з туберкульозом освітня платформа «Naukroom» разом з БО «100%LIFE» будуть говорити на безкоштовному онлайн-маратоні «Вторгнення».

 Більше про маратон тут: https://www.facebook.com/events/2475003596084969/

Реестрація на безкоштовну трансляцію тут:  https://forms.gle/TmcA8gNZ3XZnkdgTA

Разом проти коронавірусу: збираємо 1 000 000 грн на захисні костюми для лікарів. Твій внесок важливий!

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь
 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: