Трохи більше, ніж просто книжка: як читання впливає на нас?
Твій внесок важливий! 
Першим романом вважають «Повість про Ґендзі», який японка на ім’я Мурасакі Сікібу написала понад дві тисячі років тому. За цей час багато чого змінилося, та люди й досі читають майже щодня, навіть попри епоху сторіз, що зникають у мережі за 24 години.
Що ми отримуємо від читання: просте задоволення чи трішки більше?
Продовжуємо життя
Сміх продовжує життя, а читання? Це питання зацікавило вчених з Єлю. Вони зібрали 3600 добровольців і попросили їх читати художню літературу не менше п’яти годин на тиждень. Дослідження тривало 12 років, а його результати показали, що читання продовжує життя в середньому на 2 роки.
Розвиваємо емпатію та набуваємо досвіду
Як читання впливає на мозок, з’ясовували нейродослідники з університету Еморі в Атланті. Учасники цього експерименту дев’ять днів читали роман Роберта Харріса «Помпеї», а спеціалісти щодня вивчали імпульси їхнього мозку до і після читання. Учені виявили, що в процесі збільшується чутливість сомато-сенсорної кори. Вона відповідає за емоції та емпатію, а отже, за розвиток емоційного інтелекту. І не тільки у дорослих: коли батьки читають малюкам казки вголос та показують яскраві зображення, дитячий мозок працює так само. Вони переживають за героїв, співчувають або радіють їхнім перемогам, адже доведено, що EQ розвивається з народження.
Група науковців з Оксфорду дійшли схожого висновку. Результати їхніх досліджень показали: під час читання збільшується активність частини мозку, що відповідає за сенсорну рухову діяльність, тобто читач відчуває те саме, що і герой його книги. Наприклад, якщо ви читаєте уривок з Гаррі Поттера, де він тікає від дементорів, то нейрони, пов’язані з бігом, активізуються. Такий феномен ще називають повним зануренням, коли емоції та досвід героїв сприймаються як власний. Тож під час читання ми можемо сумувати, як Джейн Ейр Шарлотти Бронте, та сміятися, як Том Соєр Марка Твена.
Покращує пам’ять та роботу мозку
За сприйняття літер на папері відповідає особлива зона візуальної обробки слів у скроневій частині мозку. Вона бере участь у формуванні довготривалої пам’яті і найбільш пластична в дитинстві. Якщо цю зону вчасно не зайняти читанням, вона або залишиться пасивною, або отримає інше завдання залежно від захоплень дитини. Можливо, через це мільярдери Ларрі Пейдж (Google) та Джефф Безос (Amazon) відправляють дітей у Вальдорфські тех-фрі школи, де немає гаджетів і Wi-Fi, але є великі бібліотеки.
За дослідженням лабораторії Хаскінса, книжки збільшують активність мозку. Учені виявили, що людина краще концентрується, коли читає літературні твори, ніж новини у ЗМІ. У книгах інформація викладена логічно і послідовно. Ми її зчитуємо і починаємо краще будувати історії та думати логічно. Це дозволяє ширше дивитися на ситуації в реальному житті та краще їх аналізувати, не зосереджуючись лише на окремих деталях.
Схожого висновку дійшла і нейробіологиня Сьюзан Грінфілд. У своїй книзі «Зміни мислення» (Mind Change) вона каже, що книги розвивають довготривалу пам’ять. Роман із закрученим сюжетом вимагає високої концентрації, на відміну від роботи в браузері, і це дозволяє глибше аналізувати отриману інформацію та краще запам’ятовувати її.
Читання та цифрова епоха
Ми живемо в епоху, коли кордонів не існує і людство переходить в онлайн у приватному житті та бізнесі. Сьогодні букініст може відкрити онлайн-крамницю у ЄС через програму естонського уряду е-Residency, а студенти почитати сучасних авторів з бібліотеки Вернадського на Google Scholar.
Технології вносять свої корективи і все більше людей обирають е-книги, а бібліотеки переносять архіви у хмару. У Львові та Дніпрі вони вже видають читачам електронні картки. А Талліннська цетральна бібліотека оцифрувала понад мільйон об’єктів та відкрила онлайн-доступ до них не тільки естонцям, але й 68 тисячам е-резидентів країни з усього світу.
Життя в цифрі змінює формат та підхід до читання, але тільки не любов до нього. І щонайменше дві тисячі років тому книга стала і відпочинком, і пігулкою від стресу, що продовжує життя. Сподіваємося, що свій статус рятівниці вона збереже й надалі.
