Cпецпроекти

Хочу голосувати: як розібратися в непростій системі місцевих виборів за декілька хвилин?


25 жовтня (так-так, вже цими вихідними) відбудуться місцеві вибори. Задовго до цього дня Україну рясно вкрило політичною агітацією партій та кандидатів, що прагнуть прийти до влади. Сподіваємося, ви вже встигли дізнатися про кандидатів у своєму місті та на території своєї громади, ознайомитися з їхніми програмами і зробити хоча б попередній вибір (якщо ні – не проблема, у вас є ще декілька днів для цього).

Розповідаємо не про кандидатів, бо ми переконані, що ви в змозі зробити свій вибір самостійно, а про механізм виборів: що, як, де та коли.

Кого взагалі обираємо?

Голову громади (мера)

Кандидати висуваються в одномандатному окрузі*, що покриває всю територію міської громади. Кожен з них може бути як представником партії, так і безпартійним.

*Одномандатний округ – виборчий округ (територія), де обирають тільки одного кандидата.

Для того щоб перемогти у виборах, кандидат має отримати абсолютну більшість голосів, тобто щоб за нього проголосувала понад половина всіх виборців у першому турі. Якщо жоден з кандидатів не збирає потрібної кількости голосів, буде другий тур. Там вже змагатимуться два кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів.

Міським головою стане той, за кого, очевидно, проголосує більшість містян. Тут вже подолання позначки в 50% голосів — необов’язкове.

Проте в тих громадах, де кількість виборців менше, ніж 75 тисяч, вибори відбудуться лише в один тур – одразу виграє той чи та, хто набере найбільшу кількість голосів.

Раду громади до 10 тисяч виборців

У територіальних громадах до 10 тисяч виборців депутатів обиратимуть за мажоритарною системою*.

*Мажоритарна система — порядок визначення результатів голосування, коли обраним вважається кандидат, який здобув на виборах більшість.

Кожна територія селищної чи сільської ради поділена на округи, від яких обирають від 2 до 4 депутатів місцевої ради. Скільки саме депутатів обиратимуть – визначає ТВК, коли формує округи.

Специфіка виборів саме у громадах до 10 тисяч виборців – кандидати можуть бути безпартійними. Перші 2, 3 або 4 кандидати (залежно від квоти на округ), які наберуть найбільшу кількість голосів, отримають мандати і пройдуть у раду.

Обласні, районні, районні у місті ради та ради громад від 10 тисяч виборців

Тут все складно. Однак спробуймо розібратися.

По-перше, ми голосуватимемо за партію та за кандидата від неї.

По-друге, тут не може бути кандидатів-самовисуванців, адже до рад проходять ті політсили, які подолали бар’єр у 5% голосів. Це не обов’язково має бути людина за партійним квитком. Безпартійні теж можуть, але їх має затвердити на конференції чи виборах партія.

Якщо депутати з округів «назбирають» потрібну кількість голосів для партії, то від того, скільки відсотків ці голоси складатимуть від загалу, залежатиме, скільки кандидатів від цієї партії сидітиме в раді.

Напередодні виборів партії сформували списки кандидатів, де кожному з них присвоєно номер. Якщо партія проходить у раду – депутатами стануть саме ті люди, які стоять першими у списку. Тобто якщо ваш кандидат набере більшість голосів у вашому окрузі і його партія пройде в раду, то шанси отримати мандат у нього зворотно пропорційні його номеру у списку партії. Однак якщо цей кандидат набере понад 25% голосів, то зможе позмагатися за місце в списку повище.

Що буде в бюлетенях?

Дякую за питання :). Почнімо з того, що в різних територіальних громадах буде різна кількість бюлетенів.

Виборці отримають по 2 бюлетені в Києві: за мера міста та депутатів міської ради. У Луганській і Донецькій буде 3 бюлетені: за міських, селищних або сільських голів, депутатів міських, селищних або сільських рад та депутатів районної ради. 5 бюлетенів матимуть жителі Житомира, Кривого Рогу, Кропивницького, Полтави та Херсона — у них додатково оберуть депутатів районних рад у місті.

У громадах до 10 тисяч виборців бюлетені будуть старого зразка – треба буде проголосувати за одного з кандидатів.

А от там, де понад 10 тисяч виборців, ситуація трохи складніша: в бюлетені буде буде два стовпчики: в одному – список партій, в іншому – списки кандидатів від них.

Фактично ви можете проголосувати тільки за партію, але тоді відкриті списки перетворяться на звичайну партійну систему, коли ми мали красиву першу п’ятірку, а далі вже починалися торги за прохідні місця. Важливо додати, що голос за партію та конкретного кандидата від неї рахується як один.

Зверніть увагу, що якщо номер кандидата не двозначний, то перед цифрою у віконці обов’язково потрібно намалювати цифру нуль (03, 07 і т. д.).

ВАЖЛИВО!

Зіпсувати бюлетень – дуже просто. Не треба:

  • ігнорувати стовпчик з партіями. Якщо ви впишите номер кандидата, але не поставите галочку, плюсик або будь-яку позначку навпроти партії – бюлетень визнають недійсним;
  • голосувати за кандидата не від тієї партії, за яку ви проголосували;
  • голосувати за декілька партій та/або кандидатів.

А якщо я таки розгубився/-лася і зіпсувала бюлетень?

Не біда. Якщо ви випадково зіпсували бюлетень або не там поставили позначку – зверніться до членів виборчої комісії. Після письмової заявки вам видадуть новий бюлетень замість зіпсованого.

Так а оте опитування про коноплю буде?

Ми не знаємо :). Ніхто не знає. Досі невідомо, яким чином буде відбуватися це «опитування»: чи буде окремий бюлетень, чи людей опитуватимуть усно? Якщо буде бюлетень, то який він матиме вигляд? Чи можна буде фотографуватися з цим бюлетенем? Чи зможе хтось на дільниці розшифровувати питання про вільну економічну зону тим, хто поняття не має, що це таке?

Так багато питань – так мало відповідей.

Куди іти та що із собою взяти?

Якщо ви з якоїсь причини боїтеся заглядати в поштову скриньку (фізичну, ту, що в під’їзді висить), то можете подивитися номер та адресу виборчої дільниці на сайті Державного реєстру виборців. А взагалі за адресою вашої адреси для голосування мало прийти запрошення на вибори з усією інформацією.

Дільниці працюватимуть 25 жовтня від 8 години ранку до 8 години вечора.

Із собою потрібно мати паспорт, власну ручку (якщо не буде, вам видадуть) та захисну маску. Усе.

Іще хочемо нагадати, що законом заборонено фіксація на фото чи відео свого бюлетеня. Тобто ви можете зробити селфі на дільниці на згадку, але тільки зі складеним бюлетенем, щоб не було видно результатів вашого волевиявлення.

Вибори – це так складно і незрозуміло. Навіщо мені це?

В Україні надзвичайно низька виборча активність серед української молоді: за даними Центру Разумкова, минулого року на парламентських виборах проголосувало лише 27% української молодих людей.

Громадська організація Global Office у межах ініціативи #вліпизасебе випустила відеоманіфест BAYDUZHE, що закликає молодь проголосувати на місцевих виборах 25 жовтня. За 2 тижні відеоробота зібрала понад 900 000 переглядів у Youtube. Ролик також отримав перше місце на фестивалі соціальної реклами Molodiya Festival.

Метою ініціативи було не тільки показати голосування таким, яким раніше його ніхто не бачив — модним і сучасним, — а й зробити це актуальною для молоді візуальною мовою.

Головний слоган маніфесту: «Байдуже хто ти, якщо тобі не байдуже». На відео різні за зовнішністю, професією, стилем життя та сексуальною орієнтацією молоді люди об’єднуються заради однієї мети – заявити про свій голос, адже неважливих голосів не буває.

Ініціатива не має на меті просунути окрему партію або кандидата. Мета кампанії – мотивувати молодь бути свідомою й активною у питаннях власного майбутнього.

 

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: