Спецпроєкти

Замість моделі хлопець із бородою: як я працював у шлюбному агентстві


Якщо ви коли-небудь шукали роботу, то, напевно, стикалися з вакансіями «оператор чату в шлюбне агентство». Ми поспілкувались з Антоном (ім’я змінено), який кілька років листувався з чоловіками від імені моделі. Він розповів про підводні камені цього бізнесу.

Після закінчення 1-го курсу університету влітку я залишився в Києві, нічим особливо не займався й вирішив знайти роботу. Знайомий порадив мені одне місце, де можна було мати нормальну зарплату. Однак обов’язки були специфічними – 8 годин на день я мав листуватися з чоловіками-іноземцями від імені дівчини-моделі.

Моральність цього заняття мене трохи бентежила, однак я вирішив спробувати. За наступні кілька років я змінив роботу тричі та пропрацював у трьох агентствах.

Про умови праці

Перше шлюбне агентство, у яке я потрапив, було доволі непоганим і стабільним у плані зарплат та анкет. Наш офіс був розташований у великій триповерховій квартирі в старому будинку на Контрактовій площі. Тут була класна тераса на даху, звідки відкривався гарний краєвид.

Дівчата співпрацювали з агентством за окремою схемою – надавали права на використання своїх фото, імені та пошти. У результаті вони отримували відсоток від того, що на її анкеті заробляє оператор, тобто я. Моїм же завданням було максимально затримати бесіду та залишати клієнта онлайн, щоб він писав більше або довше. Це якраз дві системи, за якими нараховувався прибуток і за якими працювали такі агентства кілька років тому.

Зарплата повністю залежала від того, наскільки вправний я фахівець, тобто наскільки добре я спілкуюсь із клієнтом. У нас не було фіксованої ставки, усі працювали на бонуси. Це можна зрозуміти, якщо приходить в агентство людина, яка просто знає англійську та просиджує зміну, щоб отримати ставку. Для роботодавця це невигідно. А якщо ж агентство побачить, що перекладач хороший, активний і притягує нових клієнтів, то даватиме йому кращі анкети (ті, на яких більший обіг клієнтів). Відповідно, і зарплата буде більшою. Я в середньому на одній анкеті заробляв 12-14 000 грн на місяць.

Я працював у нічні зміни, тому що агентства зазвичай орієнтовані на користувачів із Канади та США. Зміна була стандартною офісною та тривала 8 робочих годин + година на обід. Але в нас був тільки один вихідний замість двох. Ті, хто брав другий вихідний, просто втрачали день роботи на своїй анкеті та її передавали іншим операторам.

Для клієнта ж усе було так: він поповнює свій баланс на окрему суму кредитів і може витратити ці кредити на час, проведений на сайті, або ж може заплатити за повідомлення, фото або відео. Одне повідомлення коштує приблизно 1 долар, тобто 2 кредити (спеціальна валюта сайту). З нього мені капало десь 15-20 центів, а все інше розподілялось між моделлю, агентством і сайтом. Повідомлення з фото виходили набагато дорожчими.

Щоб тримати якнайдовше клієнта в чат-румі агентства, використовували різні прийоми, наприклад стримили відео, заздалегідь записане в офісі, де дівчина сидить за комп’ютером і вдає, що натискає на кнопки. Його тривалість становить десь 40 хвилин, але воно транслюється та повторюється багато годин поспіль.

Таке відео має невеликий дозвіл, його якість не дуже хороша, тож на ньому неможливо побачити якісь деталі. Я знаю зворотну сторону цієї сфери, тому не повірив би, що це відбувається зараз. Однак якби я був самотнім 40-річним чоловіком, який бачить на відео гарну жінку, яка до того ж хоче з ним спілкуватися, то не звертав би на це увагу.

Про листування

Клієнти бувають різними: від молодих збоченців до старших чоловіків, які шукають собі розвагу або ж пару в житті.

Ми не могли нав’язувати в чатах якийсь інтим або флірт і мали відповідати без збочень, нецензурної лексики. Щоб говорити на відверті теми, потрібно якось завуалювати свої наміри якимись натяками гри або просто міняти слова. Можна сказати щось на кшталт: «Я скоро в душ йду, твій Чарлі вже прокинувся?». Усе залежить від того, як довго у вас триває листування і як довго ви готові спілкуватися тісніше.

Ми не могли відкрито написати «член», адже цензура сайту визначила б це як порушення й оштрафувала б мене. Або щось на кшталт: «Сьогодні так волого в моєму домі, мабуть, я забула закрити вікно під час дощу».

Раніше був сайт, де не було обмежень на цензуру, і там було дуже багато збоченців. Якось я листувався з морським піхотинцем, здається, шведом, у якого була гіперспермія, та він обожнював мінет. Формат оплати на тому сайті був за часом, тому мені доводилося десь 40 хвилин поспіль спілкуватися з ним про мінет. Було трохи ніяково, але така моя робота.

Був у мене клієнт, із яким я спілкувався на різні побутові теми й на теми інтиму, але я старався це поєднувати. Коли акцентуєш розмову лише на інтимі, то рано чи пізно людині це набридає, і, можливо, він навіть помічає, що щось тут не так. Ніби «вона дуже сильно хоче мене, а такого не було ще з 92-го року».

Про мораль і місію

Я якось роздумував на тему моралі всього цього бізнесу, й мені спочатку було сумно від того, що ми розводимо людей на гроші. Але потім я зрозумів: клієнти платять за спілкування, а не за секс. Якби вони хотіли сексу, то пішли б у бордель.

Вони платять за спілкування з дівчиною, яка трохи більше освічена, аніж ті жінки, за сексуальні послуги яких платять. З нею можна поговорити на різні теми, до того ж у цьому є якась інтрига й азарт: «А чи зможеш ти її підкорити?». Хоча ми, звичайно, нікого не відшивали і в кожного клієнта завідомо був шанс.
Було на сайті багато розлучених чоловіків або ж вдівців. Вони розуміли, що навряд чи зможуть знайти собі жінку віком від 19 до 24 (основний вік моделей на сайті) з їхнього рідного міста, яка з радістю піде з ними до вівтаря.

Я заспокоїв себе тим, що роблю життя цих чоловіків кращим. Після спілкування зі мною вони прокидаються, їдуть на роботу або кудись ще, у них піднесений настрій, є бажання жити. Вони розповідають своїм друзям або колегам, що познайомились із класною дівчиною, яка в захваті від спілкування з ними. Вони прагнуть якнайшвидше звільнитися, прийти ввечері додому та продовжити спілкування.

Але такий ефект залежить від людей, які працюють на анкеті. Якщо вони досить різносторонні, то й листування буде цікавим і насиченим, можна буде обговорити історію, музику, кінематограф, поезію, романтику. Я завжди запитував про інтереси співрозмовника, ставив запитання, які розкривають тему та показував свою зацікавленість. Іноді для підтримки розмови мені навіть доводилось щось гуглити.

Я мало з ким спілкувався з колег по роботі, тому що простору фантазії в моїй голові вистачало, щоб закрити будь-який діалог без чиєїсь допомоги.

Та й спілкуватися від імені дівчини було нескладно. Мені здається, що такий бар’єр є тільки в тих, хто приходить на таку роботу й хоче показати співрозмовнику, чого має хотіти справжній чоловік і як правильно спілкуватися з жінками.

Про багатих клієнтів

У першому агентстві ми з колегою сумісно вели одну анкету, тільки я ходив на нічні зміни, а вона – на денні. У нас навіть були робочі діалоги про те, що кому написати та які скандали, інтриги й розслідування сталися за час нашої відсутности.

Протягом тривалого часу ми спілкувались із одним заможним чоловіком корейського походження, який живе в Америці. Його сім’я емігрувала туди ще в післявоєнні роки. Батько чоловіка був хворим і залишив йому у спадок солідну частку землі, під якою були стічні води. У Штатах це дуже цінний ресурс, тож мій клієнт був забезпечений.

Цей чоловік був також інтелектуально освіченим і шаленів від дівчини, анкету якої ми вели. Він закохався настільки, що розповідав про цю дівчину своїй мамі. Якось цей клієнт скинув нам фото планшета, де на заставці було зображення цієї дівчини.

А якось він знайшов її фото на сайті ескорт-послуг, почав обурюватися та звинувачувати мене в брехні. На це я йому відповів: «Любий, ти все не так зрозумів. Я не можу нести всю відповідальність за фото, які недобросовісні фотографи виклали в інтернет. Якщо ти мене зараз у цьому підозрюєш, то як потім ми маємо будувати наше сімейне життя? Мені було приємно з тобою, але нам треба попрощатися». А за кілька годин чоловік надсилав мені свої вибачення.

Про бонуси

Окрім заробітної плати, ми могли отримувати додаткові бонуси. На сайті був магазин подарунків, тобто якщо клієнту подобається спілкування, він може надіслати дамі серця подарунок. Це могли бути квіти, плюшеві ведмедики, сережки, персні, айфони.

Цей самий клієнт якось надіслав мені 8-й айфон. За подарунки ми отримували 10 % від їхньої вартости, тож якщо айфон коштує 25 тисяч грн, 2500 грн йде мені в зарплатню.
Після того, як агентство отримує подарунки, вони телефонують дівчатам, на чию анкету їх надіслали, та влаштовують фотосесію.

Буває так, що діалоги зводяться до того, що чоловіки закохуються й хочуть приїхати в Україну. Коли таке відбувається, то нам треба давати задню. Якщо я розлучався з чоловіками, то я робив усе по-мирному та в м’яких обставинах. Мені здається, що клієнти після цього потім просто перемикались на іншу дівчину.

Хоча в одному агентстві цим усе не закінчувалось і клієнт прилітав на зустріч. Дівчата ходили на побачення з перекладачкою і також заробляли на цьому гроші. У них була своя спеціальна схема: моделі мали спеціальні карти від ресторану, у який вони мали піти з цим чоловіком. А потім цей ресторан нараховував дівчині якийсь відсоток від суми чека.

З першого агентства я пішов, тому що там почалися проблеми з виплатою зарплати. А з останнього мене змусили піти особисті переживання щодо того, що цей бізнес незаконний і далі буде тільки погіршуватися.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь

Долучайтеся до нашого Telegram-каналу з тестами! 🧐