«Якісь цього разу стрьомні баби»: яким був Марш жінок та про що говорила поліція
8 березня містами України відбулися марші жінок, приурочені до Міжнародного дня прав жінок. Як ви вже, напевно, знаєте, я відвідала акцію в Києві та навіть втрапила у конфлікт з ультрарадикальною фашистською організацією. Розповідаю про те, як пройшов Марш жінок у Києві.
А де ж «контрики»?
Я прийшла завчасно на Михайлівську площу, де мав розпочинатися сам марш та контрзібрання за участі праворадикалів. Акція противників маршу ГО «Традиція і порядок» була запланована на 12:30. Організатори обіцяли створити пункти «сватання та порятунку феміністок», де вони будуть знайомитися з дівчатами, які йдуть на марш, і вітати їх з 8 березня — святом «весни та ніжності».
Я дуже хотіла натрапити на один з таких пунктів, щоб сфотографувати та взяти коментар. Я обійшла всю площу та околиці, але обіцяних пунктів не знайшла. Як і самих представників контрзібрання.
Близько 12:35 з боку Софіївської площі з’явилася колона з прапорами «Традиції та порядку». Вони підійшли до поліцейського кордону, який на той момент вже оточив територію початку Маршу жінок. З боку пам’ятнику Княгині Ольги кордон відсунувся та дав місце для учасників контрзібрання. Ті розгорнули великі надруковані плакати.
За якийсь час вони почали закидувати через кордон поліції в бік учасниць та учасників Маршу надувні кола. Це нібито був символізм — надувне коло, яке мало б «врятувати» феміністок.
За підрахунками незалежної моніторингової місії ОЗОН, на контрзібрання прийшли близько 150 людей.
У пандемії жіноче обличчя
В цей час на території самого маршу вже поставили сцену, з якої виступали активістки та організаторки Маршу. Вони розповідали про різні гасла, з якими окремі організації виходили на марш.
Гасла стосувалися зокрема права жінок на аборти, легалізацію проституції за шведською моделлю, гідну оплату праці, ратифікацію Стамбульської конвенції тощо.
Основною темою цьогорічного Маршу була «У пандемії жіноче обличчя». Організаторки наголошували на недостатньому захисті лікарок, які працювали з коронавірусними хворими, низькій оплаті їхньої праці. Також говорили про рівень домашнього насильства, який дуже зріс під час локдауну.
«Якісь цього разу стрьомні баби»
Приблизно о 13:15 колона почала рухатися. Я була на двох минулих Маршах і можу точно сказати, що сама колона цього разу була доволі хаотична. Ймовірно, це через те, що учасників/-ць маршу було набагато більше, ніж на те очікували організаторки. Проте волонтерів та волонтерок, які допомагали в організації колони, було також чимало.
Тож в момент, коли натовп почав рухатися, на виході з Михайлівської площі створилася певна товкучка. Однак з тим, як люди виходили на перекриту проїзджу частину, колона розтягувалася в довжину — простору стало побільше.
Учасниці та учасники йшли з плакатами, вигукували лозунги «Квіти — клумбам, права — жінкам», «Бунтуй, кохай, права не віддавай», «Місце жінки — всюди», «Ні патріархату, фемінізм у кожну хату» тощо.
Майже на всьому шляху колону супроводжували кордони нацполіції та нацгвардії. Проте кордон був не таким щільним, як, наприклад, на ЛГБТКІ-прайдах. ОЗОН стверджує, що на заході було 400 правоохоронців без урахування груп резерву.
На виході з площі я опинилася поблизу двох нацгвардійців, які про щось говорили. Коли зрівнялася з ними, почула, як один іншому говорить «Якісь цього разу стрьомні баби прийшли». Коли він зиркнув на мене і зрозумів, що я все почула, то почервонів.
Я усміхнулася. Сваритися немає сенсу. Навіть попри те, що в учасників контрзібрання все ж була фізична змога потрапити всередину колони маршу, серйозних сутичок та конфліктів вдалося уникнути – і частково це заслуга правоохоронців.
(не)Спокійне закінчення
Колона йшла вниз Михайлівською вулицею, вийшла на Майдан Незалежності, пройшлася до Українського дому та звернула в бік Поштової площі. Весь цей час в колоні їхала автівка з колонками, звідки лунала музика та виступи активісток.
Серед усіх інших на Марші в Києві була ціла колона феміністок з Білорусі. Вони також виступали на платформі, виголошували про жіноче лідерство та великий вклад жіноцтва у боротьбу проти режиму в Білорусі.
Коли колона дійшла до Поштової площі, організаторки оголосили у мегафон, що акцію завершено, а поліція попросила піти учасників та учасниць з проїзджої частини. Приблизно в цей самий час поліція затримала одного з учасників контрзібрання — учасника організації «Традиція і порядок». Він та інші чоловіки намагалися перекрити вхід до метро «Поштова площа».
Загалом, коли сутичка вщухла, частина учасників та учасниць зайшла в метро, інші — розбрелися в різні боки.
Саме тоді ми з друзями та подругами пішли в обхід, щоб не натрапити на провокаторів. Коли вийшли на Контрактову, щоб піти поїсти, нас перестріли журналісти телеканалу, попросили дати коментар щодо цілей виходу на марш жінок. Ми зупинилися і відповіли на їхні питання.
Загалом я виходила на Марш жінок з плакатом «Який респіратор захистить від домашнього насильства?», тож моя цьогорічна позиція також була спрямована на протидію домашньому насильству, а також за ратифікацію Стамбульської конвенції, яка б мала запровадити гідне покарання для гвалтівників.
Відійшовши від журналістів буквально на декілька кроків, я та мої друзі побачили компанію молодиків у чорному, які нас оточили.
Сталася штовханина — вони хапали нас за руки, намагалися забрати плакати та ображали словесно. У однієї з моїх подруг відібрали плакат. Ми написали заяву до поліції. Повну історію читайте тут, а продовження – тут.