Вдалий старт: де шукати гроші технологічному проєкту
Інвестора і стартап можна порівняти з подружжям: їм доведеться разом прожити не один рік. Кожен етап розвитку проєкту потребує інвестування, тому такий союз має бути міцним. А для цього потрібно не тільки знайти інвестора, а й побудувати з ним відносини як із людиною, що вірить у вашу ідею та розуміє ваші проблеми.
Поговорімо про те, де технологічному стартапу знайти гроші та як обрати свого інвестора.
Джерела інвестування
Найактуальніший інструмент фінансування технологічних проєктів – венчурне інвестування. Який це має вигляд? На початкових етапах стартап показує стрімке економічне зростання завдяки своїй новаторській ідеї. Інвестор ризикує та напряму вкладає гроші в капітал новоствореної компанії. Ризикує інвестор тому, що компанія може вийти на ринок не раніше ніж через 3-4 роки після вкладу, вартість стартапу невідома, а капітал інвестора – неліквідний.
Тому тут ідеться швидше не просто про гроші, а про «розумні гроші». Інвестор повинен бути тою людиною, яка розуміє ваші проблеми та хоче допомогти вам досягти успіху.
Отже, куди йти по фінансування? Перший варіант – венчурні фонди. Вони вкладаються частіше у приватні компанії, які згодні інвестувати в ризиковані активи та перш за все вибирають команду, а не економічні показники проєкту. Венчурний фонд – це закритий корпоративний інвестиційний фонд. Тобто зовнішні інвестори зібрали гроші та вкладають їх у стартапи. Після інвестиції фонд може отримати місце в раді директорів, що визначає стратегічний напрям діяльності проєкту.
Ще один варіант – бізнес-янгол. Це приватний венчурний інвестор. Перевага їх над фондами в тому, що ці інвестори самі є успішними бізнесменами і згодом можуть стати менторами стартапів. Бізнес-янголи часто роблять кілька інвестицій, щоб перестрахуватись і знизити ризики. Вони можуть бути пасивними інвесторами, але досить часто беруть участь в управлінні компанією, у яку вклали гроші.
Як обрати свого інвестора
Спершу варто скласти цільовий список інвесторів. Врахуйте географію, на яку вони налаштовані. Якщо у вас український проєкт, не варто вибирати інвестора, що орієнтований на Азію. Другий фактор – стадія інвестування. Є фонди посівних інвестицій, які вкладають гроші на стадії розроблення чи проєктування. Фонди ранніх стадій інвестують у стартапи, які вже тестують свій продукт. Фонди пізніх стадій вкладаються у проєкти, що вже мають свій продукт, але потребують додаткових грошей для розширення. Тож визначте свою стадію, а тоді обирайте інвестора.
Далі відфільтруйте інвесторів за розміром вкладень. Якщо це венчурний фонд, то дізнайтеся, є він lead-інвестором чи співіснує з іншими фондами. Пройдіться по минулих кейсах інвестора: перегляньте, чи був у нього досвід взаємодії зі схожими проєктами.
Допоможуть розібратися в цих питаннях Traxcn, Crunchbase, Pitchbook та LinkedIn.
Не забудьте і про репутацію, адже інвестор не тільки повинен одноразово виділити вам гроші, але й допомогти розв’язати проблеми та бути цінним для проєкту.
Після всіх попередніх кроків список звузиться. Саме тоді можна почати переговори. Обов’язково будьте чесними та називайте реальні цифри, тоді з вами захочуть співпрацювати.
Якщо ви з першого разу не отримали фінансування, не думайте, що ваш проєкт провальний. Можливо, щось потрібно допрацювати чи поліпшити бізнес-модель. І пам’ятайте, що головний герой історії – це підприємець, а не інвестор.
