Cпецпроекти

Дослідження про психологічний вплив карантину під час пандемії


Разом проти коронавірусу: збираємо 1 000 000 грн на захисні костюми для лікарів. Твій внесок важливий!

Українські лікарі блогери
Спільнота лікарів #свійДОК.
Навчимо Вас мислити критично!

Нечасто в нашому житті трапляються ситуації на кшталт пандемії. Окрім загрози інфікування, людина відчуває на собі всі складнощі карантину – обмеження в багатьох сферах. У таких умовах психіка набагато вразливіша.

Нещодавно в журналі The Lancet опублікували статтю «Психологічний вплив карантину та способи його зменшення: швидкий огляд доказів». Матеріали викладені на основі огляду 24 досліджень, що їх проводили в десяти країнах, залучаючи людей, які перехворіли ГРВІ, еболою, грипом під час пандемії.

Про що повідомляють автори?⠀

  • Карантин – часто неприємний досвід для тих, хто його переживає. Розлука з близькими людьми, втрата свободи, невпевненість у стані здоров’я та нудьга можуть поступово спричинити драматичні наслідки. Карантин належить до чинників виникнення симптомів гострого стресового розладу.
  • Карантинний персонал значно частіше повідомляв про виснаження, відстороненість від інших, занепокоєння при спілкуванні з пацієнтами з гарячкою, дратівливість, безсоння, погану концентрацію та нерішучість, детермінантну працездатність та небажання працювати.
  • Карантин провокував симптоми посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у працівників лікарні навіть після трьох років.
  • Середній показник ПТСР був у 4 рази більшим серед дітей, які були на карантині, ніж у тих, хто не був.
  • 28% батьків, які були на карантині, повідомили про достатню кількість симптомів для того, щоб поставити їм діагноз ПТСР.
  • За три роки після карантину 9% працівників лікарні повідомили про виражені депресивні симптоми.
  • Люди на карантині через тісний контакт з тими, хто потенційно був заражений, повідомили про різні негативні реакції: понад 20% – про страх, 18% – нервозність, 18% – смуток і 10% – провину. Мало хто повідомив про позитивні почуття: 5% повідомили про почуття щастя і 4% – про почуття полегшення.

Загалом дослідження свідчать про такі психологічні порушення внаслідок карантину: депресії, стреси, знижений настрій, страх, розгубленість, дратівливість, безсоння, симптоми ПТСР.

Стресори під час карантину:

  • Тривалість карантину
  • Острах інфекції
  • Розчарування і нудьга
  • Недостатні запаси (наприклад, їжа, вода, одяг)
  • Проблеми із житлом
  • Недостатня інформація від органів охорони здоров’я

Психологічний вплив карантину – широкий, суттєвий і може бути тривалим. Чиновники повинні вживати всіх заходів, щоб зробити цей період максимально легким для людей.

Негативний досвід карантину може викликати наслідки, що впливають не тільки на звичайних людей, а й загалом на систему охорони здоров’я, яка здійснювала карантин, та політиків, службовців охорони здоров’я, які запровадили його.

Блог авторки: Беата Надь, лікар-психіатр,медичний психолог

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ Как  улучшить сон у людей третьего возраста

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь
 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: