Cпецпроекти

Інформаційний стрес і як з ним впоратися


Разом проти коронавірусу: збираємо 1 000 000 грн на захисні костюми для лікарів. Твій внесок важливий! 

Майже все, що раніше було живим спілкуванням, тепер відбувається в електронних листах, чатах та конференц-дзвінках. Як відчувати себе добре в умовах нового діджитал-простору і уникнути інформаційного перевантаження? Розповідає медичний психолог та HR-консультант шведсько-української IT-компанії Beetroot Володимир Вовк.

Є два типи стресу – психологічний (завтра іспит, а я нічого не знаю!) і фізичний (на вулиці мороз -17, а я без шапки). Тепер до них додався ще один – інформаційний стрес. Він виник через збільшення потоку інформації, що надходить до нашої психіки. Це підвищує навантаження на процеси сприйняття, мислення, пам’яті, організм витрачає більше енергії, намагаючись перетравити таку кількість новин, і тому виснажується.

Небезпека інформаційного стресу в тому, що ми запізно його помічаємо. Відчути сильний холод і повернутися додому за шапкою – не те ж саме, що вимкнути телевізор зі словами «ну, подивилися пів годинки і годі!»

Зараз, наприклад, ми кілька разів на день читаємо новини. Це теж стрес, але позитивний (так, стрес буває позитивним). До певного моменту він тонізує організм і знижує тривожність, адже з новин нам хоч трохи стає ясно, що ж буде з нами завтра. Але в якийсь момент мозок починає витрачати надто багато сил на обробку інформації, а користі отримує зовсім мало. Ц призводить до стресу, що вже послаблює організм.

Як діє стрес?

Хороша новина – у інформаційного стресу механізми ті ж, що й у психічного з фізичним. Принцип проживання стресу умовно складається з трьох зон: зони комфорту, зони навчання і зона паніки.

У зоні комфорту нам спокійно, ми точно знаємо, що відбувається і що робити далі. Організм знає, що постійно так тривати не може і рано чи пізно з нами щось трапиться, а, значить треба бути сильним і готовим до неприємностей.

У стресовій ситуації організм переходить в стадію адаптації, починає витрачати запасові ресурси і, якщо стрес відносно невеликий, він навіть підвищує продуктивність.

У нашого організму також є час, протягом якого ми можемо ефективно протистояти стресу, в тому числі інформаційному. Цей проміжок називають «стадією плато» або другою з зон – зоною навчання.

Найбільш здоровий підхід – це тримати баланс між зоною комфорту і бути однією ногою в зоні навчання.

Але якщо стрес стає занадто сильним чи триває занадто довго, ресурси, які ваш організм так старанно беріг у першій фазі і раціонально використовував у другій, закінчуються і ви потрапляєте в третю зону – зону паніки. Тут людина може відчувати виснаження, зниження мотивації, продуктивності, небажання контактувати з будь-ким, відчувати занепад сил і настрою.

Інформаційний голод допоможе?

У західній літературі зустрічається поняття Headline Stress Disorder – іншими словами, нервовий розлад, викликаний заголовками новин. Кожне ЗМІ бореться за увагу читача по-своєму і часто виносить в заголовок все, що змусить зачепитися поглядом: шокуючий факт, гучну цитату, колосальну статистику. Тому, якщо читати тільки заголовки, намагаючись швидко зрозуміти, що сталося за день, ви не тільки пропустите головне, а й опинитеся в стані сильного емоційного навантаження.

Спробуйте читати тематичні добірки новин – і бажано тексти цілком – з тих галузей, що найбільше вас турбують або, скажімо, стосуються вашої роботи. І не прагніть перелопатити всі новинні сайти упереміш з випусками новин по ТБ. Оберіть до 5-ти джерел інформації. Вчені, до речі, припускають, що саме стільки здатна витримати без зайвого стресу наша психіка – 5 варіантів вибору.

Чим більше каналів інформації, тим менше задоволення ми отримуємо від читання і тим більше починаємо тривожитися.

У той же час не намагайтеся собі що-небудь заборонити – психіка буде противитися новим правилам і не прийме швидких змін. Тобто якщо раніше ваш екранний час становив 4-5 годин на день, а з понеділка ви раптом сядете на інформаційне голодування по 30 хвилин новин вранці і 30 хвилин увечері, навряд чи з цього вийде що-небудь хороше.

Якщо не можете себе контролювати, запитайте: «Навіщо я це роблю? Що я тут шукаю? Що мені це дасть?». Відповідь на ці питання допоможе впоратися з бажанням читати все підряд.

Головна порада тут: більше спілкуйтеся з людьми. Бажано спілкування це наблизити до реального – подзвонити кому-небудь по FaceTime або Zoom, просто поговорити по телефону, включити камеру на дзвінку по роботі. Суть в тому, щоб отримати інформацію не від безликого – сайту та літер, – а від реальної людини. Саме такий спосіб спілкування більш зрозумілий нашій психіці. Дайте їй трохи перепочити.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь
 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: