Cпецпроекти

Активніші за тебе. Карантин 5 київських пенсіонерів


Разом проти коронавірусу: збираємо 1 000 000 грн на захисні костюми для лікарів. Твій внесок важливий! 

Якщо ви звикли в самоізоляції згадувати краще минуле і шкодувати себе, погляньте на цих київських бабусь і дідусів. Вони не встигають сумувати: дивляться онлайн-трансляції з Віденської опери, просувають власні ютуб-канали і проводять майстер-класи у фейсбуці.

Ми поговорили з підопічними благодійного фонду «Життєлюб», який ось уже 7 років допомагає київським Ба та Ді та робить їхні будні яскравішими. І у них справді є чого повчитися всім нам.

Надія, 60 років

Малює нейрографіку та відвідує Віденську оперу онлайн

Карантин не став на заваді моїй соціальній активності, навпаки – з’явилося більше часу на свої «дівочі» справи та улюблені хобі. 

Як і раніше, кожен день я починаю з йоги або зарядки зі скандинавськими палицями. А потім подорожую по району з песиком-коргі на ім’я Еммануїл, обов’язково озброївшись захисною маскою та рукавичками. 

Більшу частину дня займає малювання. Я обрала стиль нейрографіки: фактично це арттерапія, що допомагає покращити настрій і навіть змінити світ навколо себе. За місяць карантину я встигла вступити до міжнародної фейсбук-спільноти, де ми щодня малюємо і обмінюємося художніми техніками. Прослухала в Zoom онлайн-лекції косметолога, стиліста і навіть чемпіонки з художньої гімнастики. Як результат – спробувала кілька масок для волосся і дізналася, що таке патчі. А головне – перебрала всі речі в шафі, спакувала непотрібні і виставила їх біля дверей чекати кінця карантину. Аж легше стало! 

З рідними та друзями спілкуюся по скайпу, у фейсбуці або по телефону. Я й до карантину була активною в інтернеті, а тепер і зовсім живу там з ранку до вечора. Мені ніколи сумувати, я весь час навчаюся і розважаюся у прямих етерах. За останній місяць переслухала всі опери Вагнера, подивилася кілька вистав Віденської опери, відвідала Маріїнський і Великий театри онлайн. 

Три поради від Надії: 

  1. Викидайте зайве зі свого життя, навіть якщо це кофта старого фасону або неактуального кольору.  
  2. Пам’ятайте, що є дві найважливіші речі: добро і вміння дякувати. Головне – говорити «спасибі» за те, що ви вже маєте на цей момент. 
  3. Навчіться бути наодинці із собою. Якщо вам цікаво самому, до вас будуть тягнутися й інші люди. Повірте, я в цьому переконалася на всі 100%.

Олександр, 61 рік

Навчає дітей праці у віртуальному кабінеті і просуває власний ютуб-канал

Під час карантину майже нічого не змінилося: я і далі працюю вчителем праці в київській гімназії №107, але онлайн. Одразу ж розібрався, як створити віртуальний клас, і підкорив гуглдиск. Щодня вранці даю дітям завдання, а ввечері перевіряю і виставляю бали. Завдяки таким сучасним рішенням у мене з’явилося багато вільного часу на свої хобі. А в мене їх справді чимало! За час карантину затіяв маленький ремонт на балконі. Люблю працювати руками і ділюся результатами у фейсбуці. А ще я веду ютуб-канал, де викладаю процес створення виробів, пісні власного виконання та навіть рецепти літнього компоту.

Під час карантину ми з дружиною намагаємося якомога рідше виходити з дому. На щастя, діти раз на тиждень привозять продукти, чим дуже нам допомагають. 

Найбільше мені бракує вільних прогулянок по місту. У «мирний час» я захоплююся київськими муралами і колекціоную їх у вигляді фотокарток. Це для мене як квест, що перетворює звичайний вихід з дому на захопливу подорож по столиці.

Та я знайшов собі нове заняття в умовах самоізоляції: вчуся грати на синтезаторі за відеоуроками в інтернеті. Так і минає мій карантин: між ремонтом, піснями під гітару та мелодіями на синтезаторі. 

Три поради від Олександра: 

  1. Щоранку робіть зарядку. Це як з машиною: зарядився – поїхав, не зарядився –  сьогодні нічого не вийде.
  2. Думайте наперед. Я завжди жартую, що кинув курити в 6,5 років. Саме тоді я порахував, скільки витрачу на цигарки за все життя. Це врятувало не лише мої гроші, а й здоров’я.
  3. Менше дивіться у смартфони. Світ навколо прекрасний, створюйте його своїми руками і діліться здобутками з іншими!

Любов, 73 роки

Ділиться фотопроєктами у фейсбуці і співає українські народні пісні

Під час карантину в мене з’явилося багато часу на хобі. Я дуже люблю фотографувати людей, міське життя і красиві пейзажі. Якраз зараз можу спокійно сісти і привести до ладу відзнятий матеріал, а це тисячі фотокарток на Canon та смартфон. А ще за карантин я навчилася гарно ретушувати знімки, і мені вже не терпиться поділитися ними з друзями. 

Фейсбук я освоїла вже давно, активно спілкуюся там з друзями. Загалом знайомі називають мене хакером. Нещодавно я носила ноутбук на чистку знайомому айтішнику – знала більше, ніж він!

Я дівчина дисциплінована, маску носила ще до початку карантину. Раз на тиждень у повному екіпіруванні виходжу в магазин на закупи. Якщо чесно, на вулицю мене не тягне, мені достатньо сонячних ванн і на балконі. 

Допомогти одиноким Ба і Ді продуктами під час карантину: http://rozetka.com.ua/zhiznelyub/

Кожен мій день на карантині починається із зарядки, яку мені показали в «Життєлюбі». А потім я знаходжу час для хобі: вишивання, валяння з шерсті, холодний фарфор. Нарешті з’явився час прибрати зимові речі, прикрасити квартиру. 

Зараз мені найбільше бракує живого спілкування, хоча б із тваринами. Інколи я подовгу виглядаю на вулицю і чекаю, чи не пробіжить дворова кицька.  Я навіть почала співати, щоб не забути, як звучить мій голос. Вмикаю українські народні пісні в інтернеті і заводжу «Цвіте терен» у караоке. 

Три поради від Любові: 

  1. Шукайте користь у всьому. Це правило я використовую навіть у рукоділлі: для мене головне, щоб мій виріб не просто збирав пил на полиці, а приносив комусь користь. 
  2. Знайдіть справу для душі. Особисто мене надихає поезія: коли стає тривожно, я розгортаю томик віршів Цвєтаєвої або Єсеніна. 
  3. Не живіть минулим. У моєму житті було багато сумного, але я просто йду далі з усмішкою. Бажаю і вам стати творцем власної історії.

Людмила, 63 роки

Проводить творчі майстер-класи онлайн і читає десять книжок одночасно

Карантин став чудовою можливістю поділитися своїми захопленнями з усім світом. Так сталося, що моє хобі протягом 30 років було моєю професією: я викладала печворк на курсах рукоділля. За останній місяць організувала кілька майстер-класів для життєлюбів, де ми разом створювати невеличкі аксесуари зі, здавалося б, непотрібних обрізків тканини.

А ще я відкрила подругам світ малювання у техніках тангл, зентангл і дудлінг. Не лякайтеся, так називають стиль рисунку, коли ви сидите на лекції чи на роботі і від нічого робити починаєте вимальовувати чудернацькі візерунки. Мене захоплює, коли у хитросплетінні ліній можна розгледіти реальну суть речей. Творчість рятує від тривожних думок і поганих новин.

Ми з чоловіком живемо під Києвом серед надзвичайно красивої природи, де мало людей і навіть немає поштаря! Під час карантину намагаємося сидіти вдома, хіба що щодня вигулюємо песиків, як я кажу, «дворянської породи». Один із «Сіріуса», другий – із місцевого притулку. 

Мій типовий день на карантині починається зі сніданку та прогулянки з песиками, що замінює мені зарядку. Далі – шиття, малювання або читання. Я справжній книгоїд, можу читати до десяти книжок одночасно: це може бути фантастика або фентезі, любовний роман, мотиваційна книга і класика. 

Під час карантину найбільше сумую за бібліотекою, адже, на відміну від електронної, паперова книжка має душу. А ще за подорожами. Ми з чоловіком намагаємося відкладати кожну копієчку, щоб раз на рік-два поїхати на море. Коли це неможливо, ми подорожуємо по Київській області. На початок червня запланували поїздку в лавандовий гай, де можна погуляти та випити чаю з лавандою. Сподіваюся, моя мрія таки здійсниться.

Три поради від Людмили: 

  1. Читайте хороші книжки. Моя улюблена – «Листи в Китай» Герберта Розендорфера, вона мені допомагає по-новому подивитися на наш світ.
  2. Думайте та аналізуйте те, що відбувається навколо. Знову ж таки, у цьому допоможе якісна література.
  3. Покладайтеся на свої сили і рухайте світ уперед. Нікого не слухайте, адже ви прекрасні!

Тіна, 78 років

Закінчила курси комп’ютерної грамотности і тренується танцювати танго вдома

Від початку карантину багато чого змінилося. Як одна з найактивніших життєлюбів, я це одразу відчула. Раніше займалася танцями двічі на тиждень і відвідувала майстер-класи з аргентинського танго. Так-так, у свої 78 років! Щоб потрапити на танці, треба було подолати 128 сходинок, це і був мій регулярний спорт. А ще я інколи каталася на триколісному велосипеді на ВДНГ.  

Тепер майже щодня я слухаю курси та беру участь у прямих етерах від «Життєлюба». Тепер фейсбук – це моє все: під час карантину я опанувала комп’ютер і можу вільно спілкуватися з друзями та обмінюватися новинами.

Уже півтора місяці я зовсім не виходжу з дому, бережу себе, адже розумію всі ризики у моєму віці. З продуктами допомагає донька та онук, привозять мені великі пакунки одразу на 10 днів. 

Мені на карантині не сумно: донька принесла мені буквально на кілька днів двох кішечок. Так вони зі мною і залишилися, сподіваюся, вже назавжди. 

Щоранку я роблю зарядку для різних груп м’язів, це секрет мого чудового самопочуття. Потім дивлюся «Антивірус Етер» від «Життєлюба» про здоров’я, спорт, малювання та правильне харчування. Багато часу витрачаю на догляд за кішками: з ними треба гратися, вичісувати їх та прибирати за ними. А ще ж не забувайте, що я заміжня. Щодня готую чоловікові і сніданок, і обід, і вечерю. 

Три поради від Тіни: 

  1. Створюйте маленькі традиції, на них усе тримається. Ось уже 50 років поспіль після зарядки я йду на кухню, щоб о 8 ранку подати чоловікові сніданок. Завжди той самий: ліниві вареники і чашку кави.  
  2. Не опускайте руки і знайдіть те, що вас надихає. Для мене це подруги, які щодня діляться хорошими новинами в соцмережах.
  3. Вірте в те, що завтра буде краще. Як-то кажуть, після дощу часто буває веселка. 

Не в усіх нас карантинні будні настільки яскраві, як у цих життєлюбів. І це ще один знак зателефонувати своїм Ба та Ді. Бережіть їх, вони такі одні. 

А допомогти одиноким Ба та Ді з різних куточків України можна за посиланням у рамках соціальної ініціативи ROZETKA, «Життєлюба» і «Нової пошти» за підтримки соцслужб міст. Так ви «підвісите» продуктовий набір для самотньої людини третього віку, а вже за кілька днів соцпрацівник доставить його до дверей Ба чи Ді. Оформлюючи покупки, ви можете вибрати конкретну область, щоб підтримати стареньких зі свого рідного регіону. 

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ Тест. Яка ти фірмова бабусина страва?
#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь
 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: